Вирок № 92748087, 24.10.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

справа № 752/20857/20

провадження №: 1-кс/752/8433/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва Мазур Ю.Ю.,

за участю секретаря судових засідань Воробйова І.О.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Кравчука С.В.,

захисника Клебана Ю.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Рябчука О.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Кравчуком С.В. про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лазірки Оржицького району Полтавської області, громадянина України, українця, розлучений, на утриманні має неповнолітню дитину 2011 року народження, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Брітіш Петролеум», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42020100000000478, відомості щодо якого внесені 21.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування тримання під вартою ОСОБА_1 , покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впивати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В якості обґрунтування ризиків слідчий зазначив, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а саме те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності; може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, слідчий просив врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за його вчинення, соціальні зв`язки підозрюваного, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров`я підозрюваного, а також відсутність даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятора Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київської області.

Вислухавши обґрунтування прокурора, який підтримав клопотання, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення клопотання та просили застосувати до нього запобіжний захід не пов`язаний із позбавлення волі, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

23.10.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України.

Згідно повідомленої підозри вбачається, що 20.10.2020 ОСОБА_1 , попередньо зателефонувавши ОСОБА_2 , який відповідно до підпункту «з» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» являється особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який займає відповідальне становище, та назвавшись представником ТОВ «Мозир Україна», зустрівся з останнім в ресторані «MAFIA» в ТРЦ «Караван» за адресою: м. Київ, вул. Лугова 12. Під час розмови, у ОСОБА_1 , який розуміє, що не можливо уникнути складання протоколу про порушення митних правил стосовно посадових осіб ТОВ «Мозир Україна» відповідно до митної декларації № UA 903020/2020/020747 від 16.10.2020, виник злочинний умисел, направлений на пропозицію та надання начальнику відділу забезпечення протидії митним правопорушенням Енергетичної митниці Держмитслужби ОСОБА_2 неправомірної вигоди за вчинення останнім в інтересах ОСОБА_1 дій з використанням влади.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 надання неправомірної вигоди у розмірі 1000,00 доларів США, вказану суму він прислав ОСОБА_2 о 12 год. 38 хв. в повідомленні зі свого номеру в месенджері «WhatsApp», а саме за не складання протоколу про порушення митних правил стосовно посадових осіб ТОВ «Мозир Україна» відповідно до митної декларації № UA 903020/2020/020747 від 16.10.2020.

У зв`язку з чим, начальник відділу забезпечення протидії митним правопорушенням Енергетичної митниці Держмитслужби ОСОБА_2 , який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», отримавши від ОСОБА_1 пропозицію щодо неправомірної вигоди, на виконання вимог ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» відмовився від неї та письмово повідомив про пропозицію неправомірної вигоди спеціаліста у сфері запобігання, виявлення та протидії корупції Енергетичної митниці Держмитслужби.

Також, за даним фактом складена доповідна записка №7.6-20/167 від 20.10.2020, яка скерована до Служби безпеки України та прийнято рішення щодо перенесення терміну складання протоколу про порушення митних правил за вказаними фактами до вирішення питання по суті.

В подальшому, 22.10.2020 ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний намір, направлений на пропозицію та надання ОСОБА_2 неправомірної вигоди, зателефонував до останнього та запропонував зустрітися на наступний день.

В цей же день, за допомогою поштового та електронного зв`язку ОСОБА_2 , виконуючи свій службовий обов`язок направив на адресу ТОВ «Мозир Україна» (код ЄДРПОУ 41692853) повістку про виклик на ім`я директора ОСОБА_3 , з вимогою з`явитися 23.10.2020 до відділу забезпечення протидії митним правопорушенням Енергетичної митниці Державної митної служби України, за адресою - м. Київ, вул. Світлицького 28а, з метою надання додаткових пояснень по суті.

На наступний день, 23.10.2020 приблизно о 13 год. ОСОБА_2 , діючи під контролем правоохоронних органів, за ініціативи ОСОБА_1 зустрівся з останнім на паркінгу ТЦ «Караван», за адресою: м. Київ, вул. Лугова 12. Під час зустрічі ОСОБА_1 ще раз наголосив що його встановлена раніше пропозиція про надання неправомірної вигоди в силі, на що ОСОБА_2 не відреагував та направився до відділу забезпечення протидії митним правопорушенням Енергетичної митниці Державної митної служби України, за адресою - м. Київ, вул. Світлицького 28а, з метою підпису документів в інтересах ТОВ «Мозир Україна».

Того ж дня, 23.10.2020 приблизно о 13 год. 40 хв. ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, ще раз зустрівся з ОСОБА_2 за адресою - м. Київ, вул. Лугова, 12, біля входу в ТЦ «Караван», та умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця передав начальнику відділу забезпечення протидії митним правопорушенням Енергетичної митниці Держмитслужби ОСОБА_2

1 000 доларів США, які знаходились у конверті. Після чого, ОСОБА_1 був затриманий працівниками правоохоронного органу.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, на думку слідчого підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме, відомостями, які містяться в доповідній записці начальника відділу забезпечення протидії митним правопорушенням Енергетичної митниці Держмитслужби ОСОБА_2, протоколах допиту свідка ОСОБА_2 , протоколах допиту свідка ОСОБА_4 , протоколах допиту свідка ОСОБА_5 , протоколах огляду місця події від 23.10.2020, а також в інших матеріалах кримінального провадження.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені дані у клопотанні та в матеріалах долучених до нього є всі підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369 КК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує положення п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Разом з тим, прокурором не доведені обставини, якими слідчий обґрунтовує наявність ризиків, на підставі ст. 177 КПК України, викладених у клопотанні.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Докази та обставини, на які послався в своєму клопотанні слідчий, про те, що є особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкому злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не приймає до уваги посилання на наявність ризиків навмисного переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, негативного впливу на хід досудового розслідування та продовження вчинення кримінальних правопорушень, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання і місце роботи, таким чином, вказані ризики спростовуються.

Також, слідчим в клопотанні та наданих в судовому засіданні поясненнях прокурора не наведено обставин, які б свідчили, що застосування більш м`якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, оскільки під час судового розгляду не доведено, що застосування більш м`якої міри запобіжного заходу неможливе для запобігання ризиків в кримінальному провадженні, враховуючи відомості про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання, з одночасним застосуванням відносно особи більш м`якої міри запобіжного заходу.

Разом з тим, слідчий суддя, при обранні запобіжного заходу враховує дані, які характеризують особу підозрюваного, а саме наявність у ОСОБА_1 постійного місця проживання, місце роботи, характеристику останнього, його стан здоров`я, наявність на утриманні дитини та приходить до висновку, що для забезпечення виконання останнім обов`язків, покладених на нього КПК України, необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження виникає необхідність одночасного покладання на підозрюваного, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з одночасним застосуванням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Керуючись ст.ст. 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Рябчука О.Ю. - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лазірки Оржицького району Полтавської області, громадянина України, українця, розлучений, на утриманні має неповнолітню дитину 2011 року народження, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Брітіш Петролеум», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , строком на 2 (два) місяці, обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого та/або прокурора на визначений ними час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_2 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього вищевказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ю.Ю. Мазур