Постанова № 9274682, 26.02.2010, Закарпатський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4188/09/0770

рядок статзвіту – 2.11.6

код - 01

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року 14 год. 55 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання -Повханич Г. П.

за участі:

представників позивача –Митровція В. І. ( дов. від 09.10.2009 р. ).

представника відповідача – Бондарєва С. В.( дов. № 776 від 26.01.2010 р. ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне" до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001032351/0 від 22 жовтня 2009 року , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕТ Аутомотив Україне” звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення –рішення №0001032361/0 від 22.10.2009 року, яким йому донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 289899,00 грн., в тому числі 96633,00 грн. - основний платіж та 193266,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції, мотивуючи тим, що таке прийнято з порушенням норм чинного законодавства, зокрема без врахування того, що відповідно до Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно», що набрала чинності 04.10.1996 року проценти, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі і це правило носить імперативний характер.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, за обставин викладених у запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні такого, як безпідставному.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем було здійснено планову виїзну перевірку ТОВ «ВЕТ Аумотив Україне»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 року, про що складено відповідний Акт № 87/23-0112/33285430 від 16.10.2009 року ( а. с. 9-45 ).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВЕТ Аумотив Україне»п.2 ст.11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно», що набрала чинності 04.10.1996 року, в частині не нарахування податку з доходів отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України за період 01.07.2008 року по 30.06.2009 року на загальну суму 96633,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2008 року в сумі 96633,00 грн.

На підставі зазначеного Акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0001032351/0 від 22.10.2009 року, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 289899,00 грн., в тому числі 96633,00 грн. - основний платіж та 193266,00 грн. - штрафні ( фінансові ) санкції ( а. с. 46 ), правомірність якого і є предметом розгляду даного адміністративного позову.

У ході розгляду справи встановлено, що позивачем з німецькою фірмою .Е.Т. Аutomotive Systems AG»укладено договір позики від 03 березня 2005 року № 01/2005 на суму 1800000 євро по відсотковій ставці 5% річних терміном погашення до 01 січня 2015 року. До договору позики за взаємною згодою сторін та укладеними додатковими угодами внесені зміни, зокрема суму договору на 7810000 Євро.

За період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року ТОВ „ВЕТ Аутомотив Україне" від нерезидента .Е.Т. Аutomotive Systems AG»отримано позику на загальну суму 7810000 євро. Згідно графіку погашення кредиту та відсотків за користування кредиту, перша виплата нерезиденту відсотків припадає на третій квартал 2007 року. Основна сума кредиту погашатиметься з першого кварталу 2011 року, графік погашення кредиту проводиться поквартально з кінцевим терміном погашення 4 квартал 2014 року.

Виплата відсотків по кредиту за 4-й квартал 2008 року на загальну суму 1932663,00 грн. проведена позивачем платіжними дорученнями: № 35 від 12.11.2008 року –266875,00 євро / 1932663,00 грн.

Судом встановлено, що частка фірми .Е.Т. Аutomotive Systems AG»в статутному фонді ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»становить -100%, тобто .Е.Т. Аutomotive Systems AG»є, у розумінні п.1.26. ст.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року, а саме: пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку, пов'язаною особою по відношенню до ТзОВ „ ВЕТ Аутомотив Україне».

Пунктом 13.1 ст. 13 Закону України '"Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року передбачено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пунктом 1.10 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»проценти визначено як доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються: платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит; платіж за придбання товарів у розстрочку. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або від іншої вартісної бази, не є процентами.

Відповідно до п.13.2. ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 року резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності ( у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 ст.18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що якщо міжнародним договором ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Статтею 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України»та ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування»закріплено переважну дію положень міжнародних договорів над положеннями чинного законодавства.

Так, 22.11.1995 року Україною ратифіковано Угоду між Україною і Федеративною Республікою Німеччиною «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно».

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ним додержано вимоги Конвенції між Урядом України і Федеративною Республікою Німеччиною про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 N 470 щодо підтвердження резиденства сторони міжнародного договору, зокрема ним представлено довідку від 07.01.2008 року, видану фінансовим відділом міста Фрайзінг 85354 Німеччина, щодо підтвердження статусу платника податків - фірми .Е.Т. Аutomotive Systems AG»за № 9115/116/90058 та довідку видану АК .Е.Т. Аutomotive Systems AG»( ФРН) про оподаткування податків з отриманих відсоткових платежів від ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»( Україна) за законодавством ФРН, якою підтверджено сплату податків з відсоткових платежів, отриманих від ТОВ «ВЕТ Аутомотив Україне»в розмірі 266875,00 Євро у 4-му кварталі 2008 року ( отримання платежу –18.11.2008 року).

Даний факт не заперечується і відповідачем.

Однак, зазначені обґрунтування не можуть бути взяті судом до уваги виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 11 «Проценти»Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччиною «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно»встановлено, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Суд констатує, що зазначений пункт не визначає виключного права оподаткування на користь країни резиденції отримувача доходу та відповідно не надає платнику податку ні права вибору сплати податку ( Україна або Німеччини ), ні виключного права оподаткування на користь країни резиденції

Згідно з пунктом 2 статті 11 зазначеної Угоди встановлено: однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 2 проценти від валової суми процентів, що сплачуються

аа) у зв'язку з продажем у кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання,

bb) у зв'язку з продажем або наданням у кредит будь-яких виробів чи послуг одним підприємством другому підприємству, або

сс) за позиками будь-якого виду, що надаються банком або другою фінансовою установою;

b) 5 процентів від валової суми процентів в усіх інших випадках.

Це означає, що пункт 2 цієї статті надає право оподаткування країні джерела процентів, тобто країні, резидентом якої є компанія, що сплачує проценти у разі, якщо її законодавство передбачає оподаткування такого виду доходу.

Законодавством України передбачено оподаткування такого виду доходу як проценти, зокрема це встановлено підпунктом «а»пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, право оподаткування процентів, обмежено з врахуванням того, що позивачем належним чином підтверджено резидентство сторони міжнародного договору, ставками визначеними Угодою між Україною і Федеративною Республікою Німеччиною «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно»замість 15 відсотків, встановленими пунктом 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, відповідачем правомірно прийнято рішення про нарахування позивачу зобов’язання з податку з доходів отриманих нерезидентом (.Е.Т. Аutomotive Systems AG») із джерелом їх походження з України при виплаті останньому доходу у вигляді процентів. Та з врахуванням того, що нерезидент не являється банківською установою правомірно застосовано ставку 5% у відповідності до підпункту »пункту 2 статті 11 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччиною «Про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно».

Окрім того, підпунктом 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами'' від 21.12.2000року № 2181 -III ( зі змінами та доповненнями) встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж ( відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства такі нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу ( відчуження) або виплати, зазначений платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі суми зобов'язання з такого податку, збору ( обов'язкового платежу).

А отже, ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання про правомірність спірного податкового повідомлення –рішення, а отже в задоволені позовних вимог слід відмовити.

Доказів понесення відповідачем судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведення судових експертиз суду не надано.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕТ Аутомотив Україне” до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення №0001032361/0 від 22.10.2009 року, яким йому донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 289899,00 грн., в тому числі 96633,00 грн. - основний платіж та 193266,00 грн. - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови складено та підписано 26.02.2010 року

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

26 лютого 2010 року № 2а-4188/09/0770

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕТ Аутомотив Україне"

вул. Вакарова,13, м.Виноградів,Закарпатська область,90300

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 22.02.2010 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.02.2010 року на 6 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.

УКРАЇНА

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

88017 м.Ужгород,вул.Загорська, 30, тел./факс:(0312) 64-07-62, Email:inbox@adm.zk.court.gov.ua

_______________

26 лютого 2010 року № 2а-4188/09/0770

Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області

вул. Миру, буд. 56, м.Виноградів,Закарпатська область,90300

Закарпатський окружний адміністративний суд направляє Вам копію постанови від 22.02.2010 року.

Додаток: копія постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.02.2010 року на 6 арк.

Суддя Андрійцьо В.Д.