Рішення № 92744027, 05.11.2020, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 05.11.2020

Справа № 501/1912/20

2/501/1008/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смирнов В.В.

за участю секретаря судового засідання - Ясенчук Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморську Одеської області в спрощеному порядку цивільну справу № 501/1912/20

за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , електронна пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1

до

відповідача: Комунального підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області, місцезнаходження за адресою: 68002, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, буд. 2-б

предмет та підстави позову: про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,

В С Т А Н О В И В:

І. Позиції позивача та відповідача.

19.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом (згодом уточнив а.с. 71-72) до КП «Міське управління житлово-комунального господарства» ЧМР Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири(а.с.2-3). В обґрунтування позову зазначив, що він є власником квартир за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 за свідоцтвом про право власності від 16.02.1995 року та за договором купівлі-продажу від 06.03.2003 року. В зазначених квартирах від 11.10.2017 року трапилось залиття. Через зазначені обставини сім`ї позивача стало неможливо проживати в пошкоджених залиттям квартирах, що спричинило моральні страждання позивача та матеріальні збитки. За вказаних обставин позивач змушений звернутись до суду, та просить суд:

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 03363789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН25835084112 ) відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 101 174,00 грн. (сто одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 03363789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН25835084112 ) відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 40 000,00 грн.(сорок тисяч гривен).

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 03363789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН25835084112) судові витрати по справі.

Представник відповідача надав до суду заперечення на позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 51-53).

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник відповідача надав до суду заперечення на позов, просив суд відмовити в позовних вимогах (а.с. 51-53).

ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

26.06.2020 року ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області відкрито провадження по справі в спрощеному порядку без виклику сторін (а.с. 41).

Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 16.02.1995 року на вищезазначений об`єкт нерухомості (а.с. 8).

Згідно договору купівлі-продажу від 06.03.2003 року - ОСОБА_1 є власником 4/5 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).

11.11.2017 року, відбулося залиття квартир № 7 , 8 , що належить ОСОБА_1 . Відповідно до акту про залиття, складеного КП МУЖКГ «ЖЕД-1» підписаного начальником КП МУЖКГ «ЖЕД-1» Писишеним В.І., зам. начальника ОСОБА_2 , та слюсарем ОСОБА_3 було встановлено та підтверджено, що 11.11.2017 року відбулося залиття квартир № 7 та № 8 у результаті розриву повітря забірника в точці приєднання повітряника (воздушника - мовою оригіналу) були пошкоджені підлога, стіни, тріщини з водою, пошкоджені меблі, стіл, ліжко, шафа (а.с. 13-14).

Відповідно висновку експертного дослідження № 828/2017 від 10.01.2018 року, зазначено про розмір необхідних коштів для усунення пошкоджень, спричинених залиттям квартир що становить 50 584,00 грн.. (а.с. 17-32).

Позивачем ОСОБА_1 від 02.09.2020 року до суд надано уточнену позовну заяву, та в додатках надано висновок судового експерта Дзінька А.І. за № 954/2020 від 10.08.2020 року, з зазначеною сумою необхідних коштів для усунення пошкоджень, спричинених залиттям квартир що становить 101 174 грн. (сто одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 00 коп.) (а.с. 78-95).

V. Оцінка Суду.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно з ч.3 ст.156 Житлового кодексу України власник квартири та члени його сім`ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи викладені положення діючого законодавства саме на власника покладається обов`язок відшкодування шкоди, заподіяної у зв`язку із використанням належного йому майна.

Відповідно ч.3 ст.102 ЦПК України, висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Доводи КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на нього не покладено обов`язків, невиконання яких мало наслідком залиття кватири позивача, є безпідставними.

Зазначений висновок узгоджується із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18), від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18), від 13 серпня 2020 року у справі № 643/14853/16, щодо застосування вказаних норм права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно проведеної експертизи вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири позивача 10.08.2020 р. та вартість матеріальної шкоди складає 101 174,00 грн., яка відповідачем не спростована та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При визначенні розміру стягнення на відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги розмір завданої моральної шкоди та її тривалість.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

За вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань, який би відповідав вимогам співрозмірності у розмірі 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень). Дана сума є значно завищеною.

Враховуючи принципи справедливості та розумності, виходячи з тяжкості та тривалості моральних страждань, суд вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень).

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

Ст. 133 ЦПК України зазначається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій № 13493 від 1.06.2020 року, № 13516 від 12.06.2020 року, 31.08.2020 року (а.с.6-7, 73-74) позивачем було сплачено 7 113,80 грн. (сім тисяч сто тринадцять гривень 80 копійок) судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

З цих підстав, керуючись статтями 3-5, 7, 10, 13, 19, 258, 339-342, 352 Цивільно процесуального кодексу, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 03363789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПННОМЕР_1 ) відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 101 174,00 грн. (сто одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 03363789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПННОМЕР_1 ) відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 2 000,00 грн.(дві тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління житлово-комунального господарства» Чорноморської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи 03363789) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПННОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 7 113,80 грн.(сім тисяч сто тринадцять гривень 80 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області Смирнов В.В.