Рішення № 927437, 27.08.2007, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" серпня 2007 р.

справа № 20-2/240

За позовом Державного підприємства „Кримські генеруючі системи”

(95493, м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1) в особі

Структурного підрозділу Севастопольська Теплоелектроцентраль

(99704, м. Севастополь, вул. Ангарська, 10)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Севмортранс» (99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29)

про стягнення заборгованості у сумі 1903,17 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

від позивача –Серебренникова К.В., довіреність № 9 від 03.01.2007;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство „Кримські генеруючі системи” в особі Структурного підрозділу Севастопольська Теплоелектроцентраль звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Севмортранс»про стягнення заборгованості у сумі 1903,17 грн., з яких: основна заборгованість 1635,39 грн., пеня – 246,70 грн., 3% річних –10,14 грн. та збитки від інфляції –10,94 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору № 016-Т від 01.10.2005 про постачання теплової енергії та гарячої води.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник відповідача у судові засідання 14.08.2007 та 27.08.2007 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 40).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд -

встановив:

01.10.2005 державне підприємство „Кримські генеруючі системи” (далі –ДП „Кримськи генеруючи системи”) та товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Севмортранс» (далі –ТОВ «АТП «Севмортранс») уклали договір № 016-Т про постачання теплової енергії та гарячої води (далі –Договір). Строк дії договору з 01.10.2005 до 15.04.2006. Відповідно до умов пункту 10.4 Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Відповідно до пункту 1 Договору позивач бере на себе зобов'язання забезпечувати відповідача тепловою енергією в гарячій воді в необхідних йому обсягах, а відповідач зобов'язаний оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені Договором.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що відповідач за 7 днів до початку поставки теплової енергії здійснює попередню плату енергопостачальній організації у розмірі 100% вартості вказаної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць

Порушуючи встановлені договором вимоги відповідач, користуючись послугами Державного підприємства “Кримські генеруючі системи”, не виконав зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої теплової енергії, у зв’язку з чим за період з 11.02.2007 по 11.04.2007 у нього утворилась дебіторська заборгованість у сумі 1635,39 грн., що підтверджується рахунками, актом здачі-приймання виконаних робіт та актами звірення розрахунків (арк.с. 27-34, 42).

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуюче викладене та у зв’язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов’язання та сума заборгованості на момент прийняття рішення не оплачена, заявлена сума боргу у розмірі 1635,39 грн. підлягає стягненню.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов’язань може забезпечуватися пенею.

Відповідно до 7.2.3 Договору у випадку несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі 0,2 %, яка належить сплаті за кожний день прострочення.

Пеня, згідно розрахунку позивача складає 246,70 грн.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахована позивачем сума пені перевищує зазначене обмеження. Таким чином, пеня, яка нарахована позивачем у сумі 246,70 грн. підлягає частковому стягненню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а саме у сумі 56,81 грн.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, на суму простроченої заборгованості нараховані 3 % річних у сумі 10,14 грн. та сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у сумі 10,94 грн. (арк.с. 24), які також підлягають стягненню.

Таким чином, викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 1710 грн. 28 коп. обґрунтованими, у зв’язку з чим зазначена сума підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Севмортранс»(99012, м. Севастополь, вул. Паршина, 29, код в ЄДРПОУ 30394093, р/р 26009255581051 в СФ КБ «Приватбанк», МФО 374935) на користь Державного підприємства “Кримські генеруючі системи” в особі Севастопольської ТЕЦ (99704 м. Севастополь, вул. Ангарська, 10, р/р 260010184301 в у філії «Кримська дирекція»АБ “Кліринговий дом”, МФО 384920, код в ЄДРПОУ 05471069) заборгованість у сумі 1710 грн. 28 коп. (одна тисяча сімсот десять грн. 28 коп.), в тому числі: основна заборгованість –1635,39 грн., пеня –56,81 грн., 3% річних –10,14 грн., сума збільшення заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції –10,94 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 03.09.2007.