Рішення № 92743336, 09.11.2020, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/663/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Оборонової І.В.,

за участю секретаря Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця у порядку загального позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" Опанасенко Б.Ю. звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 18387,31 грн. Також просив стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 10 жовтня 2017 року між ПрАТ «УТСК» (надалі позивач) та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом видачі поліса № АМ/1987668. Відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового відшкодування за участю забезпеченого засобу марки "Volkswagen Golf" з д.н.з. НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам.

27 березня 2018 року в м.Рівне сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Volkswagen Golf" з д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (надалі відповідач) та автомобіля марки "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Крім цього, за фактом ДТП відповідач відмовився проходити огляд в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння.

Постановами Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2018 року по справах №569/6268/19 та №569/6256/18, відповідача визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, транспортному засобу марки "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , було завдано механічних ушкоджень, а власнику вказаного автомобіля - матеріального збитку.

08 травня 2018 року аварійним комісаром ОСОБА_4 складено розрахунок № 162-18, згідно якого, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , становить 82730,68 грн., вартість вказаного автомобіля до ДТП становить 51 441,43 грн., а вартість автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після ДТП, становить 31 054,12 грн.

У зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту автомобіля перевищує його вартість до ДТП, вказаний автомобіль вважається фізично знищеним.

10 травня 2018 року між позивачем та власником пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 укладено угоду про узгодження розміру страхового відшкодування, якою сторони дійшли згоди щодо належного до виплати розміру страхового відшкодування, який становить 18 387,31 грн., яку останньому було виплачено.

Оскільки, постановою суду від 13 квітня 2018 року окрім іншого, визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у позивача виникло право регресного позову, а у відповідача виникло зобов`язання відшкодувати позивачу завдані збитки в порядку регресу у розмірі сплаченого страхового відшкодування за полісом №АМ/1987668.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, позивач 26 липня 2019 року звертався до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 18387,31 грн. Однак жодних дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості у добровільному порядку проведено не було.

До початку судового засідання ввід представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, про що свідчить розміщене оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про його виклик (а.с.102) в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України та Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон 1961-IV) містить конкретні умови, на підставі яких сторони реалізують свої права та виконують обов`язки унаслідок укладення договору про страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст.3 Закону 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом видачі поліса № АМ/1987668. Відповідно до вказано полісу, позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового відшкодування за участю забезпеченого засобу марки "Volkswagen Golf" з д.н.з. НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам. (а.с.12)

27 березня 2018 року близько 18-30 год. на перехресті вулиць Міцкевича - Соборна - Чорновола, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимог світлофору, виїхав на перехрестя на заборонений сигнал світлофора (червоне світло), де допустив зіткнення з автомобілем "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_3 , який рухався через дане перехрестя на дозволений сигнал світлофора (зелене світло). В результаті ДПП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. (а.с.17).

Відповідно до п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст.33 Закону 1961-IV у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач письмово не повідомив страховика про ДТП.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Власник пошкодженого транспортного засобу марки "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 30 березня 2018 року подав позивачу заяву про отримання стархового відшкодування (а.с.34).

08 травня 2018 року аварійним комісаром ОСОБА_4 складено розрахунок № 162-18, висновком якого визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , становить 82730,68 грн., вартість вказаного автомобіля до ДТП становить 51 441,43 грн., а вартість автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані після ДТП, становить 31 054,12 грн. (а.с.20-33).

Відповідно до страхового акту №162-18, складеного страховою компанією, розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 складає 18387,31 грн. (а.с.39).

10 травня 2018 року між позивачем та власником пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля "Audi 100" з д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 укладено угоду про узгодження розміру страхового відшкодування, якою сторони дійшли згоди щодо належного до виплати розміру страхового відшкодування, який становить 18 387,31 грн. (а.с.35)

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень: №16879 від 31 травня 2018 року; №770 від 04 червня 2018 року та №715 від 05 червня 2018 року вбачається, що ПрАТ "Українська транспортна страхова компанія" перерахувала ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 18387,31 (а.с.40-42).

Таким чином, факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнута до адміністративної відповідальності, а позивач сам його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200,00 грн. (а.с.18). Відповідно до вказаної постанови 27 березня 2018 року близько 18-30 год. на перехресті вулиць Міцкевича - Соборна - Чорновола, ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Volkswagen Golf" д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці, дуже розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду в медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

За змістом ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням стосовно певної особи у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, оскільки факт відмови від огляду на стан сп`яніння встановлено судовим рішенням, страховик набув право зворотної вимоги до заподіювача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

При цьому сам по собі факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння унеможливлює встановлення стану особи, яка керувала транспортним засобом, але надає право страховику на подання регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, позивач 26 липня 2019 року звертався до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 18387,31 грн. (а.с.43). Однак жодних дій зі сторони відповідача щодо погашення заборгованості у добровільному порядку проведено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За правилами ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.п.38.1.1«в» п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик заподіювача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість заподіювача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком заподіювача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у ст.38 вказаного Закону України, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до заподіювача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Враховуючи, що факт ДТП мав місце й відповідач винний у її вчиненні, що підтверджено постановою суду від 13 квітня 2018 року, розмір збитків внаслідок ДТП підтверджений матеріалами справи, факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану наркотичного сп`яніння, встановлений постановою суду від 13 квітня 2018 року, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 1,3, 22, 993, 979, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, керуючись статтями ст.ст. 4, 13, 81, 133, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (р/р НОМЕР_3 , МФО 321842, код ЄДРПОУ 22945712, назва банку: Київське ГРУ АТ КБ "Приватбанк") суму виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 18387,31 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім гривень 31 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (р/р НОМЕР_3 , МФО 321842, код ЄДРПОУ 22945712, назва банку: Київське ГРУ АТ КБ "Приватбанк") судові витрати у розмірі 2102,00 грн грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Заочне рішення може бути переглянуто Дубровицьким районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи, згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Українська транспортна страхова компанія", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ: 22945712.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомий, паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 15 травня 2007 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Суддя: підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області І.В. Оборонова