Рішення № 92742593, 10.11.2020, Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5244/20

РІШЕННЯ

іменем україни

10.11.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання - Куліш О.Г.,

Учасники справи та їхні представники:

позивач - Київський РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області

представник позивача – Срібна Євгенія Станіславівна,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Київського районного відділу у м.Полтаві Управління державної міграційної служби України в Полтавській області до ОСОБА_1 про затримання для ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, примусового видворення з України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про затримання для ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, примусового видворення з України.

В позові посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином Азербайджана. В`їхав на територію України 06 грудня 2018 року, мета поїздки - приватна.

08 листопада 2019 року Київським РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області прийнято рішення №47 про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Азербайджана ОСОБА_1 . Відповідач зобов`язався виїхати за межі України у визначений строк, а саме: до 30 листопада 2019 року. Але до даного часу вказане рішення не виконав, з України не виїхав. Відповідач незаконно перебуває на території України.

19 серпня 2020 року працівниками Київського РВ у м.Полтаві Управління ДМС України в Полтавській області за порушення правил перебування в Україні відносно громадянина Азербайджана ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 203 КУпАП та винесено постанову про накладення штрафу в сумі 2550 грн.

Посилаючись на те, що громадянин Азербайджана ОСОБА_1 ухилятиметься від виїзду з території України в добровільному порядку, про що свідчить порушення чинного законодавства України, відсутність в нього документа на право проживання в Україні, а також відсутність законних підстав перебування на території України, позивач просив суд прийняти рішення про примусове видворення з України громадянина Азербайджана ОСОБА_1 , затримати ОСОБА_1 з метою забезпечення його примусового видворення строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Рішення просив звернути до негайного виконання.

В судовому засіданні представник позивача Київського районного відділу у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову не заперечував. Пояснив, що бажає повернутися до Азербайджану, але не має фінансової можливості це зробити.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Азербайджана, що підтверджується паспортом громадянина Азербайджана НОМЕР_1 , виданим на ім`я відповідача 23 листопада 2018 року (а.с.6).

На територію України ОСОБА_1 в`їхав 06 грудня 2018 року з приватною метою, з того часу за межі України не виїжджав (а.с.16).

31 жовтня 2019 року позивачем виявлено факт порушення правил перебування іноземців в Україні громадянином Азербайдану ОСОБА_1 , який приїхавши в Україну 06 грудня 2018 року через КПП «Бориспіль», не виїхав у встановлений законодавством термін, проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення Серія ПР МПТ №000192 від 31 жовтня 2019 року (а.с.8).

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МПТ 000192, винесеною 31 жовтня 2019 року Київським районним відділом у місті Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягало в тому, що громадянин Азербайдану ОСОБА_1 , який приїхавши в Україну 06 грудня 2018 року через КПП «Бориспіль», не виїхав у встановлений законодавством термін, проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду, чим порушив ч.3 ст.3, ч.3 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», п.п. 2 п.2 Порядку, затвердженого Постановою КМУ №150 від 15 лютого 2012 року. Вказаною постановою ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2040 грн. (а.с.10).

08 листопада 2019 року Київським РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області прийнято рішення №47 про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця громадянина Азербайджана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).

Згідно зазначеного рішення громадянина Азербайджану ОСОБА_1 вирішено примусово повернути до країни походження або третьої країни та зобов`язано його покинути територію України у термін до 30 листопада 2019 року, заборонено в`їзд на територію України строком на три роки.

Примірник рішення відповідачем отримано 08 листопада 2019 року, що підтверджується його підписом (а.с.13).

Вказане рішення відповідачем не виконано.

19 серпня 2020 року Київським РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МПТ №000717, згідно якого виявлено факт порушення правил перебування в Україні громадянином Азербайджану ОСОБА_1 , який, в`їхавши 06 грудня 2018 року на територію України, не виїхав після закінчення відповідного строку перебування та не виконав рішення Київського РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області від 08 листопада 2019 року №47 про примусове повернення, ухиляється від виїзду з України (а.с. 4).

Постановою Київського районного відділу у місті Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про накладення адміністративного стягнення від 19 серпня 2020 року серії ПН МПТ 000716 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке полягало в тому, що громадянин Азербайдану ОСОБА_1 , який в`їхавши на територію України 06 грудня 2018 року, не виїхав після закінчення відповідного строку перебування та не виконав рішення Київського РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області від 08 листопада 2019 року №47 про примусове повернення, ухиляється від виїзду з України. Вказаною постановою ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 2550 грн. (а.с.7).

У своїх поясненнях на адресу позивача відповідач зазначав, що в його державі загрози його життю та здоров`ю немає (а.с.5, 9).

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі в тексті рішення – Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Частиною 5 статті 26 зазначеного Закону встановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

На час розгляду справи відповідач не виконав рішення Київського РВ у м.Полтаві УДМС України в Полтавській області від 08 листопада 2019 року №47 про примусове повернення до Азербайджану, від його виконання ухиляється. З території України не виїхав.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

За приписами частини 4 статті 30 Закону іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно з ч. 8 ст. 30 Закону положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

ОСОБА_1 не звертався до компетентних органів України із заявою про визнання його біженцем, або особою, котра потребує додаткового захисту, що підтверджується інформацією УДМС України в Полтавській області від 07 листопада 2019 року №5310/4306-19, а також доповідною запискою головного спеціаліста сектору з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції УДМС України в Полтавській області від 09 листопад 2020 року (а.с.14).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IIІ Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України №353/271/150 від 23.04.2012 у разі виявлення підстав, передбачених частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», органи ДМС, органи охорони державного кордону та органи СБУ залежно від обставин виявлення/затримання іноземця невідкладно готують позовну заяву до адміністративного суду.

За наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням ПТПІ позовну заяву відповідно до частини першої статті 289 КАСУ.

Відповідно до п «f» частини першої статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім як відповідно до процедури, встановленої законом, у випадку законного арешту або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Однак, обставин, які вказані в статті 5 Конвенції або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та які унеможливлюють примусове видворення відповідача за межі України, судом не встановлено. Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

У відповідача відсутні документи, які б надавали йому право законно перебувати на території України. Перебуваючи на території України протягом значного періоду часу, відповідач не скористався можливістю легалізувати своє перебування.

У відповідності до положень ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, або за наявності ризику його втечі, а так само у разі відсутності в іноземця, що вчинив порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, органи ДМС, орган охорони державного кордону або орган СБУ подають до адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства відповідних заходів, зокрема, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства повинні передувати дві обставини: перша - прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення та друга - ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Оскільки відповідач не виконав в установлений строк без поважних причин рішення позивача про примусове повернення; у відповідача відсутні документи на право перебування на території України; відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту, а підстави вважати, що відповідач підпадає під захист статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відсутні, - суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Суд вважає, що затримання відповідача, незважаючи на серйозність заходу, з огляду на встановлені фактичні обставини, є цілком виправданим, оскільки в даному випадку застосування інших, менш суворих заходів, буде недостатнім для гарантування виконання відповідачем певних обов`язків, пов`язаних із залишенням території України.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про обґрунтованість підстав вважати можливим ухилення відповідача від виконання рішення про його примусове видворення, та про необхідність затримання відповідача із поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Частиною 11 ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Оскільки забезпечення примусового видворення відповідача вимагає значного часу, тому суд приходить до висновку, що строк затримання відповідача необхідно встановити шість місяців.

Таким чином позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати у справі необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 246, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Київського районного відділу у м.Полтаві Управління державної міграційної служби України в Полтавській області до ОСОБА_1 про затримання для ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, примусового видворення з України задовольнити.

Примусово видворити з України громадянина Азербайджана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Затримати громадянина Азербайджана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення його примусового видворення строком на шість місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Київський РВ у м. Полтаві Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області ( місце знаходження: и. Полтава, пров. Шкільний, буд. 6, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37829297);

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасове місце перебування: АДРЕСА_1 , , номер облікової картки платника податків не встановлений.

Головуючий О.А.Самсонова