Ухвала суду № 92742374, 10.11.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/4956/20

Провадження № 2/524/3045/20

УХВАЛА

10 листопада 2020 року м. Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Погрібняк О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного підприємства «Монолітбудсервіс», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Монолітбудтранс» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

встановила:

17 серпня 2020 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява ОСОБА_1 до приватного підприємства «Монолітбудсервіс», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Монолітбудтранс» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17 серпня 2020 року було скасовано, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Монолітбудсервіс», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Монолітбудтранс» про витребування майна з чужого незаконного володіння направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви.

В обґрунтування клопотання позивач зазначила, що вона не має можливості сплатити судовий збір, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі, бо є єдиним працівником у родині, має на утриманні дитину, не має інших джерел для існування.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

За ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У ст. 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).

Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

У розумінні приписів статті 8 Закону України № 3674-VІ "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач має довести існування фінансових труднощів.

Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Суд, що вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги), встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою відповідного суду, а не його обов`язком.

Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.

З долученої до клопотання про звільнення від сплати судового збору довідки про доходи №43 від 07 серпня 2020 року вбачається, що з червня 2020 року позивач працює у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради та в червні – липні 2020 року отримувала дохід. Надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану повністю не відображають розмір доходів позивача за попередній календарний рік.

Жодних відомостей про те, що позивач не має будь-яких інших доходів у вказаному документі не зазначено.

Надана позивачем довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що вона має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про її скрутне матеріальне становище.

Крім того, суд бере до уваги те, що позивачем подано до суду позов про витребування з чужого незаконного володіння майна, вартість якого становить 940052,40 грн., в якому зазначає, що це майно є її власністю.

Отже, надані позивачем копії трудової книжки та довідки про доходи за червень-липень 2020 року не можуть бути розцінені як належні докази на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.

За ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 за подання до суду позовної заяви майнового характеру яка подана фізичною особою встановлено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову позивача становить 940052,40 грн., а отже позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 9400,52 грн.

Крім цього, позивачем у позовній заяві не зазначено посилання на докази на підтвердження вартості майна, позов про витребування якого нею пред`явлено, та не обгрунтовано визначеної нею ціни позову.

Суддя також зазначає, що позивачем не залучено до участі в справі титульного власника спірного майна – чоловіка позивача ОСОБА_3 , на права та обов`язки якого може вплинути рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для сплати судового збору в розмірі 9400,52 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 10, 95, 175, 176, 177, 185, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя

ухвалила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Монолітбудсервіс», ОСОБА_2 , приватного підприємства «Монолітбудтранс» про витребування майна з чужого незаконного володіння залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

У разі невиконання позивачем ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Погрібняк