Постанова № 9273874, 12.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.09Справа №2а-7856/09/4/0170 о 13:11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Кравченко О.І., за участі представників сторін:

від позивача - Северненко Д.Л.;

від відповідача - Говоруха А.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба"

до Державної податкової інспекції у м. Алушті'

визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити певні дії

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» (далі – позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушті (далі – відповідач) про визнання недійсним листа-повідомлення від 20.02.2009 року №8650/10/15-1 про невизнання податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування в частині використання води за І-й квартал 2008 року, зобов'язання визнати податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води за І квартал 2008 року, поданий 06.05.2009 року, як своєчасно поданий та оформлений згідно діючого законодавства України. Під час судового розгляду справи позивачем подано заяву про зміну позовних вимог (а.с. 18), в якій він просить визнати дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування за перший квартал 2009 року, що викладено в листі №2252/10/28 від 07.05.2009 року; зобов’язати відповідача визнати податковий розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води за перший квартал 2009 року, поданого ТОВ «Дружба» 06.05.2009 року, як своєчасно поданим та оформленого згідно діючого законодавства України. Позов мотивовано необґрунтованістю висновків відповідача щодо невизнання як документа податкової звітності розрахунку збору за спеціальне водокористування за І квартал 2009 року, поданого позивачем, з мотивів його підписання головним бухгалтером, прізвище якого не відповідає відомостям бази даних податкового органу. Позивач вважає, що у відповідача відсутні законні підстави вимагати підтвердження даних про посадових осіб, які підписали розрахунок та підстави невизнання такого розрахунку податкової декларацією.

Ухвалами суду від 02.07.2009 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 20-22), в яких просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що в звітності, наданій до податкового органу зазначено прізвище головного бухгалтеру Богданова Ш.Н., тоді як відповідно до бази даних єдиного державного реєстру на посаді головного бухгалтера позивача значиться Федоров В.Я., відомостей наданих позивачем недостатньо для зміни даних про головного бухгалтера і однозначної ідентифікації посадової особи платника податків.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).

Підпунктом 2.1.4 п. 2.4 ст. 2 Закону №2181 податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Повноваження податкового органу, що дозволяють не визнати податкову звітність як податкову декларацію передбачені пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181.

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 30639184, є платником податків, зборів (обов’язкових платежів) в тому числі збору за спеціальне водокористування.

Засобами поштового зв'язку позивачем, 06.05.2009 року наданий до податкового органу розрахунок збору за спеціальне водокористування за І квартал 2009 року (а.с. 8, 9).

Листом від 07.05.2009 року вих. №2552/10/28 позивачу запропоновано здати розрахунок збору за спеціальне водокористування в частині використання води, оформлений належним чином, при цьому зазначено, що в поданому розрахунку зазначено головного бухгалтера Богданова Г.Н., тоді як відповідно до бази даних ЄДР на посаді головного бухгалтера вказаний Федоров В.Я.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невизнання поданого позивачем розрахунку як податкової декларації, суд враховує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону №2181 податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, передбаченими законом підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Податкова декларація, подана позивачем, вказаним вимогам не суперечить; посилання податкового органу на те, що її не підписано відповідними посадовими особами не може бути визнано обґрунтованим.

В розрахунку збору за спеціальне водокористування за І квартал 2009 року зазначено прізвище, ім'я і по батькові посадової особи – Богданова Галина Миколаївна та її посаду – головний бухгалтер.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року №80, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 р. за N 172/2612 органи державної податкової служби проводять внесення змін і доповнень до районного рівня Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб на підставі:

інформації органів державної реєстрації;

документально підтвердженої інформації установ банків про відкриття (закриття) банківських рахунків та електронних реєстрів з установ банків;

документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків.

Пунктом 7.9 цього Порядку передбачено, що відомості про відповідальних за податковий облік осіб юридичної особи чи відокремленого підрозділу – керівника та головного бухгалтера (бухгалтера, якщо для забезпечення ведення бухгалтерського обліку за штатом платника податків передбачена лише одна посада бухгалтера без створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером) вносяться чи змінюються органом державної податкової служби в Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі:

реєстраційної заяви платника податків з поміткою «Зміни»;

даних про таких осіб, що вказуються платником податків у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, якщо таких даних достатньо для однозначної ідентифікації відповідальних осіб платника податків.

Разом із тим чітких критеріїв такої однозначної ідентифікації жодним нормативно-правовим актом не визначено. Не передбачено також і обов'язку платника податків повідомляти орган державної податкової служби про зміну посадових осіб, відповідальних за ведення податкового обліку.

За таких обставин, твердження податкового органу про необхідність додання додаткових документів (наказів про призначення на посаду головного бухгалтера, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, тощо) не є нормативно обґрунтованими, а дії податкового органу щодо невизнання податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування податковою декларацією слід визнати протиправними.

Відповідно до п. 14-1 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. N 1494розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Порушення визначених законодавством строків надання податкової декларації тягне застосування заходів відповідальності платника податків, передбачених, зокрема, пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі – Інструкція), затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками (п. 3.1 Інструкції).

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Тому суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вважає можливим вийти за межі позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати поданий розрахунок податковою декларацією, зобов’язавши відповідача відобразити за даними картки особового рахунку зі збору за спеціальне водокористування нарахування податкового зобов'язання згідно із розрахунком поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» 06.05.2009 року, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 12.11.2009 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 17.11.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати протиправними діїДержавної податкової інспекції у м. Алушті щодо невизнання як податкової звітності податкового розрахунку збору за спеціальне водокористування за перший квартал 2009 року, поданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» (ідентифікаційний код 30639184) 06.05.2009 року.

3.          Зобов’язати Державну податкову інспекцію в м. Алушті відобразити за даними картки особового рахунку зі збору за спеціальне водокористування нарахування податкового зобов'язання згідно із розрахунком поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружба» 06.05.2009 року.

4.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                         Циганова Г.Ю.