Рішення № 92738300, 10.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 520/13688/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в тому, що після отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 233 від 09.07.2020 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889, отриманої ним за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням за період з 01.09.2014 р. по 31.08.2016 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснило перерахунок розміру пенсії та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки № 233 від 09.07.2020 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889, отриманої ним за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням за період з 01.09.2014 р. по 31.08.2016 р. та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 27.09.2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нездійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 233 від 09.07.2020 року є протиправною та такою, що порушує права позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 30.10.2020 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що на підставі документів, наданих адміністрацією державної прикордонної служби України, зокрема грошового атестата № 76 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 29 вересня 2016 року для нарахування пенсії, з 30.09.2016 року позивачу було призначено пенсію за 30 років вислуги, відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ у розмірі 70% грошового забезпечення. В довідці про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії щомісячна додаткова грошова винагорода не зазначена.

Таким чином відповідачем зазначено, що при перерахунку пенсії позивача відповідач керувався лише тими показниками грошового забезпечення позивача, які були надані для призначення пенсії уповноваженим органом та не міг визначити і врахувати будь-які інші, окрім тих, що були включені до відповідної довідки, а отже дії відповідача є законними та такими, що не порушують права позивача на пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , полковник запасу, проходив військову службу перед звільненням в Північному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України (військова частина 1497).

26 вересня 2016 року наказом начальника Північного регіонального управління № 219-ОС позивач був виключений зі списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення, що підтверджується копією витягу з наказу, що міститься в матеріалах справи.

З 27.09.2016 року позивач здобув право на пенсію.

13.06.2020 року позивач звернувся з заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України, в якій просив скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії за останні 24 місяці підряд перед звільненням з військової служби, до якої просив включити щомісячну додаткову грошову винагороду, що виплачувалась позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889.

Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 21.07.2020 року за № 11/З-6306 позивачу було надано копію довідки № 233 від 09.07.2020 року про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії за період з 01.09.2014 по 31.08.2016 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, нарахування та виплату якої військовослужбовцям Державної прикордонної служби України встановлено з 01 січня 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (зі змінами), яку листом від 20.07.2020 вих. № 0.11-7945/0/6-20 надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Також вказаним листом позивачу було повідомлено, що оригінал довідки від 30.03.2018 № 11/6243 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», знаходиться лише у пенсійній справі позивача.

18.08.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 27 вересня 2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Листом від 17.09.2020 року № 2000-0203-8/67913 відповідач повідомив позивачу, що провести перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди від 09.07.2020 №233, яка надана Адміністрацією Державної прикордонної служби України, немає законних підстав, оскільки позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови № 103 з 01.01.2018 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, яку надано уповноваженим органом за відповідною посадою.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Правова позиція суду щодо включення розміру щомісячної додаткової грошової винагороди для призначення (перерахунку) та виплати пенсії узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у рішенні від 06.02.2019 справа № 522/2738/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Із системного аналізу вказаних вище норм, суд дійшов висновку, що отримувана позивачем щомісячна додаткова грошова винагорода відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 № 889, з якої щомісяця утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Суд зазначає, що Постанова №889, яка була підставою нарахування та виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди, втратила чинність 01.03.2018, але це не є підставою не включення зазначених виплат до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, оскільки військовослужбовець отримував її під час проходження служби, з моменту її запровадження до моменту втрати чинності дії Постанови.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3- 1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, повідомляють орган ПФУ.

Згідно з частинами 2, 3 статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону, провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії в зв`язку з отриманням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення ОСОБА_1 пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення та на підставі ст. ст. 43, 8, 10 та ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-12, за формою передбаченою Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами.

Суд зазначає, що у позивача як у особи, яка проходила службу в органах Державної прикордонної служби України та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону №2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Таким чином, відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у перерахунку призначеної позивачу пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, передбаченої постановою № 889, згідно з довідкою Адміністрації Державної прикордонної служби України № 233 від 09.07.2020 року, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 27.09.2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходу, то вказана вимога є передчасною і не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. (ч. 1 ст. 5 КАС України)

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.

З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

У зв`язку із викладеним, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права. Суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє. Суд зазначає, що права позивача, в частині виплати перерахованої пенсії однією сумою з нарахуванням компенсації втрати частини доходу на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії на даний час не здійснено, а виплати не проведено, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 2 пов.) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в тому, що після отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 233 від 09.07.2020 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889, отриманої ним за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням за період з 01.09.2014 р. по 31.08.2016 р. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснило перерахунок розміру пенсії та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889 зі змінами відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки № 233 від 09.07.2020 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди згідно постанови КМУ від 22.09.2010 р. № 889, отриманої ним за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням за період з 01.09.2014 р. по 31.08.2016 р.

В іншій частині задоволення позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в частині задоволення позовних вимог у сумі 560 (п`ятсот шістдесят) грн. 53 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.

.