Рішення № 92738283, 10.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 520/12787/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати незаконним, що порушує ст.ст. 1, 19 Конституції України, ст. 44 Закону України по обов`язкове державне пенсійне страхування тривалу невидачу їй відповідачами - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та Пенсійним фондом України, пенсійного посвідчення та зобов`язати цих відповідачів видати їй пенсійне посвідчення.

2. Визнати незаконним, що порушує ст. 7 Закону України про звернення громадян, передачу відповідачем Кабінетом Міністрів України її скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов`язати цього відповідача розглянути її скаргу особисто та прийняти ефективні міри до видачі їй пенсійного посвідчення.

3. Визнати незаконним, що порушує Закон про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у зв`язку з тим, що його гаряча лінія не прийняла від неї скаргу та зобов`язати цього відповідача прийняти ефективні міри до захисту її соціальних прав та видачі їй пенсійного посвідчення, а також відреагувати на передачу її скарги Кабінетом Міністрів України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що у зв`язку з викраденням у неї пенсійного посвідчення, вона звернулась до Шевченківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для отримання пенсійного посвідчення натомість вкраденого, проте, таке посвідчення їй надано не було, оскільки нею не надано на сканування паспорту та довідки про ідентифікаційний номер. Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивач вважає незаконними та такими, що порушують її соціальні права. Також, позивач вважає незаконними дії Кабінету Міністрів України щодо направлення її скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, хоча, на думку позивача, Кабінет Міністрів України повинен був особисто розглянути її скаргу та прийняти ефективні міри до видачі їй пенсійного посвідчення. Окрім того, позивач вважає незаконною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно не прийняття у неї скарги на гарячу лінію з приводу прийняття ефективних мір до захисту її соціальних прав та видачі їй пенсійного посвідчення, а також стосовно не відреагування на передачу її скарги Кабінетом Міністрів України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження разом з копією позову з додатками на 7 аркушах були надіслані відповідачам та отримані ними, що підтверджується супровідним листом Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року за вих.№520/12787/2020/45989/2020 та повідомленнями про вручення поштового відправлення, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, посилаючись на той факт, що у спірних правовідносинах діяв правомірно. При цьому, посилався на те, що виготовлення паперового пенсійного посвідчення в системі ІКІС ПФУ підсистеми Звернення без сканованих документів не можливо, у зв`язку з чим, на думку відповідача, він не порушив своїми діями права та законні інтереси позивача.

Відповідач - Пенсійний фонд України, не скористався правом на подачу відзиву на позов, в своїх поясненнях посилався на ненадходження на його адресу позовної заяви, що спростовано матеріалами справи.

Відповідач - Кабінет Міністрів України, не скористався правом на подачу відзиву на позов, в своїх поясненнях посилався на направлення ним запиту до Департаменту з питань судової роботи Міністерства юстиції України щодо надання засвідченої належним чином скарги позивача та документів щодо її вирішення, відповідь від якого не надходила. У зв`язку з чим, відповідач просив суд продовжити строк на подання відзиву та доказів на підтвердження доводів викладених у відзиві.

Відповідач - Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, надав до суду відзив на позов, в якому просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі, посилаючись на той факт, що у спірних правовідносинах діяв правомірно. Відповідач посилався на те, що у 2020 році усних звернень від позивача не надходило. Також, зазначив, що за результатом перевірки даних, внесених до системи електронного документообігу Секретаріату Уповноваженого, від позивача надходило лише письмове звернення від 10.08.2020 року за вх. №Д-13290.3/20 та два колективних звернення від 10.08.2020 року за вх. №КО-13291.3/20, №КО-13293.3/20 з питань організації обробки персональних даних Секретаріатом Уповноваженого, які розглянуті в межах повноважень відповідача.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідачі - Пенсійний фонд України та Кабінет Міністрів України, є належним чином повідомлені про наслідки неподання відзиву на позов, які визначені ч. 6 ст.162 КАС України.

Суд, враховуючи ч. 2 ст. 263 КАС України, якою визначено, що справи даної категорії розглядаються у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, про що повідомлено учасників даної справи, вважає можливим здійснювати розгляд даної справи за наявними в матеріалах справи доказами в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стосовно позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Пенсійного фонду України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду з 11.11.2010 року як отримувач пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

23.03.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за повторним отриманням пенсійного посвідчення у зв`язку з втратою попереднього, яке було видане при призначенні пенсії за віком в березні 2011 року, повторне у зв`язку з втратою у лютому 2014 року.

У видачі вказаного пенсійного посвідчення позивачу було відмовлено, що не заперечується сторонами по справі.

Не погодившись з такою відмовою позивач звернулась до суду з даним позовом задля захисту своїх соціальних прав.

Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особам, яким призначено пенсію, органи Пенсійного фонду видають пенсійні посвідчення. Видача пенсійного посвідчення для пенсіонерів здійснюється безоплатно. Порядок видачі, зразок та форма пенсійного посвідчення затверджуються правлінням Пенсійного фонду.

Пунктом 4.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається відповідно до Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332 (далі - Порядок №26-1).

Так, пунктом 1 розділу ІІ Порядку №26-1 передбачено, що виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення та таких відомостей: 1) реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 2) прізвища, імені та по батькові; 3) дати народження; 4) статі; 5) номера особового рахунку; 6) виду пенсії (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років); 7) групи, підгрупи, причини інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань; 8) терміну дії посвідчення.

З наданих відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, пояснень вбачається, що Департаментом інформаційних систем та електронних ресурсів Пенсійного фонду України в листі №11980/04-11 від 17.04.2019 року скеровано дії спеціалісту front - офісу у разі звернення особи для призначення/перерахунку пенсій або для виготовлення паперового пенсійного посвідчення через front - офіс, в якому роз`яснено процес обслуговування відвідувачів Пенсійного фонду України в частині обробки звернень громадян ЕПП/ППП та технологій функціонування Підсистеми створюється картка Звернень і при внесенні РНОКПП підтягуються дані пенсіонера з підсистеми ППВП або ПВП ДКГ та ОКЗО з карти застрахованої особи з підсистеми РЗО.

В картці звернення вказується вид звернення: паперове пенсійне посвідчення.

На основі введення даних для особи формується заява на виготовлення паперового пенсійного посвідчення, яка друкується спеціалістом, куди вклеюється фото особи. Надалі заява надається особі для ознайомлення та підпису.

Спеціаліст сканує надані документи: документ що посвідчує особу (паспорт чи тимчасова довідка, яка видається на період виготовлення паспорту в разі його втрати); довідку про присвоєння РНОКПП (при наявності); заяву на виготовлення ППП.

Спеціаліст формує файли сканованих документів.

Під час приєднання сканованих документів до звернення спеціаліст накладає ЕЦП для підтвердження відповідності сканованих документів оригіналу та проводиться емісія картки ППП. У разі відсутності одного із документів виникає помилка «відсутність скан копії документів».

Отже, з урахуванням вище зазначеного виготовлення паперового пенсійного посвідчення в системі ІКІС ПФУ підсистеми Звернення без сканованих документів не можливо.

Позивачем не заперечується, що нею не були надані спеціалісту Шевченківського відділу обслуговування громадян у м. Харкові (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на сканування реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях пенсійного органу порушень ст.ст. 1, 19 Конституції України та ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Пенсійного фонду України не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до Кабінету Міністрів України, суд зазначає наступне.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що Кабінетом Міністрів України не розглянуто її скаргу від 03.07.2020 року, що надійшла на гарячу лінію Кабінету Міністрів України за №10864469 стосовно невидачі їй пенсійного посвідчення, та незаконно направлено цю скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для подальшого розгляду.

Судом враховані положення ч. 1 ст. 77 КАС України відповідно до яких, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги до Кабінету Міністрів України щодо визнання незаконним, що порушує ст. 7 Закону України про звернення громадян, передачу відповідачем Кабінетом Міністрів України скарги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та зобов`язання цього відповідача розглянути її скаргу особисто та прийняти ефективні міри до видачі їй пенсійного посвідчення, позивачем не додано будь-яких доказів звернення до Кабінету Міністрів України зі скаргою від 03.07.2020 року за №10864469, а також не доведено передачу вказаної скарги до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для подальшого розгляду.

В своїх поясненнях відповідач - Кабінет Міністрів України, посилається на направлення ним листа від 29.10.2020 року №26361/09-18/20 до Департаменту з питань судової роботи Міністерства юстиції України щодо надання засвідченої належним чином скарги позивача та документів щодо її вирішення, проте вказані не надходили.

Окрім цього, суд відмічає, що в силу положень статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Отже, порядок пересилання відповідних звернень громадян за належністю відповідному органу чи посадовій особі за відсутності відповідних повноважень у вирішенні порушеного у зверненні питання, законодавчо унормовано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги до Кабінету Міністрів України є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, суд зазначає наступне.

Правовий статус Уповноваженого визначений Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» Уповноважений здійснює свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб. Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод (частина друга статті 4 Закону № 776/97-ВР).

Порядок розгляду заяв Уповноваженим визначений статтею 17 Закону № 776/97-ВР, відповідно до частини першої якої Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР).

Згідно із статтею 5 Закону № 393/96-ВР звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Відповідно до пункту 19 Порядку роботи зі зверненнями у Секретаріаті Уповноваженого, затвердженого наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 17.05.2019 № 46.15/19, усі звернення передаються у день їх надходження для централізованої реєстрації і попереднього розгляду шляхом внесення інформації до реєстраційної картки системи електронного документообігу.

Суд зазначає, що право на судовий захист, гарантоване Конституцією України (стаття 55) і закріплене статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, має особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що оскаржуваними рішенням чи дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Про протиправність може свідчити те, що суб`єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.

Відповідно до довідки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 02.11.2020 року №1158.8/9859/1/20/20/41 за результатами перевірки даних, внесених до системи електронного документообігу Секретаріату Уповноваженого, встановлено, що у 2020 році від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надійшло одне письмове звернення від 10.08.2020, яке зареєстровано за № Д-13290.3/20 та два колективних звернення від 10.08.2020 за № КО-13291.3/20, № КО-13293.3/20 щодо питань організації обробки персональних даних. У 2020 році в системі електронного документообігу Секретаріату «Megapolis.DokNet» в журналі Усні звернення - 2020 зареєстровано 10905 усних звернень. Усних звернень від ОСОБА_1 (станом на 02.11.2020) у системі електронного документообігу Секретаріату не зареєстровано.

Доказів звернень у 2020 році до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу прийняття ефективних мір до захисту соціальних прав позивача та видачі їй пенсійного посвідчення, а також з приводу передачі скарги позивача Кабінетом Міністрів України до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позивачем до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини є необґрунтованими та безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки ухвалою суду від 12.10.2020 року позивач звільнений від сплати судового збору за подачу даного позову.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Пенсійного фонду України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 10 листопада 2020 року.

Суддя Заічко О.В.