Рішення № 92738125, 10.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 листопада 2020 року справа № 520/12906/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківській рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що до січня 2000 року позивач проживав в місті Харкові, отримував пенсію за вислугу років, як працівник МВС України, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії припинено. 22.09.2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою перерахувати та поновити виплату пенсії за вислугу років, як працівнику МВС з 07.10.2009 року в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити запит пенсійної справи, інших недостатніх для поновлення виплати пенсії документів. Листом № 1919/Ш-14 від 06.10.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено, що між Україною та Ізраїлем нема будь-якого міжнародного договору щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року по справі №638/15911/17 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 - протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 18.04.2017 року. 08.07.2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою здійснювати виплату пенсії на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №6835-10242/Ш-02/8-2000/20 від 02.09.2020 року в виплаті пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок відмовлено, в обґрунтування прийнятого рішення управління посилається на ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи ВАТ «Державний ощадний банк України». Позивач вважаючи зазначену відмову протиправною звернувся до суду з даним позовом.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки Законом України №2262 визначено, що пенсії, призначені за цим Законом, виплачуються саме через "Державний ощадний банк України", ГУ ПФУ укладено договір про виплату таких пенсій тільки з ПАТ "Державний ощадний банк України". Укладання договорів про виплату пенсій, призначених за Законом №2262, з іншими банківськими установами було б незаконно. На підставі вищевикладеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач проживав в місті Харкові, отримував пенсію за вислугу років, як працівник МВС України, надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії було припинено.

22.09.2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою перерахувати та поновити виплату пенсії за вислугу років, як працівнику МВС з 07.10.2009 року в розмірах відповідно до чинного пенсійного законодавства України, як не працюючому пенсіонеру, здійснити запит пенсійної справи, інших недостатніх для поновлення виплати пенсії документів.

Листом № 1919/Ш-14 від 06.10.2017 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлено, що між Україною та Ізраїлем нема будь-якого міжнародного договору щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Не погодившись із діями відповідача щодо відмови в поновленні пенсії позивач звернувся до суду з відповідним позовом, за наслідками розгляду якого постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року по справі №638/15911/17 визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 - протиправними. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 18.04.2017 року.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

08.07.2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою здійснювати виплату пенсії на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області №6835-10242/Ш-02/8-2000/20 від 02.09.2020 року в виплаті пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок відмовлено, в обґрунтування прийнятого рішення управління посилається на ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи ВАТ «Державний ощадний банк України».

Не погодившись із діями відповідача, щодо відмови виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківській рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законі України "Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Стаття 46 Конституції України встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання. Іншим особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

При цьому, відповідно до приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії звільненим зі служби особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, не призначаються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Пенсії, призначені зазначеним особам в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Суд звертає увагу, що Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року по справі №638/15911/17 встановлено, що позивач є громадянином України та з січня 2000 року не проживає та не зареєстрований на території України, а постійно проживає в Державі Ізраїль.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивач на території України не проживає, в даному випадку положення статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині здійснення виплати пенсії позивачу через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" не підлягають застосуванню.

За приписами частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, пунктом 6 якого передбачено, що одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Таким чином, норми статті 47 Закону №1058-ІV визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку №1596 визначено, що пенсіонери самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Пунктом 9 Порядку №1596 передбачено, що між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Пунктами 12, 13 Порядку №1596 встановлено, що органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках

Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів.

Згідно із пункту 14 вищевказаного Порядку №1596 на підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів.

На офіційному сайті Пенсійного фонду України за посиланням: www.pfu.gov.ua/1906048-perelik-bankiv-upovnovazhenyh-na-vyplatu-pensij наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ КБ «ПриватБанк». Отже, АТ КБ «ПриватБанк» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.

Таким чином, посилання відповідача щодо того, що вимога щодо виплати пенсії через АТ КБ «ПриватБанк» є такою, що суперечить чинному законодавству, оскільки законодавець чітко визначив установу банку, через яку здійснюється виплата пенсії - є безпідставними.

Як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивач звертався до відповідача із заявою, в якій просив належні суми пенсії перераховувати на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» є протиправною та, як наслідок, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківській рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) виплачувати пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на визначений пенсіонером банківській рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.11.2020 року.

Суддя Біленський О.О.