Рішення № 92738100, 02.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2020 р. № 520/2093/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В.

при секретарі судового засідання –Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача – Лисенко В.С.,

представника відповідача – Харчишина О.С.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, 61052) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, буд. 11 г,м. Київ,04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Комунальне підприємство "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2019 №0000615410.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що акт проведеної перевірки підприємства від 08.11.2019 № 146/28-10-54-10-06/03361715 містить висновок про несвоєчасну реєстрацію у серпні-вересні 2019 року податкових накладних з податку на додану вартість, складених Підприємством на суму 4 891 184,04 грн. який став підґрунтям для винесення Офісом великих платників податків Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення від 04.12.3019 №0000615410, яким до КП “Харківводоканал” застосовано штраф у розмірі 564 752,30 грн. на підставі п. 120-1.1 ст.120.-1 Податкового кодексу України.

Комунальне підприємство "Харківводоканал" зазначило також, що приймаючи відносно Позивача спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що визначена в ньому штрафна санкція є мірою відповідальності за порушення підприємством виконавської дисципліни та не дотримання положень абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України. На думку податкового органу несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбувалася внаслідок ігнорування КП “Харківводоканал” обов`язку щодо поповнення свого електронного рахунку в СЕА з ПДВ грошовими коштами. При цьому, поза увагою податкової залишився той факт, що Позивач, в силу спеціальної направленості його господарської діяльності, позбавлений можливості витрачання коштів за напрямками, які не входять до складу тарифу, що обумовлює відсутність поповнення ним електронного рахунку в СЕА з ПДВ.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідач 10.03.2020 року через канцелярію суду надав відзив в якому проти вимог заявленого позову заперечував, зазначивши, що в ході камеральної перевірки встановлено, що КП “Харківводоканал” в порушення п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, проводить реєстрацію податкових накладних (наведено в Додатку 1 до акту), які реєструє в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації, а саме податкові накладні, складені у серпні – вересні 2019 року та зареєстровані з порушенням п. 201.10 ст. 201 ПКУ на суму 4 891 184,04 грн. Зазначає також, що норми податкового законодавства не передбачають підстав, які звільняли б Комунальне підприємство "Харківводоканал" від обов`язку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних чи від відповідальності за не вчинення таких дій та/або ставили б його в залежність від направленості господарської діяльності платника податків, його тарифів. У цьому зв`язку контролюючий орган зазначив, що перепони щодо реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування обумовлені бездіяльністю Комунального підприємства "Харківводоканал", а не протиправною поведінкою державних органів чи особливостями господарської діяльності позивача (т.1 а.с. 218-2210.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якій позивач з доводами податкового органу, викладеними у відзиві на позов, не погоджується. Зазначає, що поза увагою контролюючого органу залишився той факт, що Підприємство певний проміжок часу має від`ємний результат господарської діяльності. Так, за перевіряємий період збитки КП “Харківводоканал” склали 85 626 тис. грн., що в свою чергу унеможливлює будь-яку фактичну чи юридичну можливість поповнення його електронного рахунку в СЕА з ПДВ. Відсутність компенсації навіть господарських затрат КП “Харківводоканал” в попередніх роках призвела до сталого браку коштів на Підприємстві, і як наслідок, до неможливості поповнення електронного рахунку в СЕА з ПДВ. Однак, при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення наведений фактор залишився поза межами уваги контролюючого органу(т. 2 а.с. 1-9).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив. Просив вимоги адміністративного позову задовольнити в повному обсязі, зазначив про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.12.3019 №0000615410

Представник відповідача, посилаючись на відзив на позовну заяв у судовому засіданні проти позову заперечував, Опираючись на викладену позицію, представник відповідача просив у задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що фахівцями Офісу великих платників податків Державної податковоїслужби проведено камеральну перевірку Комунального підприємства "Харківводоканал" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень-вересень 2019 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 08.11.2019 № 146/28-10-54-10-06/03361715 (т.1 а.с. 41-43).

За наслідками проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення Комунальним підприємством "Харківводоканал" граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за серпень-вересень 2019 року, чим порушено п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідальність платника за фактом встановлених порушень передбачена п.120-1.1 ст.120-1 Розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту камеральної перевірки від 08.11.2019 № 146/28-10-54-10-06/03361715, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.3019 №0000615410, яким до Комунального підприємства "Харківводоканал" застосовано штрафні санкції на загальну суму 564 752,30 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у строки, визначені Податковим кодексом України.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 06.02.2020 №4683/6/99-00-08-05-05-06 у задоволенні скарги було відмовлено, а податкове повідомлення- рішення від 04.12.3019 №0000615410 залишено без змін (т.1 а.с. 72-76).

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернутись до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Отже суть предмету спору полягає у досліджені правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України з урахуванням обставин, які формували від`ємний показник Комунального підприємства "Харківводоканал" як у періоді, який перевірявся, так і ті, що передували серпню- вересню 2019 року.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця , - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних визначена згідно п. 120 -1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України, за якого відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

З урахуванням системного аналізу норм Податкового кодексу України слід зауважити, що положення абз.1 п.120-1.2 ст. 120-1 Податкового кодексу України пов`язують факт існування податкового правопорушення з відсутністю реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено вище, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які складені з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця повинні бути зареєстровані до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. Натомість податкові накладні, які складені з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Однак, обґрунтованості факту відсутності реєстрації податкових накладних, попередньо необхідно довести незворотність факту не реєстрації податкових накладних за період, який перевіряється, зокрема аж до граничної межі, коли податкова накладна не може бути зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

За загальним правилом, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг продавець зобов`язаний скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Однак, приписами п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України унормовано, що вказаний обов`язок може бути реалізований лише за умови достатності коштів на електронному рахунку продавця в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість (далі – СЕА з ПДВ), в межах якої показники звітних періодів формуються за наростаючим підсумком, а відтак не існують ізольовано один від одного, а тому залежать один від одного (п.11 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість” від 16.10.2014 № 569).

Так, відповідно до п.200-1.3 ст. 200-1 ПК України, платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:

?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ; де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту191.1статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Під час розрахунку показника ?ПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейськеобслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.

Положення п.200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України визначають перелік допустимих джерел поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Так, згідно з пп. «а» - «в» п.200.1-4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Отже, зі змісту п.200-1.4 ст.200-1 ПК України вбачається, що джерелами поповнення реєстраційного ліміту платника податків у спірних відносинах є: поповнення з поточного рахунку (пп. «а» п.200-1.4 ст.200-1 ПК України) та поповнення за рахунок субвенційних перерахувань з Державного бюджет) України (пп. «в» п.200-1.4 ст.200-1 ПК України).

Судом встановлено, що згідно з витягами з системи електронного адміністрування податку на додану вартість, поданих КП «Харківводоканал», сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН (реєстраційний ліміт) мала від`ємне (мінусове) значення, починаючи з 30.09.2015 (- 9 837 919,33 грн.), а також станом на 31.12.2015 (- 17 314 043,63 грн.); станом на 30.12.2016 (- 21 870 519,45 грн.), станом на 02.10.2017 (- 16 070 043 ,55 грн.), станом на 09.01.2018 (- 26 651 316,64 грн.), станом на 26.12.2018 (- 84 593 883,64 грн.), станом на 31.07.2019 (- 115 955 561,63 грн.), станом на 30.09.2019 (-125 732 612,37 грн.) (т.1, а.с 91-213).

Отже, від`ємна (мінусова) сума реєстраційного ліміту не давала можливості КП “Харківводоканал” здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних зокрема, в серпні-вересні 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 4 891 184.04 грн.

Судом встановлено, що передумовою формування від`ємного значення електронного рахунку КП “Харківводоканал” в СЕА з ПДВ стало несвоєчасне зарахування Державною податковою службою України на рахунок КП «Харківводоканал» в СЕА з ПДВ сум субвенцій, отриманих підприємством у 2015 році та у 2017 році.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Аналогічні за змістом положення містяться і у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332 Порядку та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах підприємствам, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

На виконання вищезазначених Порядків про надання субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 та у 2017 роках Комунальним підприємством “Харківводоканал” було укладено Договори про організацію взаєморозрахунків з державним бюджетом за якими, у 2015 році підприємство повинно було отримати 66 592 159,48 грн, а у 2017 році - 123 015 395,73 грн.(т.1 а.с. 30-31).

Разом з тим, як встановлено судовими рішеннями у справах за № 820/1237/16, № 820/2392/17, №820/531/18, № 820/4746/18 субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 році у розмірі 66 592 159,38 грн не була врахована у сумі реєстраційного ліміту позивача у строки та у порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 569.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1237/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016, позов КП "Харківводоканал" до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, треті особи: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, Державна казначейська служба України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо незарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" коштів, які проведені по взаєморозрахункам з погашення заборгованості з різниці в тарифах в рахунок заборгованості з податку на додану вартість у сумі 37 163 307,48 грн.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" коштів, які відображені у табл. № 3 додатка № 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів Декларації за січень 2016 року , в сумі 29 428 852 грн.

Отже, судовими рішеннями по справі № 820/1237/16 встановлено той факт, що КП «Харківводоканал» було позбавлене права врахування суми, отриманих субвенційних перерахувань у 2015 році у загальній сумі 66 мільйонів гривень, саме внаслідок бездіяльності органів публічної влади, зокрема Державної фіскальної служби України..

На окрему увагу заслуговує висновок суду апеляційної інстанції у зазначеній справі про те, що бездіяльність органів державної влади свідчить про порушення приписів діючого законодавства та спричиняє перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації та видачі податкових накладних контрагентам КП "Харківводоканал" для формування останніми суми податкового кредиту за відповідний звітний період.

Однак, фактичне зарахування вказаної суми на рахунок позивача в СЕА ПДВ відбулося лише 04.11.2016, після примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1237/16, що підтверджується також наявними в матеріалах справи копіями витягів з СЕА ПДВ за 04.11.2016 (сума реєстраційного ліміту -71 072 983,97 грн.) та від 07.11.2016 (сума реєстраційного ліміту -12 073 666,91 грн.).

Тобто, реєстраційний ліміт позивача в СЕА ПДВ протягом одного року та чотирьох місяців функціонував без врахування джерела поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість у розмірі 66 592 159,38 грн.

Крім того, в рамках розгляду справи № 820/1410/18 судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що позивачем укладено договори про організацію взаєморозрахунків до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 №332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (далі по тексту - Договори) на загальну суму 123 015 395,73 грн. для погашення заборгованості КП «Харківводоканал» з податку на додану вартість: від 27.06.2017 №3-21/з та №4-21/з, від 13.11.2017 №36-21/з, №39- 21/з та №41-21/з, від 17.11.2017 №38-21/з, від 19.12.2017 №51-21/з.

Однак, процедура розрахунків була проведена лише за договором від 27.06.2017 №4-21/з, кошти на виконання решти договорів на рахунок КП Харківводоканал не надійшли, що позбавило позивача розрахуватися по боргових зобов`язаннях перед державним бюджетом з податку на додану вартість на загальну суму 74 768 244,37 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1410/18, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 та постановою Верховного Суду від 12.02.2019, визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття рішення про перерахування комунальному підприємству "Харківводоканал" субвенції на погашення різниці в тарифах відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 №332 від 27.06.2017 №3-21/з, від 13.11.2017 №36-21/з, від 13.11.2017 №39-21/з, від 13.11.2017 №41-21/з, від 17.11.2017 №38-21/з, від 19.12.2017 №51-21/з та недоведення цього рішення до відома Казначейства. Зобов`язано Міністерство фінансів України прийняти рішення про перерахування субвенції згідно з розподілом відповідно до Договорів про проведення взаєморозрахунків до постанови КМУ від 18.05.2017 : №332 від 27.06.2017 №3-21/з, від 13.11.2017 №36-21/з, від 13.11.2017 №39-21/з, від 13.11.2017 №41-21/з, від 17.11.2017 №38-21/з, від 19.12.2017 №51-21/з та довести рішення до Казначейства.

Однак, Міністерством фінансів України, всупереч вказаним судовим рішенням, не було вчинено дій щодо перерахування позивачу субвенцій в розмірі 74 768 244,37 грн., що обумовило відсутність цих коштів на рахунку Комунального підприємства “Харківводоканал” у СЕА ПДВ.

Тобто, КП “Харківводоканал” не отримало субвенції з державного бюджету як джерела поповнення СЕА з ПДВ через протиправну бездіяльність органу державну влади, яка мала місце у 2017 році.

З матеріалів справи судом встановлено, що з серпня 2017 року по теперішній час реєстраційний ліміт Комунального підприємства “Харківводоканал” не набував позитивного значення, що підтверджується інформаційною довідкою позивача, витягами з СЕА ПДВ та не заперечується відповідачем.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 569 показники, зазначені у пункті 9 цього Порядку, обліковуються в розрізі платників податку наростаючим підсумком: з 1 липня 2015 р. - для платників, що зареєстровані платниками податку до 1 липня 2015 р.; з дати реєстрації платником податку, зазначеної у реєстрі платників податку, - для платників, що зареєстровані платниками податку після 1 липня 2015 року.

З аналізу викладеної норми випливає, що показники системи електронного адміністрування розраховуються у порядку п. 200-1.3 ст.200-1 Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку № 569 й функціонують на засадах нерозривності показників формули під час розрахунку реєстраційного ліміту платника податку.

Отже, несвоєчасне надходження субвенційних коштів у розмірі 66 592 159,38 грн, виділених Державою у 2015 році, та ненадходження коштів у розмірі 74 768 244,37 грн, виділених у 2017 році, обумовило подальше збільшення від`ємного значення електронного рахунку позивача в СЕА з ПДВ, та призвело до того, що від`ємний наростаючий підсумок переходив до показника 2018-2019 років, що, в свою чергу, унеможливило своєчасну реєстрацію КП «Харківводоканал» податкових накладних, виписаних у серпні-вересні 2019 року.

З приводу доводів відповідача про те, що оскільки позивач при визначенні податкових зобов`язань та податкового кредиту використовує касовий метод, то це свідчить про наявність у нього грошових коштів, які він протиправно не спрямував на поповнення свого електронного рахунку в системі електронного адміністрування з ПДВ, суд зазначає наступне.

Як вбачається з наданих копії протоколу Територіальної комісії з питань узгодження різниці в тарифах Харківської обласної державної адміністрації від 05.07.2018 №3 та розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2017 та 2018 роки, господарська діяльність позивача є збитковою. (т.1 а.с. 84-87).

Так, з вказаного вище протоколу від 05.07.2018 вбачається, що узгоджена сума заборгованості Держави щодо відшкодування збитків КП «Харківводоканал» на покриття різниці в тарифах лише протягом 2010-2015 років складає 356 355 781,91 грн.

Аналіз господарської діяльності позивача в період січні-вересень 2019 року свідчить про збитковість господарської діяльності КП «Харківводоканал, що підтверджується наявним в матеріалах справи звітом про фінансовий результат за період січеь-вересень 2019 року, відповідно до якого збитки КП «Харківводоканал» дорівнювали 85 626,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що господарська діяльність КП «Харківводоканал» у 2019 року підлягала врегулюванню постановами Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту – НКРЕКП) від 20.09.2018 №1074 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року №1141» та від 20.09.2018 №1075 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 26 листопада 2015 року №2868», додатком до яких є структура тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.

Беручи до уваги наведене, враховуючи необхідність здійснення поточної діяльності (зокрема, сплату податків, закупівлю необхідних матеріалів тощо), суд приходить до висновку про відсутність у позивача вільних обігових коштів, які могли б бути спрямовані на поповнення рахунку в СЕА ПДВ.

Аналіз структури тарифу КП «Харківводоканал» також вказує на те, що такої статті витрат, як поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування, не передбачено.

З викладеного вище випливає, що КП «Харківводоканал» не мало можливості спрямувати грошові кошти зі свого поточного рахунку на електронний рахунок в СЕА з ПДВ, оскільки державне регулювання господарської діяльності, з одного боку, унеможливлює отримання ним прибутку за рахунок самостійного підняття вартості послуг, а з іншого боку не дозволяє КП «Харківводоканал» спрямовувати кошти за напрямками, не передбаченими структурою тарифу.

Враховуючи викладене суд зазначає, що запроваджений механізм державного регулювання послуг позивача, виключає використання ним такого джерела поповнення електронного рахунку, як власні грошові кошти.

Отже, позивачу КП «Харківводоканал» були об`єктивно недоступні для використання два допустимих джерела поповнення реєстраційного ліміту в СЕА з ПДВ – як поповнення власними коштами з поточного рахунку, так і субвенційні надходження.

Доводи відповідача про те, що навіть у разі перерахування на рахунок позивача в СЕА ПДВ субвенційних коштів у сумі 74 768 244,37 грн. це не дозволило б позивачу вчасно реєструвати податкові накладні, зокрема, за серпень-вересень 2019 року, оскільки сума від`ємного значення реєстраційного ліміту станом на 31.07.2019 року перевищувала 74 768 244,37 грн. (складала понад 100 000 000 грн.), суд вважає необґрунтованим та такими, що носять характер суб`єктивних припущень.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Як зазначалось вище, факт неналежного виконання державними органами обов`язків, визначених законодавством, щодо перерахування коштів субвенцій, що, у свою чергу, спричинило перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації податкових накладних, підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

З огляду на викладене, беручи до уваги безперервність та накопичувальний характер формування показників СЕА ПДВ, суд зазначає, що саме дії відповідача та Міністерства фінансів України призвели до послідовного формування від`ємного значення СЕП ПДВ, послідовного та безперервного позбавлення позивача можливості вчасно реєструвати податкові накладні і таким чином уникнути застосування штрафних санкцій.

Доводи відповідача про наявність у КП «Харківводоканал» податкового боргу з податку на додану вартість лише підтверджує збитковість діяльності позивача та відсутність у нього вільних обігових коштів, які могли б бути направлені на поповнення рахунку в СЕА ПДВ.

При цьому, наявність податкового боргу зі сплати ПДВ, на відміну від перерахування субвенційних коштів, безпосередньо не впливає на стан реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23.07.2002 “Справа “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні (п.79).

Тобто, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції. Таким чином, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям, притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини. Відтак, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.

Враховуючи вище викладене суд зазначає, що у спірних відносинах неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації підприємством податкових накладних відбулось з вини державних органів, у т.ч. контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20.03.2018 у справі № 819/777/17, від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 03.05.2018 у справі №818/1070/17, від 09.10.2018 по справі № 818/1073/17.

Тому притягнення КП “Харківводоканал” до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які були складені у серпні-вересні 2019 року, не відповідає засадам обґрунтованості, розсудливості та справедливості, враховуючи те, що підприємство виконало свій обов`язок з реєстрації податкових накладних у порядку п.200-1.9 ст.200-1 ПК України, незважаючи на значний від`ємний показник реєстраційного ліміту в СЕА з ПДВ, який був сформований, зокрема, через бездіяльність Міністерства фінансів України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності накладення на КП “Харківводоканал” штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних, у зв`язку з відсутністю вини платника податків у такому порушенні.

Згідно із частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 04.12.3019 №0000615410 прийняте не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, 61052) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, буд. 11 г,м. Київ,04119) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0000615410 від 04.12.2019 р.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, 61052,код 03361715) судовий збір у сумі 8 471,30 грн. (вісім тисяч чотириста сімдесят одна гривня) 30 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби (вул. Дегтярівська, буд. 11 г,м. Київ,04119, код ЄДРПОУ 43141471).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2020 року.

Суддя Бідонько А.В