
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4723/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
31 серпня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо заниження розміру обчислення пенсії ОСОБА_1 , інваліда другої групи інвалідності (безстроково), із-за невідповідності взятої заробітної плати при розрахунку розміру середньої суми заробітної плати по Україні, не враховуючи розміру середньомісячної заробітної плати по будівництву в Україні за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 включно;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 - пенсіонеру, інваліду другої групи інвалідності з 07.10.1996, з 03.03.2009 - безстроково, пенсії з врахуванням того, що він інвалід другої групи інвалідності з 07.10.1996, з 03.03.2009 - безстроково та дотримуючись розмірів середньої заробітної плати слюсаря-ремонтника підприємства «Укргазпромбуд» до каліцтва та провести відповідні виплати за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 включно, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати слюсаря-ремонтника по будівництву в Україні.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі протоколу про розмір нарахованої та виплаченої пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016 по 31.03.2020, розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком позивачу, як інваліду ІІ групи, не враховує розмір середньої заробітної плати по Україні (по спеціальності позивача та виду народного господарства, де позивач працював), тобто середньомісячної заробітної плати по будівництву в Україні, де позивач працював слюсарем-ремонтником підприємства "Укргазпромбуд" до каліцтва, чим порушено конституційні принципи, які діють в Україні про те, що інваліди захищені від утискань шляхом зменшення показників при призначенні пенсії. Вказував на те, що розмір фактичної заробітної плати позивача був неправомірно занижений шляхом вимушеного переводу на нижче оплачувані посади. Пояснював, що після отримання професійної травми, при дотриманні розміру заробітної плати слюсара-ремонтника 6-го розряду цеху залізобетонних виробів виробництва будівельної індустрії, підприємства "Укргазпромбуд", не меншої ніж до травмування за період з 1984 року по 1998 рік, з 2000 року по 2018 рік отримав би 442015,10896 грн, а не 277148,15505 грн, що значно зменшило розмір індивідуального коефіцієнту заробітку з 1,439111 до 0,91097 та розмір пенсії за віком - з 2809,89 грн. на 1778,74 грн. Вважає, що з урахуванням норм Конституції України, має правло на отримання інформації про порядок нарахування пенсії за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 та проведення її перерахунку за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 включно, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати слюсаря-ремонтника по будівництву в Україні.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4723/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
18.09.2020 року на адресу суду надійшов відзив в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову вказуючи, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при розрахунку пенсії для кожного пенсіонера визначається, зокрема, індивідуальний коефіцієнт заробітку, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року надається із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії затверджена Додатком № 1 до Порядку (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 13-2 від 30.07.2015). Згідно п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Зазначено, що питання перерахунку пенсії з урахуванням іншого періоду заробітку до 01.07.2000, ніж враховано на даний час, можливо розглянути лише у разі надання позивачем довідки про заробітну плату, яка видана згідно з вимогами вищевказаного Порядку.
У запереченнях на відзив, позивач вказував на те, що у відповідності до конституції України має право на перерахування пенсії та право на отримання рішення про відмову перерахування пенсії порушено.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 14 березня 2016 року, на підставі поданої заяви позивача, переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку по Списку № 2.
При цьому заробітну плату було враховано за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 29.02.2016.
На підставі заяви позивача від 19.05.2016 та додатково наданої довідки про заробітну плату за 1984-1988 роки відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.06.2016, в результаті чого коефіцієнт заробітної плати, врахованої за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з 01.07.2000 по 29.02.2016, склав 0,91097.
Відповідно до матеріалів справи, позивачу як працюючому пенсіонеру здійснений автоматично перерахунок пенсії з 01.07.2019 та пенсійну виплату з 01.07.2019 встановлено на рівні 2000 грн.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 враховано страховий стаж тривалістю 46 років 02 місяці 13 днів (коефіцієнт стажу - 0,46167) та заробітну плату з 01.01.1984 по 31.12.1988 на підставі довідки про заробітну плату від 18.05.2016 №35, видану ПАТ "Тепловозоремонтний завод", та з 01.07.2020 по 29.02.2016 за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (коефіцієнт заробітку становить 0,91097). На даний час загальний розмір пенсії, визначений як працюючому пенсіонеру, складає 2174,22 грн.
19.03.2020 та 27.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявами щодо правильності пенсійного забезпечення, надання довідки про розмір пенсії.
Листом ГУПФУ в Полтавській області від 31.03.2020 №1551-1502/Д-03/8-1600/20 повідомлено позивачу, що на підставі заяви від 19.05.2016 та додатково наданої довідки про заробітну плату за 1984-1988 роки проведено перерахунок пенсії з 01.06.2016, в результаті чого коефіцієнт заробітної плати, врахованої за період з 01.01.1984 по 31.12.1988 та з 01.07.2000 по 29.02.2016, склав 0,91097. Оскільки розмір пенсії, визначеної за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", не досяг 2000 грн., пенсійну виплату з 01.07.2019 встановлено на рівні 2000 грн., як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124.
03.06.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за віком за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 та при визначенні індивідуального коефіцієнта для обчислення пенсії врахувати розмір середньої заробітної плати по Україні, так як він не може понижуватись нижче мінімальної заробітної плати по Україні.
За результатами розгляду вказаної заяви, листом ГУПФУ в полтавській області від 18.06.2020 №3328-3132/Д-03/8-1600/20 повідомлено ОСОБА_1 про те, що відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при розрахунку пенсії для кожного пенсіонера визначається, зокрема, індивідуальний коефіцієнт заробітку, який обчислюється шляхом ділення фактичної заробітної плати застрахованої особи на величину середньої заробітної плати в Україні за відповідний період у розрізі кожного місяця. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року надається із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії затверджена Додатком № 1 до Порядку (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 13-2 від 30.07.2015). Згідно п.2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Зазначено, що питання перерахунку пенсії з урахуванням іншого періоду заробітку до 01.07.2000, ніж враховано на даний час, можливо розглянути лише у разі надання позивачем довідки про заробітну плату, яка видана згідно з вимогами вищевказаного Порядку.
Листом ГУПФУ в Полтавській області №4020-3767/Д-03/8-1600/20 повідомлено позивачу, що йому пенсію обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
В свою чергу, позивач вважає, що при перерахунку його пенсії та виплаті пенсії необхідно враховувати розмір середньомісячної заробітної плати слюсаря-ремонтника по будівництву в Україні та провести відповідні виплати за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 включно, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати слюсаря-ремонтника по будівництву в Україні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною 3 ст. 4 Закону №1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
До заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір). - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі-Порядок № 22-1).
За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації. Форма і зміст цієї довідки визначені у додатку 1 Порядку.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у розрахунковому листі позивача за відповідний період.
Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Частиною 1 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
В ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV зазначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Згідно з ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином позивач за бажанням, подавши відповідну заяву та документи, має право на перерахунок пенсії, для обчислення якої враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Відповідність довідки первинним документам встановлюється органами Пенсійного фонду.
Матеріалами справи підтверджено, що при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 враховано страховий стаж тривалістю 46 років 02 місяці 13 днів (коефіцієнт стажу - 0,46167) та заробітну плату з 01.01.1984 по 31.12.1988 згідно довідки про заробітну плату від 18.05.2016 №35, виданої ПАТ "Тепловозоремонтний завод", та заробітну плату з 01.07.2020 по 29.02.2016 за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (коефіцієнт заробітку становить 0,91097). Загальний розмір пенсії (за віком) складав 1774,19 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 щодо Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (із змінами, внесеними згідно постанови КМУ № 543 від 26.06.2019) Кабінетом Міністрів України затверджено "Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Згідно п. 3-1 Порядку (чинного на момент спірних правовідносин) встановлено, що з 01 липня 2019 року в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсії (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною) в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до ст. 28 Закону, не досягає 2000 гривень, таким особам надається доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру.
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що ГУ ПФУ в Полтавській області пенсія позивачу з 01.07.2019 перерахована та становить 2000,00 грн.
На даний час загальний розмір пенсії ОСОБА_1 , визначений як працюючому пенсіонеру, складає 2174,22 грн.
Суд відхиляє посилання позивача на необхідність застосування до спірних правовідносин розміру заробітної плати слюсара-ремонтника 6-го розряду цеху залізобетонних виробів виробництва будівельної індустрії, підприємства "Укргазпромбуд" та проведення перерахунку пенсії за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 включно, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати слюсаря-ремонтника по будівництву в Україні, оскільки у відповідності до вимог нормативно-правових актів, перерахунок пенсії здійснюється виходячи із заробітної плати за період страхового стажу на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії.
Пунктом 2.10 Порядку 22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Порядком визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №919 від 05 липня 2006 року, запроваджено механізм визначення заробітної плати для обчислення пенсії у разі втрати первинних документів про нарахування та підприємствами заробітної плати за основним місцем роботи застрахованої особи та страхового стажу.
Так, відповідно до Порядку №919 заробітна плата (дохід) для призначення пенсії за період страхового стажу застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу починаючи з 1 січня 1998 р. визначається за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
За період роботи до 01 січня 1998 року заробітна плата (дохід) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні, визначається:
- за наявності підприємства, де працювала особа, або його правонаступника - виходячи з розміру середньої заробітної плати за відповідною професією (посадою) на такому підприємстві, що склалася у кожному місяці роботи, за який втрачено документи про нарахування та виплату заробітної плати (доходу).
За відсутності на підприємстві або в його правонаступника відповідної професії (посади) заробітна плата визначається, виходячи з розміру середньої заробітної плати за аналогічною професією (посадою) на такому підприємстві або в його правонаступника. Довідка про середню заробітну плату за відповідною або аналогічною їй професією (посадою) надається підприємством, де працює (працювала) особа, або його правонаступником.
При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який визначається заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено пенсію.
- у разі коли підприємство, установу, організацію ліквідовано, а документи до органу вищого рівня або архівним установам не передано, - виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, за календарний рік, що передує року, з якого призначено пенсію. При цьому коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи визначається виходячи з розміру середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується заробітна плата, календарного року, що передує року, з якого призначено (перераховано) пенсію.
Довідка про заробітну плату виходячи з мінімальної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною або аналогічною професією (посадою), передбаченої відповідною галузевою угодою, видається управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад.
Таким чином, для обчислення пенсії враховується:
1) заробітна плата з 01.07.2000 р. - за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування;
2) заробітна плата до 01.07.2000 р. - на підставі документів про нараховану заробітну плату, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. За бажанням пенсіонера ним може надаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30.06.2000 р.;
3) заробітна плата, у випадку якщо страховий стаж з 01.07.2000 р. становить менше 60 місяців, за основним місцем роботи за період страхового стажу до 01.07.2000 р. за умови відсутності заробітної плати за інші 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 01.07.2000 р. у разі втрати первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи вказане, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 не надавав до органу ПФУ довідку про заробітну плату разом з відповідною заявою, матеріали справи не містять жодних доказів належного (з дотриманням Порядку № 22-1) звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії з наданням відповідних доказів, вказані обставини позивачем жодним чином не спростовані, відтак, на момент звернення позивача до суду відповідач право позивача на перерахунок пенсії не порушував, оскільки рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії не приймалося.
Таким чином, у зв`язку із відсутністю в матеріалах справи підтверджуючої довідки, а також за відсутності даних у архівній установі, які могли б підтвердити нараховану заробітну плату (дохід), справляння з неї податків та відрахувань до бюджету для обчислення пенсії, суд приходить до висновку, що у пенсійного органу відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , за період з 01.01.1997 по 31.05.2020 включно, виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати слюсаря-ремонтника по будівництву в Україні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва
Судове рішення № 92737640, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 10.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 440/4723/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: