Ухвала суду № 92737617, 10.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

10 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/6489/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми), в якій просить:

- визнати такою, що не підлягає виконанню починаючи з 02.10.2020 постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.09.2016, винесену старшим державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №52318350;

- визнати протиправною та скасувати повністю постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2020, винесену головним державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №63187274.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови. В якій позивач просить зупинити стягнення на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.09.2016, винесеної старшим державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №52318350 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 103033,59 грн.

Відповідно до статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Суд зазначає, що при дослідженні вказаної заяви про забезпечення позову вказані вимоги дотримано.

Відповідно до положень частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа спроможне забезпечити ефективний захист її порушених прав та їх поновлення, оскільки є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод та її інтересів, як особи яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. В свою чергу, невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення її порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких вона звернулася, оскільки є всі підстави вважати, що відповідач буде здійснювати стягнення за спірною постановою. Вищевказані обставини підтверджують, що в разі невжиття заходів забезпечення позову оскаржувана постанова буде виконана в примусовому порядку, чим буде завдано шкоду законним правам та інтересам позивача.

Розглянувши зміст заяви про забезпечення позову, мотиви її подання з викладом обставин, якими позивач підтверджує доцільність вжиття таких заходів, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення адміністративного позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Стаття 151 КАС України визначає виключний перелік видів забезпечення позову, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Статтею 153 КАС визначено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Суть поданої позивачем заяви про забезпечення позову зводиться до того, що у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 02.10.2020 ВП №63187274 визначено проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що належать до виплати боржнику, після відрахування податків, у розмірі 18% утримувати згідно виконавчого документа в рахунок погашення виконавчого збору в сумі 96099,65 грн; витрат на проведення виконавчих дій в сумі 300,00 грн одноразово та першочергово. Вказана постанова направлена до виконання до ПрАТ ПГЗК (місце роботи боржника).

Наведене дає підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2020 ВП№63187274, оскільки вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ЗУ "Про виконавче провадження", чим порушує її права щодо обов`язку сплатити виконавчий збір. Враховуючи те, що відповідачем по справі на підставі оскаржуваної постанови винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, вважає за необхідне забезпечити позов шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа.

Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб (у даному випадку третьої особи) з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України чітко передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на норму вищевикладеної статті КАС України, Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі (постанова Верховного Суду від 19.06.2018р. у справі № 826/9263/17).

Позивач на даний час оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.10.2020, винесену головним державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №63187274, однак згідно вимог ч.4 ст. 150 КАС України встановлено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Зважаючи на норму вищевикладеної статті КАС України, суд вважає, що на даний час існує очевидна небезпека заподіяння правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення у справі, а для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: повернути своє майно (кошти), на яке звернуто стягнення з примусового виконання цієї постанови, а також недоотриманих коштів в межах стягнення на заробітну плату.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України: завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що на стадії розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ним не дається правова оцінка законності та правомірності прийняття оскаржуваних рішень.

Натомість, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, беручи до уваги вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 150, 151, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівський міський відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Зупинити стягнення за виконавчим документом - постановою про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.09.2016, винесеної старшим державним виконавцем Комсомольського міського ВДВС ГТУЮ у Полтавській області Лепчанським В.В. у виконавчому провадженні ВП №52318350 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 103033,59 грн, до набранням законної сили судовим рішенням у цій адміністративній справі.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Г.В. Костенко