Рішення № 92737276, 10.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 400/1678/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-НАФТОБАЗА", вул. Новозаводська, 7-А, м. Миколаїв, 54028

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 22.04.2020 № 769,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК-НАФТОБАЗА» звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 22.04.2020 № 769 «Про проведення фактичної перевірки».

В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, що в оскаржуваному наказі відсутні посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки позивача.

Управління позовні вимоги заперечило, вказало, зокрема, у відзиві (ар. с. 27-33), що право на проведення фактичної перевірки позивача надано йому підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Правом подати відповідь за відзив Товариство на скористалось.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розгляну справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 22.04.2020 керівник Управління видав наказ № 769 «Про проведення фактичної перевірки» (надалі – Наказ, ар. с. 6).

Згідно з Наказом та виданими на його підставі направленнями на перевірку від 22.04.2020 № 763/14-29-01 та № 764/14-29-01 (ар. с. 36, 37), посадові особи Управління мали провести з 22.04.2020 протягом 10 діб фактичну перевірку Товариства за місцем здійснення діяльності: вул. Новозаводська, 7/а, м. Миколаїв. Перевірка мала бути проведена за період з 01.07.2019; мета перевірки – здійснення «контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів».

У преамбулі Наказу вказана правова підстава для перевірки – підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та зазначено, що проведення перевірки є здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Особа Товариства, яка фактично проводила розрахункові операції, 22.04.2020 відмовила посадовим особам Управління в допуску до проведення перевірки/відмовилась від проведення перевірки, посилаючись на відсутність підстав для її проведення, що було зафіксовано актом від 22.04.2020 № 316/14-29-32-01/42487945 (ар. с. 38).

У позовній заяві Товариство зазначило, що «… спірний наказ не містить жодної інформації щодо того, в рамках яких заходів відповідачем встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції га інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом) …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України, контролюючі органи:

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального;

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Як зазначено у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Спір між сторонами виник з приводу тлумачення саме цієї норми.

Так, за твердженнями Товариства, проведення фактичної перевірки не може бути визнано законним за відсутності у контролюючого органу інформації про порушення платником податків (позивачем) вимог законодавства.

На думку Управління, зміст підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України дозволяє проводити фактичну перевірку як у випадку наявності інформації про певні порушення, так і для здійснення відповідних контрольних функцій.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18 (адміністративне провадження №К/9901/68969/18) Верховний Суд, зокрема, вказав: «… підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Норма цього підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача ...».

У постанові від 05.11.2018 у справі № 803/988/17 (адміністративне провадження №К/9901/13259/18) Верховний Суд, зокрема, вказав: «… здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.

Таким чином, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що приймаючи оскаржуваний наказ податковий орган діяв відповідно до норм чинного законодавства, за наявності визначених законодавством підстав ...».

Суд відхилив посилання Товариства на висновки, що викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 820/4893/18, оскільки у зазначеній справі йшлось про проведення фактичної перевірки на підставі інших норм пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а саме: підпунктів 80.2.2 та 80.2.7.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що видання Наказу відповідало нормам Податкового кодексу України, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю НІК-НАФТОБАЗА (вул. Новозаводська, 7-А, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 42487945) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 43144729) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна