Рішення № 92737259, 10.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2020 р. № 400/3360/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:скасування рішення від 31.07.2010 № 528222,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про скасування рішення про призначення пенсії за вислугу років, прийняте згідно протоколу № 528222 від 31.07.2010 року.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач прийняв рішення про призначення пенсії за вислугу років після подання позивачем заяви про відмову від пенсії.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки пенсію позивачу призначено на підставі її заяви правомірно. Після подання заяви позивачем про припинення її виплати у зв`язку з працевлаштуванням відповідач припинив виплачувати позивачу пенсію.

Позивач надала відповідь на відзив, у якій зазначила, що відповідач протиправно призначив пенсію позивачу вже після подання позивачем заяви про відмову від пенсії.

Відповідач надав заперечення, в якому зазначив, що позивач заяви про відмову від пенсії не подавала. 23.07.2010 позивач зверталася до органу ПФУ із заявою саме про припинення виплати пенсії, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

15.07.2010 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).

23.07.2010 позивач надала відповідачу заяву про припинення виплати пенсії у зв`язку з її працевлаштуванням з 21.07.2010 року.

31.07.2010 відповідач протоколом № 528222 призначив пенсію позивачу.

Після працевлаштування виплату пенсії позивачу припинено.

За період з 15.07.2010 по 21.07.2010 позивачу було виплачено пенсію у вересні 2010 року в сумі 259,95 грн.

Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788 (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Ст. 81 Закону № 1788 (у редакції, чинній на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років) передбачено, що документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії (стаття 81), не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Відтак, відповідач правомірно призначив позивачу пенсію за вислугу років, оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії позивач мала стаж роботи у сфері охорони здоров`я 25 років 1 місяць 10 днів, про що свідчить протокол № 528222 від 31.07.2010 року.

Разом з тим, відповідно до п. 7 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), достроково призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) у період до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працюючим пенсіонерам не виплачується.

Ст. 26 Закону України № 1058 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п`яти років.

П. 11, 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. У разі працевлаштування (навчання) особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів надається органу, що призначає пенсію, довідка про прийняття на роботу (навчання). Надалі для проведення індексації подається довідка про розмір заробітної плати (стипендії) з урахуванням індексації.

Оскільки позивач після призначення їй пенсії за вислугу років працевлаштувалася, то подала заяву про припинення виплати пенсії.

Тому відповідач правомірно припинив виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі поданої нею заяви.

Посилання позивача на те, що відповідач протиправно призначив їй пенсію після подання заяви про відмову від пенсії судом до уваги не приймається, оскільки надана позивачем копія заяви (а.с. 7) свідчить, що позивач просила саме припинити їй виплату пенсії, а не відмовлялась від пенсії, як стверджує позивач у позові та відповіді на відзив.

За приписами ст. 102 Закону № 1788, пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Ч. 1 ст. 50 Закону України № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Аналогічна норма закріплені і в ст. 103 Закону № 1788.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач всупереч ст. 77 КАС України не довів суду протиправність дій відповідача, тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про скасування рішення від 31.07.2010 року № 528222 - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко