Рішення № 92737098, 05.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/655/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

28.11.2018 рішенням Львівського окружного адміністративного суду, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

27.05.2020 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.03.2019, у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено, а справу № 813/655/18 у частині позовних вимог ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.06.2020 справа № 813/655/18 надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

За наслідками автоматизованого розподілу, справу № 813/655/18 передано на розгляд судді Львівського окружного адміністративного суду Брильовському Р.М.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 прийнято до провадження адміністративну справу № 813/655/18 за позовом ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Призначено підготовче засідання на 09.07.2020 о 09:00 год.

05.10.2020 ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з Самбірської районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 155957,15 грн та витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 2615,04 грн.

Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позов в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просив такий задовольнити.

Заслухавши доводи позивача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи наступним.

Згідно з частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оплату праці порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України N 100 від 8 лютого 1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт "з" пункту 1). У відповідності до ч. 3 п. 2 Порядку, збереження заробітної плати "у всіх інших випадках". До яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідач у запереченні на позов зазначив, що 2 останніми календарними місяцями роботи позивача, і попередніми 2 місяцями, що передували звільненню були листопад-грудень, вересень-жовтень 2017 року, проте, упродовж цих місяців ОСОБА_1 не відпрацював жодного робочого дня, так як перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і тому загальна сума доходу за період з 1 листопада 2017 року по 31 грудня 2017 року становить нуль грн 00 коп. Таким чином, фактично відпрацьованим часом позивача був один робочий день 25 січня 2018 року, що підтверджується копією табелю обліку використання робочого часу.

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

При цьому, згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до пункту 8 Порядку Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, зважаючи на те, що позивач не мав заробітку протягом останніх трьох років, то розрахунки слід проводити із встановленого посадового (місячного) окладу, який становить 4300, 00 грн.

Суд встановив, що в період з 23 лютого 2015 року по 30 березня 2015 року включно позивач перебував у щорічній відпустці, а з 31 березня 2015 року по 24 січня 2018 року - у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Розпорядженням голови Самбірської РДА від 24 січня 2018 року № 12-К позивача звільнено з посади завідувача юридичного сектору Самбірської РДА з 25 січня 2018 року.

Відповідачем надано довідку про доходи ОСОБА_1 від 8.07.2020 №63-1343/0/2-20.

Відповідно до вказаної довідки середньомісячна заробітна плата становить 4300,00 грн, а середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає 204,76 грн.

Загальна кількість робочих днів за період з 26 січня 2018 року (наступний день після звільнення) по 27 травня 2020 року (день прийняття Верховним Судом постанови) відповідно до норм тривалості робочого часу на 2018, 2019, 2020 роки становить 582 дні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у вимушеному прогулі 582 дні.

З огляду на наведене, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу (без врахування коефіцієнту підвищення заробітної плати) становить 119 375,08 грн (розмір середньоденної заробітної плати 204,76 грн) х (кількість 583 днів вимушеного прогулу) = 119375,08 грн.

Згідно з даними відповіді на запит щодо заробітної плати №63-1434/0/2-20 від 27.08.2020 посадовий оклад завідувача юридичного сектора у період з січня 2018 року по червень 2020 року зазнав наступних змін у результаті підвищення:

- з 1 січня 2018 року - 5300,00 грн. (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №24);

- з 1 січня 2019 року - 5600,00 грн. (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102);

- з січня 2020 року - 6100,00 грн. (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16).

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що врахування коефіцієнту підвищення посадового окладу при визначенні суми вимушеного прогулу, як зазначає експерт у своєму дослідженні, у даному випадку не застосовується, оскільки таке врахування коефіцієнту підвищення посадового окладу встановлено пунктом 10 Порядку.

Зі змісту пункту 10 Порядку слідує, що обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Відповідно до висновку про застосування норм права, наведеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 572/2429/15-ц, тлумачення частини другої статті 235 КЗпП, пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, свідчить, що виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу і законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. При цьому, якщо за період від часу звільнення працівника до часу поновлення його на роботі підприємство здійснювало підвищення розміру тарифних ставок і посадових окладів, при обчисленні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу заробітна плата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Суд погоджується з висновком експерта Бурдьо І.М. про те, що експертні дослідження щодо визначення суми середньоденного заробітку ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу слід провести із врахуванням коефіцієнту підвищення посадового окладу, як це встановлено вимогами п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

За таких обставин при обчисленні середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу в період з 26 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року підлягає застосуванню коефіцієнт 1,23; в період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року підлягає застосуванню коефіцієнт 1,06; в період з 1 січня 2020 року по 27 травня 2020 року підлягає застосуванню коефіцієнт 1,09.

Отже, у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення при обчисленні середньої заробітної плати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 0640/4691/18 та від 15 квітня 2020 року у справі № 826/15725/17 і суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

Суд частково не погоджується з висновком судово-економічної експертизи №23 від 16.09.2020, проведеної судовим експертом Бурдьо Іриною Михайлівною за заявою ОСОБА_1 з огляду на те, що експертом неправильно розрахований час вимушеного прогулу.

Часом вимушеного прогулу позивача експерт вважає період із 25.01.2018 по 03.06.2020.

Однак судом встановлено, що 25 січня був робочим днем позивача, за який він отримав заробітну плату, а 27 травня 2020 року була прийнята постанова Верховного Суду, якою ОСОБА_1 було поновлено на посаді, а, отже вимушений прогул слід рахувати з 26.01.2018 по 27.05.2020.

Посадовий оклад позивача на момент звільнення складав 4300 грн та у період з січня 2018 по травень 2020 збільшувався, а саме з 1 січня 2018 року - 5300,00 грн. (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2018 №24); з 1 січня 2019 року - 5600,00 грн (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102); з 1 січня 2020 року- 6100,00 грн (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 №16).

Отже, відповідно до вимог Порядку №100 середньоденний заробіток складає:

з 26.01.2018 по 31.12.2018 - 252,38 грн. (5300,00 грн. / 4300,00 грн = коефіцієнт 1,2326; 204,76 грн * 1,2326 = 252,38 грн.);

з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 266,67 грн (5600,00 грн./5300,00 грн = коефіцієнт 1,0566; 252,38 грн *1,0566 = 266,67 грн);

з 01.01.2019 по 27.05.2020 - 290,48 грн (6100,00 грн./5600,00 грн = коефіцієнт 1,0893; 266,67 грн.*1,0893=290,48 грн).

Відтак, середній заробіток позивача за період:

з 26.01.2018 по 31.12.2018 (233 робочі дні * 252,38 грн) = 58804,54 грн;

з 01.01.2019 по 31.12.2019 (249 робочих днів * 266,67 грн.) = 66400,83 грн;

з 01.01.2019 по 27.05.2020 (100 робочих днів * 290,48 грн.) = 29048,00 грн.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.01.2018 по 27.05.2020 складає (58804,54 грн + 66400,83 грн + 29048,00 грн) 154253,37 грн без урахування обов`язкових платежів та податків.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

З огляду на вказане, рішення суду в частині стягнення на користь позивача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць в розмірі 4300,00 грн без урахування обов`язкових платежів та податків необхідно допустити до негайного виконання.

Щодо стягнення з відповідача витрат на проведення судово-економічної експертизи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Згідно з ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Відповідно до пункту 3 частини статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 5 статті 137 КАС України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 09.09.2020 уклав з ФОП Бурдьо І.М. Договір № 09/09/2020 на проведення судово-економічної експертизи.

До матеріалів справи позивачем долучено висновок судово-економічної експертизи №23 від 16.09.2020 за заявою ОСОБА_1 від 09.09.2020, проведеної судовим експертом Бурдьо Іриною Михайлівною, Акт приймання-передачі послуг від 16.09.2020 №1 та рахунок-фактуру за послуги з проведення судово-економічної експертизи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Самбірської районної державної адміністрації про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу необхідно задовольнити частково та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.01.20018 по 27.05.2020 в розмірі 154253,37 (сто п`ятдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят три) грн 37 коп без урахування обов`язкових платежів та податків відповідно до вимог чинного законодавства. .

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, 371 підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Самбірської районної державної адміністрації (81400, м. Самбір, вул. Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 04056322) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.01.20018 по 27.05.2020 в розмірі 154253,37 (сто п`ятдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят три) грн 37 коп без урахування обов`язкових платежів та податків відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути з Самбірської районної державної адміністрації (81400, м. Самбір, вул. Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 04056322) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2615 (дві тисячі шістсот п`ятнадцять) грн 04 коп витрат на проведення судово-економічної експертизи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць з Самбірської районної державної адміністрації (81400, м. Самбір, вул. Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 04056322) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 4300 (чотири тисячі триста) гривень допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2020.

Суддя Р.М. Брильовський