Рішення № 92736952, 10.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3045/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції міста Києва про стягнення коштів, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь не виплачену премію на суму 26242 грн.;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь суму 31160,08 грн. у зв`язку з перерахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь суму 13881 грн. за час затримки виконання рішення поновлення на роботі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій, від Департаменту патрульної поліції міста Києва витребувані документи (а.с.23). Зазначену ухвалу Департаментом патрульної поліції отримано 17.08.2020 року (а.с.27).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в наказом Департаменту патрульної поліції від 07.08.2019 року №596 о/с його було звільнено зі служби в поліції. Зазначений наказ за рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року у справі №340/2066/19 скасований, поновлено позивача на посаді поліцейського. Дане рішення суду у частині поновлення позивача на посаді виконано лише 25.02.2020 року про що було повідомлено позивача 27.02.2020 р., а відтак позивач вважає про те, що у зв`язку з своєчасним невиконанням рішенням суду з Департаменту патрульної поліції міста Києва слід стягнути середній заробіток за 29 днів в сумі 13881 грн. Крім того позивач зазначає, що у період з квітня по липень 2019 року позивач не отримував премії за відповідні місяці, що суперечить Положенню про преміюванню поліцейських, керівних працівників, спеціалістів, службовців, фахівців, працівників Департаменту патрульної поліції, а відтак просив стягнути недоплачену премію в сумі 26242 грн. Сума недоплаченої премії впливає на обрахунок суми середнього заробітку у справі 340/2066/19, яку необхідно перерахувати та до стягнути з Департаменту патрульної поліції 31160,08 грн.

Департамент патрульної поліції міста Києва відзив на позов не надав.

За усним запитом судді у канцелярії Кіровоградського окружного адміністративного суду витребувано з архіву суду справу №340/2066/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції міста Києва.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 року у справі №340/2066/19 судом встановлено (а.с.28-33), що в період з 07.08.2008 року по 12.05.2009 року ОСОБА_1 , проходив безперервну службу в органах внутрішніх справ України, з 22.01.2016 року 02.07.2019 року службу в Національній поліції України, що підтверджується копіями матеріалів особової справи.

Наказом Департаменту патрульної поліції №544 від 07.12.2017 року ОСОБА_1 призначений поліцейським поліцейського роти №7 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП.

За наслідками проведення службового розслідування видано наказ Департаменту патрульної поліції №483 від 02.07.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Абзаців 1,2,7 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, статті 16 ЗУ «Про дорожній рух», пунктів 1,2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13, частини 8 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом-України від 15 березня 2018 року №2337-VШ, поліцейського роти №7 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП рядового поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 р. у справі №340/2066/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасований наказ Департаменту патрульної поліції №483 від 02.07.2019 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким рядового поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

- визнано протиправним та скасований наказ Департаменту патрульної поліції №596 о/с від 07.08.2019 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;

- поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського роти №7 батальйону №1 полку №1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції;

- стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 46163,04 гривні 04 копійки з подальшим вирахуванням обов`язкових податків та зборів.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 року відхилена апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції міста Києва, а рішення залишено без змін, отже судове рішення у справі №340/2066/19 набрало законної сили 20.05.2020 р.

Стосовно позовної вимоги про стягнення не виплаченої премії в сумі 26242 грн., суд зазначає наступне.

Фактично, як зазначив позивач, його порушене право полягає у не виплаті премії за квітень - червень 2019 року в супереч Положенню про преміюванню поліцейських, а враховуючи рішення суду про поновленні його на посаді є підставою для виплати премії за час відсторонення від виконання службових обов`язків.

Суд відхиляє такі доводи позивача, як безпідставні, з огляду на таке.

Пунктом 1 статті 70 Закону України «Про національну поліцію України» визначено, що поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов`язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Відповідно до частини 4 - 7 Закону України «Про Національну поліцію України» відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов`язків за займаною посадою.

За особою, відстороненою від виконання службових обов`язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов`язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою.

У разі якщо поліцейського, відстороненого від виконання службових обов`язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов`язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції. Протягом періоду, коли поліцейського відсторонено від виконання службових обов`язків (посади), призначення такої особи на будь-яку іншу посаду заборонено.

Якщо поліцейського відсторонено від виконання службових обов`язків (посади), його можуть допустити до виконання службових обов`язків за займаною посадою або призначити на іншу посаду лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу.

Згідно частини 1 - 3 статті 37 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) є тимчасовим заходом на час проведення службового розслідування та може бути застосовано до поліцейського у разі, якщо обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов`язків ним або іншим поліцейським, а також якщо виконання поліцейським посадових (функціональних) обов`язків перешкоджає встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.

Відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади) оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.

Поліцейський має право ознайомитися та отримати копію наказу про відсторонення його від виконання службових обов`язків (посади).

Згідно наказу Департаменту патрульної поліції №660 від 10.04.2019 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою повної, усебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилася у відсутності на службі без поважних причин з 01.01.2019 року по сьогоднішній день призначено службове розслідування та на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов`язків поліцейського роти №7 батальйону №1 полку №1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 . На період відсторонення від виконання службових обов`язків ОСОБА_1 знаходитись на робочому місці у відділі документального забезпечення управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (а.с.15-16).

З даним наказом позивач був ознайомлений про що міститься особистий підпис ОСОБА_1 на зазначеному наказі.

Оскільки позивач був належним чином ознайомлений з наказом про його відсторонення від виконання службових обов`язків та в цій частині його не оскаржив, а відтак правомірність наказу про відсторонення позивачем не заперечується.

Отже відсторонення від виконання службових обов`язків є наслідком не здійснення позивачем своїх службових обов`язків із виплатою грошового забезпечення, із збереження усіх його видів, окрім премії.

Згідно пункту 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом МВС України 06.04.2016 р. №260 та зареєстрованого в МЮУ 29.04.2016 р. №669/28799 (надалі Порядок №260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Порядку №260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру преміювання. Виплата премії проводиться в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затверджене наказом Департаменту патрульної поліції національної поліції України від 14.12.2015 №60 (надалі Положення про преміювання №60).

Суд зауважує, що позивачем не оскаржені накази про визначення розміру премій за квітень - липень 2019 року в частині визначення/позбавлення позивача премії.

Премія - основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності (преамбула Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівникам малих підприємств, схвалених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.08.2004 року № 186).

При цьому суд зазначає, що позивача було відсторонено від виконання його посадових обов`язків наказом від 10.04.2019 року №660 і ним цей наказ, в частині відсторонення від виконання посадових обов`язків, оскаржений не був. Позивач не здійснював свої посадові обов`язки та як наслідок не отримував премію, оскільки премія не є обов`язковою складовою грошового забезпечення та призначається кожний місяць у розміру відповідно до якості виконання, покладених на особу, службових обов`язків. В силу приписів Закону України «Про Національну поліцію України» особа, яка відсторонена від виконання посадових обов`язків не має права на преміювання.

Аналізуючи вищезазначене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення премії в сумі 26242 грн.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 31160,08 грн. у зв`язку з перерахунком середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Підставою для проведення перерахунку позивач зазначає обставину недоплати йому премії в сумі 26242 грн., проте висновок щодо спростування доводів позивача щодо стягнення цієї суми описаний судом вище, а відтак дана вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України (надалі КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Крім того, суд зауважує, що однією із позовних вимог у справі 240/2066/19 була вимога про стягнення середнього заробітку, а відтак незгода із судовим рішенням в частині визначення/обрахунку суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу є підставою для оскарження рішення суду від 30.01.2020 року, а не звернення з окремим позовом. Даний висновок суду є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову щодо стягнення 31160,08 грн. у зв`язку з перерахунком середнього заробітку.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 13881 грн. за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи дану позовну вимогу позивач зазначає про те, що на виконання судового рішення від 30.01.2020 року, яке підлягало негайному виконанню, Департаментом патрульної поліції був виданий наказ про його поновлення 25.02.2020 року №164 о/с, з яким ОСОБА_1 ознайомлений 27.02.2020 року, отже нарахування заробітної плати за част затримки виконання рішення суду про поновлення його на посаді за період з 30.01.2020 року по 27.02.2020 року не відбулось. Враховуючи, що розмір грошового забезпечення за 2020 рік на посаді поліцейського в званні рядового поліції був звільнений та становить 14600 грн., за 29 днів сума середнього заробітку складає 13881 грн.

Суд зауважує, що відповідач відзив на позов та витребувані суддею документи не подав.

Відповідно до частини 6 статті 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Частинами 2, 3 статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Відповідно до статті 236 КЗпП України, виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно, без відкриття виконавчого провадження.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 року у справі № 243/2748/16-ц, від 27.06.2019 року у справі № 821/1678/16.

Позивач, обраховуючи суму середнього заробітку, зазначає про те, що розмір грошового забезпечення за 2020 рік на посаді поліцейського в званні рядового поліції був звільнений та становить 14600 грн. і за 29 складає 13881 грн.

Такі доводи позивача суд відхиляє через їх безпідставність, з огляду на наступне.

Порядок обчислення середнього заробітку для визначення оплати вимушеного прогулу визначений у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - «Порядок №100»).

Згідно з пунктом 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

У відповідності до пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до пункту 10 Порядку №100, зокрема, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 розділу IV Порядку №100 визначається середньоденний (годинний) заробіток. У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

У судовому рішенні від 30.01.2019 року у справі 340/2206/19 встановлено розмір середньоденного заробітку в сумі 262,29 грн.

У разі збільшення заробітної плати, обрахунок повинен відбуватись із застосуванням коефіцієнту такого підвищення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (надалі постанова КМУ №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У абзаці пункту 3 постанови КМУ №988 затверджені схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.

У додатку 10 до постанови КМУ №988 зазначено, що розмір посадового окладу поліцейський, командир відділення: патрульної поліції, поліції особливого призначення (м. Києва) складає 2520 грн., і цей розмір посадового окладу з 2017 року не змінювався, а відтак відсутні правові підстави для застосування коефіцієнту збільшення грошового забезпечення, а до обрахунку середнього заробітку належить застосовувати визначений середньоденний заробіток позивача в розмірі 262,29 грн.

Позивач зазначає про 29 днів, протягом яких не відбулось виконання рішення суду, з 30.01.2020 року (дата складання рішення суду) по 27.02.2020 року (дата, коли позивач дізнався про наказ про поновленні його на посаді). Проте суд вважає помилковими такі доводи позивача, з огляду на таке.

Рішення суду у справі 340/2066/19 винесене судом 30.01.2020 року у порядку письмового провадження, у зв`язку із клопотання представника позивача про подальший розгляд справи у письмовому провадженні та не прибуття в судове засідання представника відповідача, з урахуванням вимог ч.9 ст.205 КАС України.

Згідно супровідного листа Кіровоградського окружного адміністративного суду №340/2066/19/2073/20 копія рішення суду від 30.01.2020 року направлене Департаменту патрульної поліції 04.02.2020 року (а.с.34) та було отримано Департаментом 06.02.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.35).

До 06.02.2020 року відповідач не знав і не міг знати про винесене судом рішення, оскільки розгляд справи відбувався у порядку письмового провадження, а відтак правовий обов`язок щодо виконання судового рішення у відповідача виник лише після отримання ним такого рішення.

Верховним судом у вищенаведених постановах вказано на те, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Отже, суд дійшов висновку про те, що дійсно мала місце затримка у виконання рішення суду у справі 340/2066/19, при цьому періодом протягом якого відбулась затримка у виконанні рішення суду є 20 днів, з 07.02.2020 року по 27.02.2020 року, оскільки саме 27.02.2020 року позивач дізнався про винесений наказ про його поновлення. Доказів на спростування вказаних обставин та щодо дати фактичного ознайомлення позивача з наказом чи то фактичним допуском до роботи відповідачем не надано.

Враховуючи наведене, з відповідача належить стягнути середнійо заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення у сумі 5245,80 грн. (20 днів х 262,29 грн.), у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення решти суми середнього заробітку слід відмовити.

Аналогічного правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 07.10.2020 року у справі № 480/69/19.

Отже, враховуючи вищеописане, адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Судові витрати не підлягають розподілу через їх відсутність.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 194, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції міста Києва про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції міста Києва (вул. Федора Ернста, 3 Г, м. Київ, 03048; код в ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за затримку виконання рішення суду від 30.01.2020 року у справі №340/2066/19 середній заробіток у сумі 5245,80 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук