Рішення № 92736862, 05.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3954/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати його провести з 01.04.2019 р. перерахунок пенсії на підставі заяви від 26.08.2020 р. і нової довідки 21.08.2020 р. №2932/1, та виплатити перераховану пенсію з 05.03.2019 р. однією сумою з урахуванням раніше виплачених сум, без використання при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 чи інших нормативно правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з 01.04.2019 його пенсія має бути перерахована відповідачем на підставі вказаної довідки у зв`язку із втратою чинності окремими положеннями Постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та Постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо складових грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Однак, відповідачем відмовлено у такому перерахунку.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позовні вимоги в частині зобов`язання головного управління провести перерахунок пенсії позивача за період з 01.04.2019 р. по 21.03.2020 р. повинні бути залишені без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Також зазначив, що з 05.03.2019 року не відбувалася зміна складових грошового забезпечення, які мають бути включені для обрахування пенсії позивача (а.с.49-53).

Крім того, відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.240 КАС України (а.с.47).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позов задовольнити (а.с.69-71). Також, позивачем до суду подано заперечення проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду (а.с.73-74).

Дослідивши подані сторонами документи, суд зазначає таке.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує пенсію по лінії Міністерства оборони України за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

21.08.2020 р. Кіровоградським обласним військовим комісаріатом позивачу видана довідка №2932/1 про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019 р., із зазначенням у ній відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку основного розміру пенсії за відповідною посадою (а.с.35).

Вказану довідку позивачем із заявою подано відповідачу для проведення відповідного перерахунку (а.с.36-37).

Листом №2561-2871/М-03/8-1100/20 від 18.09.2020 відповідач повідомив позивачу, що довідку про розмір грошового забезпечення №2932/1 від 21.08.2020 Кіровоградським ОВК було надано на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2020 по справі №340/616/20. Водночас, у постанові суду відсутні будь-які зобов`язання щодо головного управління, отже підстави для проведення перерахунку немає (а.с.38).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частина друга статті 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі- Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, йде мова про такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункт 6 Постанови № 704).

При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови № 704 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).

Пунктом 1 Постанови № 103 передбачене перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Крім того, пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 45), а саме:

- пункт 5 Порядку викладено в наступній редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".

- з додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вилучено такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою № 45. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Зі змісту вказаного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва вбачається, що Постанова № 103 в наведеній частині визнана протиправною та нечинною у зв`язку з тим, що Уряд України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Переглядаючи вказане судове рішення, Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року, серед іншого, вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишене без змін Шостим апеляційним адміністративним судом та Верховним Судом, в силу частини другої статті 255 КАС України, набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Верховний Суд у рішенні від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19 надав правову оцінку юридичним наслідкам, які спричинило рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року для осіб, які отримують пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ та, зокрема, для органів Пенсійного фонду України в частині їх повноважень щодо перерахунку пенсій таким особам.

В силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин наведені у такому рішенні Верховного Суду висновки щодо способу застосування релевантних норм права.

Зокрема, Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19 констатував, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 - виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.

Відтак, позивач набув права на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

При цьому Верховний Суд у рішенні у справі № 160/8324/19 зазначив, що до моменту отримання належної довідки від уповноваженого структурного підрозділу (в даному випадку - Кіровоградського ОВК) у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Водночас, відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень)та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Велика Палата Верховного Суду при цьому зауважила, що постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі - Постанова № 804), якою визначено відповідний порядок виплати перерахованих сум підвищених пенсій, не встановлює інших умов і порядку для такого перерахунку.

Як встановлено судом, 21.08.2020 р. Кіровоградським ОВК виготовлено довідку №2932/1 про розмір грошового забезпечення позивача за відповідною посадою та із зазначенням у ній відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення відповідного перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.04.2019 року (а.с.35).

Вказану довідку позивач подав відповідачу разом із заявою про проведення перерахунку пенсії.

У зв`язку з отриманням зазначеної довідки, у відповідача виник обов`язок перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019 р. (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

Проте, зазначений обов`язок виконаний відповідачем не був.

Принагідно суд зазначає, що посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду у справі № 802/2196/17-а не є застосовними до спірних правовідносин, оскільки у зазначеній справі ВС надавав правову оцінку відносинам, які виникли до втрати чинності окремими положеннями Постанови №103 та Порядку №45.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, не здійснюючи позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Кіровоградського ОВК від 21.08.2020 №2932/1 після виникнення підстав для проведення такого перерахунку, допустило протиправну бездіяльність, яка безпосередньо впливає на права, інтереси позивача, пов`язані з отриманням пенсії у відповідному розмірі.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Кіровоградського ОВК від 21.08.2020 №2932/1. Водночас належним способом захисту порушених прав позивача суд вважає зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 року на підставі зазначеної довідки, із врахуванням раніше виплачених сум.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання виплатити перераховану пенсію без використання постанови КМУ від 22.08.2018 № 649, яка надає боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 Постанови від 22.08.2018 р. №649 затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Пунктом 2 Постанови від 22.08.2018 р. №649, із змінами внесеними згідно із Постановою № 788 від 21.08.2019 р., установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Рішенням окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі №640/5248/19, зміненим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року, визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови від 22.08.2018 № 649.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для зобов`язання відповідача здійснити виплату не донарахованої пенсії без врахування порядку, встановленого Постановою КМУ від 22.08.2018 р. № 649, оскільки такі позовні вимоги заявлені наперед та стосуються правовідносин, які ще не склались.

При цьому, суд зауважує те, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що його права можуть бути порушені в майбутньому.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

За правилами ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Таким чином, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб`єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.

Так, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, під моральною шкодою законодавець розуміє втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі.

При цьому, сам по собі факт протиправної поведінки відповідача не свідчить про завдання позивачу моральної шкоди.

Беручи до уваги, що позивачем не доведено і не надано відповідних доказів завдання йому моральної шкоди, а також не наведено доводів, з яких він виходив при визначенні розміру цієї шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в сумі 45000 грн..

Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відносно посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч.3 ст.51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Отже, право позивача на перерахунок пенсії не обмежене будь-якими строками.

Щодо клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.

Так, як вбачається з автоматизованої системи документообігу суду, в провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебуває справа № 340/2342/20 за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до п. 3 ч. 1. ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З ухвали від 06.07.2020 р. про відкриття провадження у справі №340/2342/20 встановлено, що ОСОБА_1 просить суд, зокрема, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 29.01.2020 станом на 01.02.2020, як похідної вимоги від повного виконання основної, на підставі нової довідки складеної Кіровоградським обласним військовим комісаріатом, виходячи із 71% від грошового забезпечення, розрахованого з урахуванням посадового окладу та окладу за військове званням у відповідних тарифних коефіцієнтах від 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 01.01.2020 та з обов`язковим врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки та премія), виплатити суми перерахованої пенсії з 29.01.2020 (з урахуванням раніше виплачених сум) з нарахуванням компенсації згідно з Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року та без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова № 649 від 22.08.2018, тощо), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що спір у справі № 340/2342/20 має інший предмет та виник з інших підстав ніж спір у справі № 340/3954/20, а тому відсутні обставини для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1. ст. 240 КАС України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, то згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).

Відтак, з огляду на вказані положення КАС України вбачається, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суду суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, сформованому в ухвалі від 06.05.2019 р. у справі № 826/9960/15.

В даному випадку, позивач не навів причин та не надав доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду. Крім того, суд також вважає, що станом на момент розгляду справи підстави для встановлення обов`язку подати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат провести у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не проведення з 01.04.2019 р. перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Кіровоградського обласного військового комісаріату від 21.08.2020 р. №2932/1, - протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести з 01.04.2019 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними станом на 05.03.2019 р., виданої Кіровоградським обласним військовим комісаріатом від 21.08.2020 р. №2932/1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії. Згідно до пп.15.5 п.1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько