Рішення № 92733397, 09.11.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2020м. ДніпроСправа № 904/4922/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ", м. Черкаси

до Відділу освіти Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 29 584,09 грн. за договором поставки природного газу № С/33-19 від 10.01.2019 року.

Без участі представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Відділу освіти Павлоградської міської ради заборгованість за договором поставки природного газу № С/33-19 від 10.01.2019 року у розмірі 29 584,09 грн., з яких:

- заборгованість за спожитий природній газ у грудні 2019 року у розмірі 25 959,46 грн.;

- пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 2 992,43 грн.;

- 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 512,81 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 389,39 грн.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (29 854,09 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 09.10.2020 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 29.09.2020 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

В зазначені строки сторони не подали витребувані судом документи.

Відповідач відзив на позов не надав, але належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930012703920 яким була направлена ухвала суду від 10.09.2020 року.

Дане поштове повідомлення повернулось до суду 25.09.2020 року з відміткою „одержано 18.09.2020”.

Cтрок, встановлений судом та п. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, сплив 21.10.2020 року.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, які є достатніми для винесення судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки природного газу № С/33-19 від 10.01.2019 року, а саме в частині повної та своєчасної оплати вартості за спожитий у грудні 2019 року природній газ.

Позивач ґрунтує свої вимоги на статтях 525-526, 530, 611 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія договору поставки природного газу № С/33-19 від 10.01.2019 року;

- копія додаткової угоди № 1 від 18.01.2019 року;

- копія додаткової угоди № 2 від 21.01.2019 року;

- копія додаткової угоди № 3 від 31.01.2019 року;

- копія додаткової угоди № 4 від 18.11.2019 року;

- копія додаткової угоди № 5 від 25.11.2019 року;

- копія вимоги № 152/082-19 від 27.04.2020 року;

- копії актів приймання-передачі № РН-0005899 від 31.12.2019 року, № РН-0005499 від 24.12.2019 року;

- копія листа № 596 від 26.03.2020 року.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (далі – позивач, постачальник) та Відділом освіти Павлоградської міської ради (далі – відповідач, споживач) було укладено договір поставки природного газу № С/33-19 від 10.01.2019 року.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що постачальник за даним договором передає споживачу природний газ в обсязі - 260 346 куб.м., у тому числі в помісячному розрізі та зазначено, що дані обсяги можуть збільшуватись чи зменшуватись.

На виконання умов договору, додаткових угод та заявок, отриманих від відповідача щодо планових обсягів споживання у грудні 2019 року, позивач поставив природний газ в повному обсязі.

Вартість договору та ціна за 1 000,0 кубічних метрів природного газу без врахування вартості транспортування, передбачені п. 3.2. Розділу III Договору.

Так, відповідно п. 3.6. договору загальна вартість договору складає 2 519 849,20 грн. в т.ч. ПДВ: 419 974,87 грн.

Згідно п. 3.2. договору ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення даного Договору складає – 9 678,85 грн., крім того ПДВ – 1 613,13 грн.

Пунктом 3.7. договору встановлено, що зміна ціни природного газу не може бути збільшена більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної у цьому Договорі.

Відповідно п. 5.4.2. договору, споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

З матеріалів справи вбачається, що за актом № РН-0005499 від 24.12.2019 року поставлено природний газ у грудні в обсязі - 38,8449000 тис.м.куб. на загальну суму 408 165,12 грн., який відповідач сплатив, за актом № РН-0005899 від 31.12.2019 року поставлено природний газ у грудні в обсязі - 2,4705500 тис.м.куб. на загальну суму 25 959,46 грн., який відповідач не сплатив.

Позивач надсилав вищевказані акти приймання-передачі природного газу на електронну адресу відповідача, але останній так і не підписав дані акти.

Станом на момент подання позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за використаний з його ресурсу природний газ у грудні 2019 року становить 25 959,46 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки природного газу.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, строк оплати за поставлений природний газ відповідачу є таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів оплати відповідачем вартості поставленого природного газу у розмірі 25 959,46 грн. до суду не надано, а тому позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 25 959,46 грн. підлягає задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Відповідно до п. 6.2. договору при невиконанні чи неналежному виконанні умов даного договору, винна сторона сплачує на користь іншої пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми невиконаних зобов`язань за кожний день прострочення.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 06.01.2020 року по 02.09.2020року, що складає у розмірі 2 992,43 грн.

Перевіривши правильність розрахунку пені, виконаного позивачем, суд прийшов до висновку, що позивачем невірно визначений період прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом було перевірено правильність нарахувань позивача відповідачу пені та встановлено порушення розрахунку пені. Так, позивач здійснив розрахунок пені за період з 06.01.2020 року по 02.09.2020 року.

Проте, вищезазначений розрахунок здійснений позивачем з порушенням чинного законодавства, оскільки під час його здійснення позивач здійснив нарахування відповідачу пені за період, що перевищує 6 місяців, що суперечить частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Внаслідок здійсненого судом перерахунку розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача (за 176 днів) становить 2 219,23 грн. за період з 06.01.2020 року по 06.06.2020 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 2 179,25 грн. – пені.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за загальний період з 06.01.2020 року по 02.09.2020 року у розмірі 512,81 грн. та інфляційних втрат за загальний період з січня 2020 року по квітень 2020 року у розмірі 389,39 грн.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних є вірним.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі визначеній позивачем підлягають задоволенню.

Що стосується інфляційних втрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд дійшов висновку, що позивачем не взято в розрахунок місяці, саме: травень – 100,3, червень – 100,2, липень – 99,4, серпень – 99,8, в тому числі з індексом інфляції менш 100%.

Отже, здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, в сумі 310,85 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 42-а, код ЄДРПОУ 02142365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" (18000, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137, код ЄДРПОУ 36860996) – 25 959,46 грн. – основного боргу, 2 179,25 грн. - пені, 310,85 грн. - інфляційних втрат, 512,81 грн. - 3% річних та 2 057,83 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік