Ухвала суду № 927314, 03.09.2007, Господарський суд Чернігівської області

03.09.07

07.07 УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 7-99-18

У Х В А Л А

21 серпня 2007р. справа №14/161

За позовом: Приватної фірми “Ірит”, фактична адреса: 61204 м. Харків, вул.Ахсарова,23, кв.318 (м. Харків, вул.Хмельницького,12)

До відповідача: Державного підприємство “171 Чернігівський ремонтний завод”, вул.О.Кошового,1, м. Чернігів,14029

Про стягнення 20262грн. 05коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Янченко М.О. довіреність 12 від 22.06.2007 року повноважний представник.

Від відповідача: Хіловський Д.Г. представник, довіреність №179 від 17.05.07р.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17106,00грн. за передане майно позивача по договору комісії №5 від 22.01.01р., 590,15грн. пені в розмірі 3% річних від простроченої суми за період з 01.06.06р. по 01.06р.07р., 2565,90грн. винагороди в розмірі 15% згідно п.3. договору №5 від 22.01.2001р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.06.07р. надав нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, в якому зазначив, що між директором ПП фірми “Ірит” і фізособою Янченко М.О. 15.01.2001р. був укладений договір доручення на проведення капітального ремонту двигуна ЯМЗ-238Н, зав.№53100, який був переданий директору по накладній №27 від 15.03.07р., що 22.01.01р. між позивачем та відповідачем був укладений договір комісії №5, що в п.1 договору №5 під послугами розуміється проведення ремонтних робіт автомобільної сільськогосподарської техніки та інше. Позивач вказує на те, що 22.03.01р. він передав відповідачу двигун ЯМЗ-238Н№53100 згідно приймально-здавального акту від 22.03.01р., що в березні 2003р. відповідач попросив поставити запасні частини для ремонту двигуна, про що позивач повідомив замовника Янченко М.О., який закупив запчастини в листопаді 2003р. і передав їх позивачу 04.12.03р. по накладній №79, що ці запчастини 19.12.03р. по накладній №10 позивач передав відповідачу. Позивач повідомляє, що тільки в кінці 2004р. двигун було відремонтовано проте у зв’язку з недомовленістю між керівництвом заводу двигун позивачу не передавався, що на початку 2006р. директор відповідача повідомив, що двигун буде продано. Позивач зазначив, що оскільки двигун використовувався відповідачем на власний розсуд, то його поставку та поставку запчастин по накладній №10 від 19.12.03р. необхідно рахувати як поставку товару і стягнути з відповідача суму заборгованості 14464,00грн. – вартість двигуна, 2642грн.- вартість запчастин, що згідно п.3 договору №5 за поставлений товар стягується 15% винагороди від суми товару, що складає 2565,90грн., що пеня в розмірі 3% річних нарахована відповідно до п.1, 2 ст.625 ЦК України в сумі 590,15грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення від 10.07.07р., в якому підтримав позовні вимоги та раніше подані письмові пояснення, посилаючись на те, що договір від 22.01.01р. укладений між сторонами на підставі статей 179-181 Господарського кодексу України та ст.1011-1014, 1017, 1018, 1020-1024 Цивільного кодексу України, та зазначив, що при огляді двигуна, який видавався з ремонту, було виявлено: двигун модифікації ЯМЗ-238, а не ЯМЗ-238Н і його заводський номер був інший, а не №53100. Позивач вважає, що оскільки двигун був використаний відповідачем на власний розсуд, то позивач має право вимагати відшкодування збитків, а саме 14464,00грн. –вартість двигуна та 2642,00грн. вартість запчастин, а всього 17106грн., що на підставі ст.1013 ЦК України комісіонер має право на комісійну плату, якщо комітент не зміг виконати своє зобов’язання, згідно п.3 договору №5 процент винагороди передбачено в розмірі 15% від суми –2565грн., на підставі ст.625 ЦК України кредитор має право утримати з боржника 3% річних із простроченої суми за період з 01.06.06р. по 01.06.07р. –590,15грн. Також, позивач виклав свої пояснення стосовно заперечень відповідача у відзиві на позов, посилаючись на статті Цивільного кодексу України, вважає, що договір №6 від 26.01.01р. є додатком до договору №5 від 22.01.01р., звіт - акт прийому-здачі робіт від 19.02.03р. позивач вважає прийнятим відповідачем на підставі п.2 ст.1022 ЦК України. Позивач, заперечує проти строку позовної давності, навів свої аргументи стосовно узгодження між сторонами суми комісійної винагороди, повідомив, що вимоги про повернення з ремонту двигуна висувалися неодноразово до керівництва відповідача по телефону та листом №16 від 02.06.04р., який зареєстрований у книзі вихідної кореспонденції на сторінці 12 і був направлений простою кореспонденцією разом з актом звірки станом на 01.04.04р., актом прийому-здачі робіт від 19.02.03р.

Відповідачем подано відзив на позов №229 від 25.06.07р., в якому проти позовних вимог заперечував та зазначив, що Державне підприємство “171 Чернігівський ремонтний завод” є правонаступником ДП МОУ “171 військовий завод”, що за даними бухгалтерського обліку заводу існує дебіторська заборгованість позивача 8069,44грн., що 22.01.01р. між сторонами був укладений договір комісії №5, який має лише декларативний характер. Відповідач зазначає, що повинно бути доручення комітента комісіонеру та повинні бути додатки до договору про узгодження ціни та суми винагороди, що жодного з наведених документів спрямованих на виникнення прав та обов’язків сторін відповідач не підписував, що жодних наслідків відповідно до договору комісії №5 не може існувати взагалі. У відзиві на позов та письмовому поясненні від 09.07.07р. за №248 відповідач зазначив, що 26.01.01р. між сторонами укладено договір №6 на ремонт/переобладнання с/г техніки, відповідно до умов якого ПФ „Ірит” зобов’язалось поставити рем.фонд 2 трактора Т-150К без двигунів та сплатити їх ремонт, а ДП МОУ „171 військовий завод” прийняти та відремонтувати техніку, що ПФ „Ірит” з метою найскорішого виконання договору 22.03.01р. доставив на завод двигун ЯМЗ-238Н №53100 частково розкомплектований, який був прийнятий відповідно до приймально-здавального акту без зазначення його залишкової вартості, що 09.04.02р. цей двигун був розібраний та оглянутий комісією, про що складно відповідний акт, що під час огляду двигуна були виявлені суттєві пошкодження двигуна, які не підлягають ремонту інакше як встановленню нових комплектуючих, про що був повідомлений позивач, що в теперішній час двигун знаходиться на підприємстві, запасні частини надані позивачем для його ремонту встановлені на двигун, що двигун був переданий 22.03.01р., а загальний строк позовної давності встановлений в 3 роки тобто позивач звернувся до суду після закінчення передбаченого строку. Позивач заперечує передання двигуна на умовах договору комісії.

Відповідно до ухвали від 10.07.07р. суд здійснив заміну відповідача - Державне підприємство Міністерства оборони України “171 військовий завод” ідентифікаційний код 07978157 його правонаступником - Державне підприємство “171 Чернігівський ремонтний завод” ідентифікаційний код 07978157, адреса м. Чернігів, вул. Кошового, 1.

В судовому засіданні 21.08.07р. представник Позивача надав письмові пояснення по справі в яких зазначив, що 14.08.2007 року ними був оглянутий двигун наданий відповідачем та встановлено, що блок циліндрів двигуна каталожний № 238-1002011-Г не відповідає двигуну моделі ЯМЗ-238Н, так як на цьому двигуні встановлюється блок циліндрів кат. № 238Н-1002012-Б, що табличка з маркою і номером двигуна відсутня, а № 53100 на блоці циліндрів вибитий в умовах ремонтного заводу, що колінчатий вал повинен бути також каталожний № 238Н-1005008-А, та не відповідає вимогам моделі двигуна ЯМЗ-238Н, що двигун повністю розукомплектований. Позивач стверджує, що згідно технологічного процесу термін ремонту двигуна ЯМЗ-238Н складає не більше 30 календарних днів, що двигну був фактично відремонтований на прикінці 2004 року і використаний на свій розсуд Відповідачем (реалізований), що відповідач користувався коштами від продажу двигуна, а тому позивач має право згідно ст.625 ЦК України стягнути з відповідача 3% від вартості двигуна та запчастин. Додатково, посилаючись на листа №1245/3 від 17.08.2007р. ВАТ „Харківський транспортний завод”, позивач повідомляє, що на трактор Т-150К двигун ЯМЗ-238Н не встановлюються.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання, в якому просив суд додатково включити в позов суму не отриманого прибутку, на яку позивач поніс збитки і мав право розраховувати при належному виконанні зобов’язань Відповідачем в розмірі 15% від вартості ремонту двигуна ЯМЗ-238Н зав.№53100, відносно договору доручення від 15.03.2001р. п.2, який складає 9800грн. х 0,15=1470,00грн.

Представник відповідача заперечує проти викладених представником позивача додаткових вимог, посилаючись на те, що додаткові вимоги представника позивача повинні бути заявлені як окремий позов.

Враховуючи, що позивач відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та прийняти збільшення позовних вимог в частині стягнення неотриманого прибутку у сумі 1470 грн.00 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив усне клопотання про надання часу для ознайомлення з додатковими вимогами позивача та про надання відповідачу позивачем документів в обґрунтування вимог.

Дослідивши матеріали справи вислухавши пояснення сторін, з метою повного та об’єктивного розгляду спору по суті, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зобов’язавши сторони надати витребувані документи необхідні для розгляду спору. За таких обставин розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст. 22, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Прийняти збільшення позивачем позовних вимог в частині стягнення неотриманого прибутку у сумі 1470 грн.00 коп.

2. Розгляд справи відкласти на 06.09.2007р. о 14 год. 10 хв.

3. Зобов’язати позивача направити відповідачу копію клопотання про стягнення неотриманого прибутку у сумі 1470 грн.00 коп. та документи в обґрунтування вимог, які відсутні у відповідача, і докази направлення надати суду; надати документи, що підтверджують дату випуску спірного двигуна, термін його ремонту та стосовно суми 9800,00грн. вказаної у клопотанні про стягнення з відповідача неотриманого прибутку; докази прямого причинного зв'язку між невиконанням відповідачем зобов'язання по договору доручення від 15.03.01р., договору №5 від 22.01.01р. та неотриманим прибутком, докази та письмове обґрунтування протиправних дій відповідача, докази вжиття заходів позивачем щодо отримання суми неотриманого прибутку.

4. Зобов’язати відповідача викласти письмово заперечення, на які посилався представник відповідача в судовому засіданні, надати належним чином засвідчені копії (витяг) з каталогів , документів, на які посилається відповідач в обґрунтування свої заперечень, письмове пояснення стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача неотриманого прибутку у сумі 1470 грн.00 коп.

5. Сторонам забезпечити явку представників з належними повноваженнями та документами, які посвідчують особу.

Суддя Н.Ю.Книш