Ухвала суду № 92726976, 23.10.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25384/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2020 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

при секретарі судових засідань Брачун О. О.,

вирішивши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача про роз`яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25.09.2020 від представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Калуги В. А. надійшла заява про роз`яснення зазначеного рішення суду в частині строку компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку в розмірі 87 182, 82 грн, а саме: чи підлягає рішення суду в частині стягнення компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку в розмірі 87 182, 82 грн негайному виконанню.

За приписами частин першої-третьої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення

Суд враховує, що 22 вересня 2020 року до суду вже надходила від представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Калуги В. А. заява про роз`яснення зазначеного рішення суду в частині строку компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку в розмірі 87 182, 82 грн, а саме: чи підлягає рішення суду в частині стягнення компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку в розмірі 87 182, 82 грн негайному виконанню, у задоволенні якої відмовлено ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2020 року.

У вказаній ухвалі суд роз`яснював стороні відповідача, що за правилами пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Вирішуючи повторну заяву представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Калуги В. А. про роз`яснення рішення суду, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

Аналогічно ЄСПЛ, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Шehбk v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

За приписами пункту 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Неможливість суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі № 36655/02 «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі № 30979/96 «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France)). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»).

За правилами частини першої, пункту 1 частини другої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України).

Судом вже вирішувалась заява представника Державного підприємства «Інформаційні судові системи» Калуги В. А. від 22 вересня 2020 року про роз`яснення рішення суду в частині строку компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку в розмірі 87 182, 82 грн, а відтак суд визнає зловживанням процесуальними правами повторне подання ним заяви про роз`яснення рішення суду в частині строку компенсації ОСОБА_1 за невикористану щорічну відпустку в розмірі 87 182, 82 грн та залишає її без розгляду.

У частині четвертій статті 44 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 143 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 144 ЦПК України заходом процесуального примусу є попередження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 44, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати подання представником відповідача повторної заяви про роз`яснення рішення суду - зловживанням процесуальними правами та залишити її без розгляду.

Застосувати до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» захід процесуального примусу у вигляді попередження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Суддя С. В. Вовк