Рішення № 92723909, 03.11.2020, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/1495/20

Пров. № 2-о/409/247/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2020 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.

за участю секретаря: Толмачової Ю.С.

представника третьої особи

Управління Державної міграційної служби

України у Луганскій області: Опришко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , зацікавлена особа Головне територіальне управління юстиції у Луганскій області, Управління Державної міграційної служби у Луганскій області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт постійного проживання на території України станом на 13.11.1991 року.

Заяву обґрунтовано тим, що при зверненні до посольства України в Ісламській Республіці Пакістан, де вона фактично мешкає щодо оформлення нового закордонного паспорту їй було відмовлено в оформленні паспорту оскільки не встановлено належності особи до громадянства України. Заявниця вказує, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганську. 14.09.1991 року уклала шлюб зі своїм чоловіком, громадянином Пакістану. ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Луганську в них народилася дитина. У 1996 році вони з родиною виїхали до Ісламської Республіки Пакістан та більше не повертались. Просить суд встановити факт постійного проживання на території України станом на 13.11.1991 року.

Заявник та представник заявника в судове засідання не з`явилися, причини неявки до суду не повідомили.

Представник Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, надав пояснення та просив розглянути справу без їхньої участі.

Представник Управління Державної міграційної служби України у Луганскій області Опришко Н.О. в судовому засіданні просив винести рішення на розсуд суду.

Дослідивши заяву та долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луганську (а.с 11).

З 1985 року по 1993 рік заявниця навчалася в Луганському медичному інституті. (а.с.12)

В 1991 році уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с. 14).

В 1992 році у заявниці з чоловіком у м. Луганську народилась дитина. (а.с.15)

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 заявниця зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.18-22)

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Питання громадянства України регулюється Конституцією України, законами України, указами Президента України, міжнародними договорами України.

Основними нормативно-правовими актами з питань громадянства України є Закон України «Про громадянство України» та Указ Президента України від 27.03.2001 року N 215 «Питання організації виконання ЗУ «Про громадянство України». Підстави набуття особою громадянства України визначаються індивідуально, залежно від її місця народження, походження, проживання, родинних зв`язків тощо.

Відповідно Закону України «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України або які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п. 25 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України і виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року N 215, в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року N 588/2006, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша ст. 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України» або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Факт постійного проживання на території України заявника, у тому числі станом на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року або на момент набрання чинності Закону України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) має юридичне значення та породжує для нього юридичні наслідки, так як встановлення вказаного факту в судовому порядку надає йому право подати заяву про набуття громадянства України. В іншому встановленому Законом України «Про громадянство України» порядку, набути громадянство України заявник не може.

Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов`язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року.

Відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про громадянство України", безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Стаття 1 цього ж Закону дає чітке визначення поняття "безперервне проживання на території України" та "проживання на території України на законних підставах". Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів; Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено..

Таким чином, розглядаючи заяву, суд надає правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам безперервного проживання особи на території України.

Отже, досліджені докази в їх сукупності свідчать про те, що заявниця до 13.11.1991 року, постійно проживала в м. Луганську, тобто на території України, та іншого місця проживання у нього не було.

Представник заявника також просить допустити негайне виконання рішення, проте згідно ст. 430 ЦПК України вказана категорія справ негайному виконанню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 13.11.1991 року.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зінтересована особа - Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 43315445, вул. Єгорова, 22, м. Сєвєродонецьк, Луганської області.

Зінтересована особа - Управління Державної міграційної служби у Луганскій області, код ЄДРПОУ 37851432, вул. Партизанська, 12, м. Сєвєродонецьк, Луганської області.

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області Третяк О.Г.