Ухвала суду № 92720552, 27.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11811/19

Провадження № 2-п/521/27/20

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання – Юраш К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, від 16 жовтня 2019 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, від 16 жовтня 2019 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, заявник вказав, що йому не було відомо про те, що у Малиновському районному суді м. Одеси розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до нього і він не був повідомлений належним чином про дату слухання.

Також, він вказав, що про існування зазначеного рішення, від 16.10.2019 року, йому стало відомо 24.12.2019 року, після чого звернувся за правовою допомогою для захисту своїх прав.

27.12.2019 року представник ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи № 521/11811/19 та повним текстом рішення суду.

Як вказує заявник, із зазначеним рішенням ОСОБА_1 не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, під час розгляду справи судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник заявника та заявник ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилися, до суду представник заявника надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони заявника, заяву підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача до суду надав заяву, в якій заперечував проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, просив розглянути справу за його відсутності.

Суд, вивчивши заяву, ознайомившись з доказами, поданими до заяви про перегляд заочного рішення та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та представників сторін, прийшов до наступного.

16.10.2019 року Малиновським районним судом м. Одеси було ухвалено заочне рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. За результатами розгляду справи, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

10.01.2019 року на вказане заочне рішення відповідачем було подано заяву про його перегляд.

Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Проте, заява про перегляд заочного рішення цього не містить, лише висловлено думку заявника про порушення судом, при ухваленні заочного рішення суду, норм процесуального та матеріального права.

Так, представником заявника вказано, що ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про розгляд справи.

В обгрунтування заявленого, представник заявника вказав, що судові повістки про виклик до суду ОСОБА_1 направлялись за адресою його реєстрації, але за цією адресою не проживає з 2008 року, місце його реєстрації – АДРЕСА_1 , а проживає він за адресою АДРЕСА_2 .

Проте, доказів того прожиння за адресою АДРЕСА_2 , заявником до його заяви до суду надано не було.

Також, представник стверджує, що усі судові повістки повертались на адресу суду з відмітками «Не разыскан», а суд не зайнявся пошуками реальної адреси місця проживання ОСОБА_1 і судом не було вчинено дій для встановлення реальної адреси місця проживання ОСОБА_1 та направлення судових повісток не за місцем зареєстрованого проживання ОСОБА_1 , а за його фактичним не зареєстрованим місцем проживання.

Враховуючи вказане заявником, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вимог діючої норми закону, 17.07.2019 року після надходження позовної заяви до суду, судом було направлено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, згідно відповіді на запит: який, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 . (а. с. 49)

На вказану адресу реєстрації судом направлялися повістки, які повернулися на адресу суду з причин відсутності адесата.

Відповідно до ч. 9-10 ст. 130 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З огляду на наведені норми процесуального законодавства, суд звертає увагу заявника, що при укладенні кредитного договору № 0049/08/08-N, відповідачем вказано саме цю адресу свого фактичного місця проживання - АДРЕСА_1 , а також ту ж адресу місця реєстрації - АДРЕСА_1 . (а. с. 10).

Також, саме ця адреса була зазначена позивачем у позовній заяві.

Тобто, судом було здійснено всі, передбачені процесуальним законодавством, дії щодо повідомлення відповідача, місце реєстрації якого відоме, а тому приходить до висновку, що доводи представника заявника стосовно порушення судом процедури повідомлення відповідача про слухання справи, є безпідставними.

Крім того, в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення представник заявника вказує, що позовна заява підписана особою, яка не уповноважена на її підписання.

Зокрема, як вказує заявник, позовна заява підписана представником ТОВ «Фінансова компанія «Веста» О. В. Остапченко, до якої додано копію довіреності №55 від 12.04.2019 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 уповноважена на подання позовів без права підпису.

Проте, стосовно вказаного суд звертає увагу заявника, що зі змісту довіреності №55 від 12.04.2019 року, вбачається, що ОСОБА_2 обмежена в праві укладення мирових угод, визнання та відмови від позову, що вказує на необґрунтованість доводів предлставника заявника.

Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами ч. 7 ст. 285 ЦПК України встановлено, що, заявник до заяви про перегляд заочного рішення повинен додати докази, на які він посилається.

Проте, у своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачем не вказано та не додано жодного доказу, який міг би мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість, відповідач посилається на досліджені судом обставини, які суд, на думку відповідача, з`ясував, як вважає представник відповідача, не правильно.

Зокрема, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення, вбачається, що 06 лютого 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання зобов`язань, відповідно до якою Банк вимагав від Позичальника достроково виконати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №0049/08/08-N від 26.03.2008 року та достроково погасити заборгованість за кредитним договором, чим правомірно змінив визначений термін повернення кредиту частинами до 2033 року на повернення всією сумою в термін 7 днів з моменту отримання вимоги, у відповідності до положень ст. 611 ЦК України.

Тобто, факт укладання чи дійсності кредитного договору, заявником не оспорюється.

Також, зі змісту заяви, заявником не оспорюється наявність заборгованості за кредитним договором перед позивачем.

Заявник стверджує, що кредитний договір припинив свою дію, з моменту направлення вимоги про дострокове погашення, а тому у кредитора відсутні підстави для нарахування та стягнення відсотків після дати направлення вимоги про дострокове припинення кредиту.

Окрім того, заявник вказує на відсутність детального розрахунку заборгованості поданого позивачем.

Проте, і сам заявник не надав до суду свого рорахунку та не вказав, що ним борг погашено.

Також, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.03.2018 року у справі №191/4771/16-ц, заявник вказав, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Проте, при посиланні на згадану позицію суду касаційної інстанції, заявник до матеріалів справи, окрім як вимоги Банку про дострокове виконання зобов`язань, не долучив жодного доказу на спростування позовних вимог, які б суд міг «оцінити в сукупності та взаємозв`язку».

Зокрема, не долучено жодних розрахунків чи доказів принаймні часткового погашення ОСОБА_1 заборгованості перед кредитором з яким ним було укладено кредитний договір.

Більш того, 08.10.2020 року судом було оголошено перерву та надано строк заявнику для надання доказів до суду.

Проте, замість того, щоб надати докази, 27.10.2020 року до канцелярії суду ОСОБА_1 було подано заяву про розгляд справи без його та без його представника участі.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не долучено жодного доказу, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, як вже було зазначено судом, згідно ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правовий аналіз наведеної статті свідчить про обов`язкову наявність двох чітко визначених законодавством підстав для скасування заочного рішення, якими є:

1) неявка відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин;

2) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише у своїй сукупності названі обставини спричиняють скасування заочного рішення. Наявність лише однієї з них не приносить відповідачеві позитивного результату, внаслідок чого він зберігає можливість оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Проте, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять, ні доказів які б свідчили про поважність причин неявки до суду, ні доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки, жодних доказів, які б свідчили про поважність причин неявки до суду, а також, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, заявником до суду не надано, а тому суд приходить до висновку, що підстав для перегляду заочного рішення не вбачається, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, від 16 жовтня 2019 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволенню не підлягає.

При цьому суд зазначає, що заявник має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 131, 258-260, 285, 287-289, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, від 16 жовтня 2019 року, по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Н.В. Мирончук