Ухвала суду № 92718954, 06.11.2020, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2760/20

Провадження № 1-кс/323/711/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2020 р. м. Оріхів

Слідчий суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Мінаєв М.М.,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

за участю прокурора - Вигівського В.В.,

слідчого - Кравченко С.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Ілієнко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Черепахи С.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080310000777 від 04.09.2020 року, про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, такого, що на утриманні дітей не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Оріхівського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Черепаха С.О. звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором Оріхівського відділення Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області Вигівським В.В., про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу виді тримання під вартою на строк шістдесят днів.

Як випливає з клопотання, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120208080310000777 від 04.09.2020 року, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Зокрема, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він, діючи незаконно, в порушення вимог ст. ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин, діючи умисно, 08.10.2020 року з 08.45 годи по 09.40 годин, у невстановленому слідчим шляхом місці та особи, незаконно придбав порошкоподібну психотропну речовину для збуту. Після чого, зберігав вказану речовину за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 .

В подальшому, 08.10.2020 року, близько 09.20 годин, ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел, спрямований на збут психотропної речовини, знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , незаконно збув ОСОБА_3 за отримані від останнього грошові кошти в сумі 300 гривень порошкоподібну кристалічну речовину, яка згідно висновку експерта №7-2984 від 22.10.2020 року є особливо небезпечною психотропною речовиною обіг, якої заборонено- 1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он (PVP), маса якої склала 0,0602 г (в перерахунку на основу).

Відповідно до таблиці №1 затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» - PVP масою 0,0602 г не є великим розміром.

Крім цього, 03.11.2020 року з 10.49 годи по 11.22 годин, у невстановленому слідчим шляхом місці та особи, незаконно придбав порошкоподібну психотропну речовину для збуту. Після чого, зберігав вказану речовину за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1 для подальшого збуту.

В подальшому 03.11.2020 року близько 11.10 годин ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел спрямований на збут психотропної речовини, діючи повторно, знаходячись за місцем мешкання по АДРЕСА_1 незаконно збув ОСОБА_3 , за отримані від останнього грошові кошти в сумі 500 гривень порошкоподібну кристалічну речовину, яка являється особливо небезпечною психотропною речовиною.

Клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під варту обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не має заробітку, джерелом його існування є саме незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, що вказує на наявність ризиків, зазначених у п. п. 1, 2, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор Вигівський В.В. та слідчий Кравченко С.В. клопотання підтримали, пославшись на факти та доводи, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував факту виявлення у нього речовин, схожих на психотропні, однак заперечував, що займається збутом психотропних речовин, стверджуючи, що придбає та зберігає їх для власного споживання та без мети збуту. Пояснив також, що він є інвалідом дитинства, у зв`язку з чим отримує пенсію, яка й становить джерело його існування. Крім того, він проживає разом з батьком, який також отримує пенсію. Заявив, що не збирається ухилятись від досудового розслідування та суду, усвідомив неправильність своєї поведінки, перешкоджати досудовому розслідуванню також не збирається. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник підозрюваного, адвокат Ілієнко І.С., заперечувала проти клопотання, пославшись на його необґрунтованість в частині не підтвердження ризиків, достатніх для обрання такого виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою. Зауважила, що ОСОБА_1 через пологову травму має інвалідність дитинства, захворювання пов`язане з порушенням роботи верхньої лівої кінцівки, є непрацездатним. Водночас ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання, має стійкі соціальні зв`язки з батьком та братом, раніше не судимий. Вважала, що взяття ОСОБА_1 під варту може негативно вплинути на стан його здоров`я. Тому просила не застосовувати до нього запобіжний захід, пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту, а також у збуті особливо небезпечних психотропних речовин.

Обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами:

- протоколом огляду від 08.10.2020 в ході якого були надані грошові кошти ОСОБА_3 для проведення оперативної закупки психотропної речовини;

- протоколом огляду від 08.10.2020, в ході якого було оглянуто закупного ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду від 08.10.2020 в ході якого було оглянуто та вилучено у закупного ОСОБА_3 три згортки із порошкоподібною речовиною, які він придбав у ОСОБА_1 ;

- висновком експерта № №7-2984 від 22.10.2020 відповідно до якої у складі кристалічних речовин блакитного кольору виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 0,0602г (в перерахунку на основу);

- протоколом огляду від 03.11.2020 в ході якого були надані грошові кошти ОСОБА_3 для проведення оперативної закупки психотропної речовини;

- протоколом огляду від 03.11.2020, в ході якого було оглянуто закупного ОСОБА_3 ;

- протоколом огляду від 03.11.2020 в ході якого було оглянуто та вилучено у закупного ОСОБА_3 паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яку він придбав у ОСОБА_1 ;

- висновком експерта № №7-3244 від 04.11.2020 відповідно до якої у складі порошкоподібної речовини виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої склала 0,05940г (в перерахунку на основу);

- протоколом затримання від 03.11.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- протокол обшуку від 03.11.2020 року по АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_1 під час якого було виявлено та вилучено згортки із кристалічною речовиною схожою на психотропну речовину та згортки із рослиною речовиною схожою на наркотичний засіб.

- протокол обшуку від 03.11.2020 року по АДРЕСА_1 , а саме домоволодіння яким користується ОСОБА_1 під час якого було виявлено та вилучено згортки із рослиною речовиною схожою на наркотичний засіб.

- протоколом допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , котрі показали, що були присутні в якості понятих під час проведення слідчих дій 08.10.2020 року та 03.11.2020 року.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 , котрий показав, що 08.10.2020 та 03.11.2020 приймав участь в якості закупного психотропної речовини у ОСОБА_1 ..

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра є обґрунтованою (не є явно необґрунтованою) і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик знищення, сховання або перетворення речей, які мають істотне значення для даного кримінального провадження;

- ризик незаконного впливу на свідків та експертів;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення;

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути, зокрема:

- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;

- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;

- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;

- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується, - документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може продовжувати здійснювати кримінальні правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, з огляду на таке.

Як випливає з доданих до клопотання документів, ОСОБА_1 підозрюється у здійсненні діяльності із зберігання та збуту психотропних речовин безпосередньо за місцем свого проживання протягом тривалого часу. Також учасниками провадження не заперечується, що ОСОБА_1 не працює, єдиним офіційним джерелом його існування є невелика пенсія як особі з інвалідністю дитинства. Крім того, ОСОБА_1 не заперечував, що вживає наркотичні засоби та психотропні речовини. Відтак, очевидною є можливість того, що ОСОБА_1 , опинившись вдома, буде відчувати потребу у придбанні наркотичних засобів принаймні для власних потреб, що також є кримінальним правопорушенням.

Крім того, з матеріалів клопотання випливає, що свідками у кримінальному провадженні є знайомі ОСОБА_1 особи, одна з яких погодилась брати участь в оперативних закупівлях. При цьому більшість з цих осіб або були раніше судимі, або є обвинуваченими і інших кримінальних провадженнях, мають досвід протиправної поведінки, через що є уразливими. Водночас, не виключається, що ОСОБА_1 міг здійснювати діяльність з незаконного збуту психотропних речовин, маючи відповідні знайомства серед інших причетних до цієї сфери осіб, разом з якими може бути заінтересованим у впливі на свідків з метою їх схиляння до надання потрібних йому показань.

Відтак, ризик незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного чи інших осіб також очевидним.

Щодо ризику переховування від досудового розслідування та суду слідчий суддя виходить з такого.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).

Крім того, Суд вказує на те, що наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини), § 34; Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії), § 9).

ОСОБА_1 підозрюється у кримінальному правопорушення, за який передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі. Відтак, на переконання слідчого судді, сама тяжкість обвинувачення може спонукати підозрюваного до втечі.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За наведених вище обставин слідчий суддя прийшов до висновку, що ризики вчинення ОСОБА_1 у разі звільнення з-під варти нових кримінальних правопорушень, незаконного впливу на свідків та переховування від досудового розслідування є великими, реальними та очевидними, а застосування інших запобіжних заходів на початковій стадії досудового розслідування буде недостатнім для запобіганням цим ризикам.

Доводи підозрюваного та його захисника слідчий суддя відхиляє, на їх підтвердження не було надано жодного доказу, і вони не спростовуються наведених вище доводів.

Водночас, беручи до уваги відомості про стан здоров`я підозрюваного і пов`язані з цим ризики перебування під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне обмежитись тридцятиденним строком його попереднього ув`язнення.

Разом з цим, в силу вимог ст. 182, ч. 3 ст. 183, ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, з урахуванням майнового стану підозрюваного, визначити розмір застави як умови його звільнення з-під варти, на рівні мінімальної межі, встановленої законом для запобіжного заходу у виді застави в разі підозри у вчиненні тяжкого злочину.

Також, з урахуванням встановлених обставин особистого життя підозрюваного та обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вбачає підстави для покладення на підозрюваного, у разі його звільнення з-під варти під заставу, обов`язків, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 372, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Оріхівського відділення поліції Пологівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Черепахи С.О. - задовольнити частково.

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на тридцять днів, з триманням в Державній установі «Вільнянська установа виконання покарань № 11».

Строк тримання під вартою обчислювати, починаючи з 11 год. 20 хв. 03.11.2020 року, і до 11 год. 20 хв. 02.12.2020 року.

В іншій частині клопотання - відмовити.

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного, адвоката Ілієнко І.С., про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з ізоляцією від суспільства, - відмовити.

Визначити розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в сумі 43940,00 грн. (сорок три тисячі дев`ятсот сорок грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такі реквізити: отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області; код за ЄДРПОУ - 26316700; рахунок №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 (в призначенні платежу необхідно вказувати: вид платежу (застава; П.І.Б. особи, за яку вноситься застава, або сторін по цивільній справі; номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , у разі внесення застави та подальшого звільнення з-під варти, наступні обов`язки:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та (або) суду у визначені ними місце і час;

2) не відлучатися за межі м. Оріхів Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання (перебування);

4) утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідка у кримінальному провадженні, в межах якого ОСОБА_1 є підозрюваним;

5) пройти курс лікування від наркотичної залежності.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити по 01.01.2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суми застави, має бути наданий уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення, де буде перебувати підозрюваний.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, порушить покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а також до підозрюваного може бути обраний інший запобіжний захід

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений о 09 год. 00 хв. 09.11.2020 року.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв