Рішення № 92717422, 31.08.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7132/20

провадження № 2/753/5641/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 р. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення боргу в сумі 4062,60 грн., який виник внаслідок безпідставного призначення та виплати пенсії.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 , який перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», при перерахунку пенсії внаслідок допущеної програмної помилки було невірно визначено розмір пенсії та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 було надміру виплачено кошти в розмірі 4062,60 грн. Позивач направив відповідачу листа з пропозицією добровільно сплатити борг, проте даний лист відповідач проігнорував. Зайво сплачені відповідачу кошти підлягають стягненню відповідно до положень статей 326, 1166, 1212 ЦК України.

Ухвалою від 25.05.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі, від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він виклав заперечення проти позову. Однак зважаючи на те, що відсутні підтвердження надсилання копії відзиву і копій доданих до нього доказів позивачу, суд не бере до уваги пояснення, викладені відповідачем у відзиві, та надані ним докази, і вирішує справу на підставі пояснень та доказів позивача.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ України в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було проведено перерахунок пенсії на підставі наданої Київським міським військовим комісаріатом довідки про грошове забезпечення від 13.03.2018 № ФА 145574, де розмір грошового забезпечення на 01.03.2018 року склав 15 428, 00 грн..

На виконання вищевказаної постанови відповідачу у квітні 2018 р. було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки Київського віськогового комісаріату.

Внаслідок проведеного перерахунку розмір пенсії відповідача з надбавками склав 16 438,40 грн., а сума пенсії після перерахунку - 13 730,00 грн.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» розмір пенсії відповідача, з якої має проводитись підвищення, мав би обмежуватись десятьма прожитковими мінімумами, що на той час становило 13 730 грн.

З позовної заяви вбачається, що через програмну помилку було невірно визначено загальний розмір пенсії відповідача, з якого мало проводитись підвищення, у зв`язку з чим за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 йому було надміру виплачено кошти в розмірі 4 062,60 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва відповідачу пропонувалось добровільно сплатити борг (а.с. 13), проте борг ним не повернуто.

Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України, відповідно до приписів якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким. Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

За змістом диспозиції цієї норми правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата, та сумлінність поведінки одержувача презумуються, а отже тягар доказування рахункової помилки та/або недобросовісності дій набувача покладається на особу, яка заявляє вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів.

Підстави та механізм утримання надміру виплачених сум пенсій встановлено статтею 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за приписом якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що зобов`язання з повернення надміру виплачених пенсій виникають лише при наявності однієї з трьох умов, а саме: рахункової помилки з боку платника пенсії, недобросовісності з боку набувача, подання страхувальником недостовірних даних.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що виплата відповідачу пенсії була проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, на підставі відповідного рішення, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а належних доказів наявності рахункової помилки позивач не надав, передбачені законом підстави для повернення безпідставно виплаченої пенсії відсутні.

Що стосується посилань позивача на ст. 1166 ЦК України, то вони є хибними, оскільки вказана норма встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов`язань, а відтак на спірні прававовідносини її положення не поширюються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: