Ухвала суду № 92716802, 09.11.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 704/2049/13-к Провадження №1-кп/694/28/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

про повернення обвинувального акту

09.11.2020 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Сакун Д.І.,

за участі секретаря судового засідання - Матвієнко А.А.,

прокурора Прудиуса О. А.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка кримінальне провадження №12013250240000375 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

із участю у судовому розгляді

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника Колотило Л. М.

потерпілої ОСОБА_2

захисника Мельник В. В.

в с т а н о в и в:

ухвалою суду від 14.09.2020 року призначено підготовче судове засідання за обвинувальним актом, пред`явленим ОСОБА_1 , за ч. 2 ст. 121 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого подано клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Обвинувачений ОСОБА_1 вказане клопотання підтримав.

Прокурор Прудиус О. А., потерпіла ОСОБА_2 та її захисник МельникВ. В. проти задоволення клопотання заперечили.

Ознайомившись зі змістом обвинувального акту та доданими до нього додатками, заслухавши думки учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висовує обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 цього Кодексу.

Вимоги, які висуваються до обвинувального акта, визначені у ст. 291 КПК України.

Обвинувальний акт має містити окрім іншого виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

До обвинувального акта додається окрім іншого

1) реєстр матеріалів досудового розслідування;

2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;

3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);

4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо. Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення щодо особи унеможливлює якісний і повний її захист.

Разом з цим ч.1 ст. 337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

При цьому, за змістом п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

В даному обвинувальному акті не зазначено в чому обвинувачується ОСОБА_1 .

На необхідності повного формулювання обвинувачення з повним викладенням фактичних обставин вказують і положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», які є частиною національного законодавства України, зокрема ст.6 Конвенції, згідно якої кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього та мати час та можливості для підготовки свого захисту.

На дане положення, зокрема вказує і рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії» за яким, зазначено, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції».

Крім того, в додатках до обвинувального акту відсутні посилання на цивільні позови, та відповідно до змісту розписки обвинуваченого такі позови йому не вручалися, хоча посилання на них міститься у обвинувальному акті.

З огляду на викладене суд вважає, що наведені істотні порушення вимог КПК України свідчать про невідповідність направленого обвинувального акту вимогам кримінально-процесуального закону та унеможливлюють призначення судового розгляду, у зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору для приведення у відповідність вимогам чинного КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 314, 291 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання захисника Колотило Л. М. задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12013250240000375 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України повернути прокурору

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Звенигородський районний суд Черкаської області.

Суддя Д.І. Сакун