Рішення № 92713860, 02.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.11.2020 Справа № 554/7397/20

Провадження №2/554/2168/2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого-судді Чуванової А.М.

за участю секретаря Таран В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 17188 гривень та судові витрати на оплату судового збору в сумі 2102 гривень.

В обґрунтування позову зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності. Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «Веллфін», які розміщені на офіційному веб-сайті товариства https://creditup.com.ua. 29.06.2017 року між ТОВ «Веллфін» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №215623 в електронній формі, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 400 гривень строком на 30 днів на умовах строковості, зворотності, платності зі сплатою процентів за користування кредитом.

Оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором позики не виконав, у відповідача перед позивачем станом на 28.07.2020 року утворилась заборгованість в загальній сумі 17188 гривень, з яких: 400 гривень - основний борг; 4305 гривень - заборгованість по відсоткам; 12483 гривень - заборгованість за простроченими відсотками.

В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» не з`явився, однак у позовній заяві просив розглядати справу у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно зі ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг № 2606 від 27.10.2015, зареєстровано в реєстрі фінансових установ за № 16103225.

Порядок отримання та надання позики регламентується Правилами надання грошових коштів у вигляді позики Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН», затверджених наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» №2-1 від 27.10.2015 року, які розміщені на офіційному веб-сайті позивача.

29.06.2017 року відповідач у встановленому п.п. 4.1, 4.2. Правил порядку, оформив Заявку для отримання позики шляхом заповнення всіх полів Заявки.

Згідно з п. 4.8 Правил, підтвердженням згоди Заявника на отримання позики є направлена на розгляд Товариством Заявка про надання позики з одночасною перевіркою банківської платіжної картки.

Відповідно до п. 4.10 Правил, відповідність зазначеної суми підтверджує належність рахунку для перерахування позики Заявнику, та підтверджує згоду Заявника на отримання позики.

На підставі заповненої відповідачем заявки 29.06.2017 року між ТОВ «Веллфін» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №215623 в електронній формі. Відповідно до умов якого ТОВ «Веллфін» надає ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 400 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позика надається строком на 30 днів.

Відповідно до п. 6.10-6.12 Правил, Товариство надає позику в порядку одночасного перерахування суми, зазначеної в договорі позики на рахунок банківської платіжної картки, зазначеної в Заявці.

Перерахування грошових коштів здійснюється в строк не пізніше одного робочого дня з дати підписання Договору позики сторонами.

Датою укладення договору позики між Товариством і позичальником є дата перерахування суми позики на банківський рахунок.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позики, позивачем в порядку, встановленому п.1.4.Договору позики через оператора послуг платіжної інфраструктури ВЕЙ ФОР ПЕЙ на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики, що зазначена в договорі позики, що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «Веллфін» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно договору про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів(ст. 207 ЦК України).

При цьому, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень ст. 11 цього Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, реєстрація відповідача на сайті позивача, подання відповідачем заповненої заявки на отримання позики із зазначенням номеру банківської картки для перерахування коштів та підтвердження позивачем заявки на отримання позики, у передбачений Правилами спосіб, свідчать про те, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами отримання позики.

Згідно з п. 1.5 Договору позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 0,95 % від суми позики, але не менше ніж 30,00 грн. за перший день користування позикою; 0,95% від суми позики щоденно, починаючи з другого дня в межах строку, зазначеного в п.1.3 цього Договору; 0,95% від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.3 цього Договору, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною договору позики від 29.06.2017 року, датою погашення заборгованості є 29.07.2017 року у розмірі 400 грн. - сума по договору, 140,20 грн. - сума процентів, всього - 540,20 грн. (а.с.23).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18; від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18; від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18.

В даному випадку, після спливу визначеного договором строку повернення позики, права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, вимоги банку про стягнення процентів, нарахованих після 29.07.2017 року (термін сплати позики) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Ураховуючи наведене, суд повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про часткове задоволення заявленого ТОВ «ВЕЛЛФІН» позову, у зв`язку з чим слід стягнути з відповідача на користь позивача 540,20 гривень заборгованості за договором позики №215623 від 29.06.2017 року.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст.141 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, а саме 3,14% = ((540,20:17188*100), де 540,20 сума, що підлягає до задоволення, а 17188 - сума, яку просив стягнути позивач) від заявлених вимог, то відповідно з відповідача слід стягнути судовий збір, пропорційно до задоволених вимог - в сумі 66,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,223,259,263-265,267,268,280 ЦПК України, ст.ст.526,610,611,625,634,1046,1049 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061, код ЄДРПОУ 39952398, 540,20 гривень заборгованості за договором позики №215623 від 29.06.2017 року.

Стягнути зі ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін», місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061, код ЄДРПОУ 39952398, 66,00 гривень понесеного судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, 48, м. Київ, 03061, код ЄДРПОУ 39952398;

відповідач: ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Суддя: А.М.Чуванова