Вирок № 92713400, 06.11.2020, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/2011/15-к

провадження № 1-кп/527/1/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Левицької Т.В.,

з участю секретаря судових засідань - Папенко Л.І.,

прокурорів - Бунецького І.М., Данко К.С., Грицького С.Г.,

захисника - адвоката - Кіяшка С.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине Полтавської області кримінальне провадження № 42014170000000357від 11.12.2014 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шукайвода Христинівського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий до обрання запобіжного заходу за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 345 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, 10 серпня 2015 року ОСОБА_1 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_2 , будучи працівником правоохоронного органу - уповноваженим відділу боротьби з міжнародними ОЗГ УБОЗ УМВС України в Полтавській області, призначений наказом №146 о/с від 23.04.2014, був задіяний 02.09.2014 керівництвом УБОЗ УМВС України в Полтавській області для охорони громадського порядку при проведенні слідчих (розшукових) дій та за необхідності прийняти в них участь в м. Глобине, за місцем мешкання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 .

Близько 07 години 02.09.2014 року ОСОБА_2 , перебуваючи у вказаному житловому будинку, назвався ОСОБА_1 та намагався пред`явити йому службове посвідчення і повідомити про мету свого візиту.

ОСОБА_1 , не чекаючи пояснень ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, наніс удар правою рукою, зажатою у кулак, в ділянку лівого ока ОСОБА_2 та порвав його формений одяг, намагаючись втекти з приміщення.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1020 від 02.09.2014 у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій половині обличчя, які утворились не більше доби до моменту експертизи, від не менше ніж однократної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв з силою, достатньою для утворення даних тілесних ушкоджень, яким могла бути долоня стиснута в кулак та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1 , які виразились в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу ОСОБА_2 у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків, органами досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України - умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Крім того, ОСОБА_1 незаконно зберігав в автомобілі «Ноnda Accord» д.н.з. НОМЕР_1 , без передбаченого законом дозволу, вогнепальну зброю - револьвер системи «Наган» зразка 1895 року калібру 7,62 мм та 18 бойових припасів калібру 7,62 мм, з яких 3 патрони є бойовими припасами - револьверними патронами калібру 7,62 мм до револьвера системи «Наган» калібру 7,62 мм та 15 патронів, які є спортивними револьверними патронами калібру 7,62 мм до револьвера системи «Наган» калібру 7,62 мм, які було вилучено під час обшуку 02.09.2014 вказаного транспортного засобу на території домоволодіння АДРЕСА_2 .

Органами досудового розслідування вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч 1 ст. 263 КК України - зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України не визнав. Пояснив, що 02.09.2014 року вранці до 7 години, ще всі спали, почувся стук у вікно, він подивився. З ним в кімнаті були ще дружина і донька. В цей же час «вилетіли» двері, 3 особи в чорному одязі і в масках забігли, кричали «лежати». Він ( ОСОБА_1 ) відразу ліг і йому одягнули кайданки. Дитина плакала, після цього дружину з дочкою вивели з кімнати. Потім зайшов слідчий в цивільному одязі, щось зачитував. Через деякий час з нього зняли кайданки, щоб він одягнувся і вивели на вулицю, де мав проводитися обшук в автомобілі. Пояснив, що ОСОБА_2 в той час він взагалі не бачив, опір нікому не чинив. Вже пізніше, на вулиці, бачив декілька осіб у форменому міліцейському одязі. Заперечив факт належності йому зброї, вказав, що йому не відомо хто її положив в підлокітник автомобіля. Коли до цього користувався підлокітником не пам`ятає. Пояснив, що ключі від автомобіля лежали на морозильній камері на поличці у вільному доступі. Автомобілем Хонда, крім нього, могли користуватись ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказав, що автомобіль перед обшуком був зачинений, відкривав він . Припускає, що зброю підкинули, поки всі члени сім`ї були в будинку.

Стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора, що передбачено ч. 1 ст. 92 КПК України.

Для реалізації вказаного, ст.93 КПК України передбачено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 94 КПК України на суд покладено обов`язок оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вказане суд здійснює за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом.

Суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 345 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки докази подані прокурором не доводять винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він був оперуповноваженим УБОЗ в Полтавській області, входив до складу оперативної групи по розслідуванню вбивства ОСОБА_5 , з ОСОБА_1 до вказаних подій він не був знайомий. 02.09.2014 року був залучений до проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 . Рано вранці він разом із слідчо - оперативною групою прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_1 . Він ( ОСОБА_2 ) був у форменому одязі, без зброї. Увійшли до будинку через вхідні двері, представились, повідомили, що буде проводитись обшук, слідчий показав ухвалу суду про дозвіл на проведення обшуку. Спочатку зайшли до спальні будинку, де знаходився ОСОБА_1 , представились, ОСОБА_1 стояв зразу біля дверей, за ним дружина з донькою, попросили дружину та доньку вийти з кімнати. Він ( ОСОБА_2 ) зайшов до кімнати першим, за ним інші 3 співробітники міліції. ОСОБА_2 повідомив, що він представився і почав показувати посвідчення та повідомляти про мету візиту. В цей час ОСОБА_1 підбіг та напав на нього, наніс удар кулаком правої руки в лівий висок, почалася штовханина, ОСОБА_1 почав хапатися за формений одяг, відірвав рукав, порвав штанину, відірвав погон. Працівники спецпідрозділу відтягнули ОСОБА_1 , повалили на підлогу та одягнули на нього кайданки. Після цього, він ( ОСОБА_2 ) вийшов, а слідчий та працівники спецпідрозділу залишились. Вказав, що обшук домогосподарства проводив слідчий ОСОБА_9 , були також присутні співробітники УБОЗ ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . В приміщенні будинку , крім ОСОБА_1 , його дружини та доньки, були також батьки дружини. Після цього, більше ні в яких слідчих діях він участі не приймав, присутнім під час обшуків не був, вийшов та знаходився на подвір`ї, спілкувався з іншими працівниками міліції, подробиць нікому не пояснював. Про факт опору і спричинення ТУ повідомив рапортом, слідчий дав йому направлення на СМЕ, після проходження експертизи були зафіксовані тілесні ушкодження. Порваний формений одяг був вилучений слідчим.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні не зміг конкретизувати, хто саме був присутній в кімнаті при спричиненні йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та хто з працівників міліції зупинив опір ОСОБА_1 .

В той же час, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він на той час працював в управлінні по боротьбі з організованою злочинністю. У вересні 2014 року, вранці, йому було доручено забезпечення безперешкодного проведення обшуку. Повідомив, що в будинок, для проведення обшуку, заходили : попереду ОСОБА_2 в форменому одязі, працівники спецпідрозділу, слідчий, він заходив десь п`ятим чи шостим. Формений одяг у ОСОБА_2 на той час був цілим. Як відчиняли будинок він не знає, оскільки в цей час оглядав вікна. В одній з кімнат знаходився родич дружини ОСОБА_1 і він (свідок) залишився з ним (блокував його). Слідчий зачитав ухвалу про проведення обшуку та почав його проведення. Десь через декілька секунд він почув шум боротьби, суєти, крики. Коли він побачив ОСОБА_2 , той уже був у пошкодженому форменому одязі, порвані штани, відірваний погон, на скулі була червона пляма. ОСОБА_1 вже був у кайданках. Пізніше на подвір`ї він дізнався, що ОСОБА_1 чинив опір ОСОБА_2 . Від кого саме він це чув не пам`ятає. Повідомив, що спочатку проводився обшук будинку, а потім обшук автомобіля. Він бачив, що під час обшуку автомобіля було знайдено зброю і патрони.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_12 пояснив, що він на той час працював в УБОЗ м. Полтави, до його обов`язків входило забезпечення безпеки при проведенні слідчих дій 02.09.2014 року в м. Глобине. Прибули зранку, спочатку проводився обшук житла, потім обшук автомобіля. З присутніх там працівників він знав лише ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . Повідомив, що заходив ОСОБА_2 до будинку в нормальному стані, коли ОСОБА_2 вийшов з будинку, то в нього був порваний формений одяг і почервоніння під оком на обличчі. Останній повідомив, що йому чинився опір. Вказав, що ОСОБА_1 він бачив, коли його вивели для проведення обшуку автомобіля іноземного виробництва, який стояв біля будинку. Повідомив, що в ході обшуку автомобіля знайшли пістолет.

В ході допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він працював на посаді слідчого СУ УМВС України в Полтавській області, 02.09.2014 року був задіяний в складі СОГ в розслідуванні вбивства, йому було доручено проведення обшуку домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 . При обшуці також були присутні ОСОБА_2 , працівники спецпідрозділу з балаклавами, експерт, поняті. Зайшли до будинку і ОСОБА_2 та працівники спецпідрозділу пішли по кімнатах, щоб встановити присутніх. Він ( ОСОБА_9 ) зачитав власнику домогосподарства ( тещі ОСОБА_1 ) ухвалу про дозвіл на проведення обшуку й розпочав слідчу дію. Коли він разом з власницею домогосподарства зайшов в кімнату, де був ОСОБА_1 , останній лежав на підлозі в білизні, в кайданках. ОСОБА_2 був в порваному форменому одязі: порвана сорочка і штани, відірвана кишеня. Крім того, у нього була гематома біля лівого ока. Пояснив, що на нього напав ОСОБА_1 . Потім ОСОБА_2 вийшов з приміщення будинку. Після цього, він (свідок) провів особистий огляд ОСОБА_1 та обшук кімнати. Скарг, зауважень під час обшуку не надходило. Вказав, що він помітив, що в дворі стояв чорний автомобіль «Ноnda Accord».

Як вбачається з наданих вказаними свідками пояснень, вони безпосередньо не були свідками заподіяння ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , у зв`язку з виконанням останнім службових обов`язків, не були присутні в спальні ОСОБА_1 під час інциденту, а лише бачили тілесні ушкодження у ОСОБА_2 через певний проміжок часу.

Пояснення потерпілого ОСОБА_2 та вказаних свідків є суперечливими між собою, в частині присутності їх під час отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_17 повідомив, що під час обшуку ОСОБА_2 бачив на подвір`ї будинку, десь на відстані 5-6 м від нього (свідка), але не біля автомобіля, він був у форменому одязі. ОСОБА_2 бачив боковим зором, помітив пошкодження форменого одягу, щось відірване. Здається бачив тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_2 , які саме не пам`ятає. Пізніше чув розмови, що ОСОБА_2 були спричинені ТУ та порваний формений одяг під час слідчих дій.

Свідок ОСОБА_19 повідомила, що ОСОБА_2 вона бачила на відстані 1-2 метри, біля вхідних дверей, коли заходила на подвір`я, у нього був розірваний формений одяг та начебто було почервоніння під лівим оком; чи був набряк не пам`ятає; особисто з ним не спілкувалася.

Свідок ОСОБА_20 повідомив, що бачив, що ОСОБА_2 заходив до будинку у цілому форменому одязі, вийшов з будинку в двір в порваному форменому одязі, були розірвані рукав і штанина, повідомив, що при затриманні ОСОБА_1 чинив опір. Чи були у ОСОБА_2 тілесні ушкодження він точно не пам`ятає, начебто садна на обличчі.

Вказані свідки ствердно не підтвердили наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_21 пояснив, що він працював на посаді оперуповноваженого карного розшуку КМВ. До його завдань відносилася допомога при проведенні обшуків в м. Глобине, але вони спізнились. Коли він приїхав, обшук домоволодіння вже проводився, спочатку був обшук будинку та приміщень а потім автомобіля «Honda acсord» чорного кольору. Він стояв на подвір`ї, що конкретно вилучили в автомобілі він не знає, чув, що був вилучений пістолет. Зазначив, що ОСОБА_2 він не знає, чи бачив його тоді не пам`ятає, на подвір`ї були працівники міліції у форменому одязі, чув розмови, що під час затримання були спричиненні тілесні ушкодження та порвано формений одяг працівника міліції. Бачив на подвір`ї домогосподарства працівника міліції у порваній формі, порвані брюки.

Подібні пояснення надали свідки ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .

ОСОБА_22 також повідомив, що бачив покрасніння у ОСОБА_2 в районі ока чи лоба, з якої сторони не пам`ятає; ОСОБА_23 вказав, що у ОСОБА_2 було червоне садно під оком; ОСОБА_24 зазначив, що у працівника міліції у форменому одязі було червоне лице, як наче після боротьби.

Свідок ОСОБА_25 пояснив, що коли вони приїхали, на подвір`ї був працівник поліції в порваному форменому одязі, у нього був відірваний погон та почервоніння в області щоки, начебто зліва; він говорив, що ОСОБА_1 при затриманні чинив йому опір.

Покази допитаних свідків обвинувачення містять розбіжності щодо локалізації тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 (на скулі, біля ока, під оком, на лобі, на щоці), тоді як ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 наніс йому удар у лівий висок.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_26 повідомив, що на той час працював у спец роті міліції. Пояснив, що по команді вони зайшли в будинок в м Глобине за місцем проживання ОСОБА_1 . Спочатку зайшло 5-7 працівників міліції, в тому числі ОСОБА_2 , а він заходив вже пізніше. Почув шум, крик, потасовку ще в коридорі, забігли до кімнати, працівники міліції і ОСОБА_1 «тягались за петельки» (було десь 2-5 працівників поліції), побачив ОСОБА_2 у порваній рубашці, заламали ОСОБА_1 , положили на підлогу і наділи кайданки. Чи були у ОСОБА_2 тілесні ушкодження він не звернув уваги. Дружина ОСОБА_1 з донькою в цей час були в кімнаті, потім їх попрохали вийти.

ОСОБА_27 , який був залучений спеціалістом в ході проведення слідчих дій, пояснив, що він проводив відео зйомку під час обшуку в будинку за місцем проживання ОСОБА_1 . Повідомив, що коли він зайшов до спальні будинку, там було 4 чи 5 чоловік в чорному спецодязі, в масках, міліціонер в порваній форменій сорочці, ОСОБА_1 вже був затриманий. Щодо наявності тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_2 свідок не повідомляв.

Аналізуючи покази потерпілого та вищевказаних свідків, суд вважає, що вони викликають сумніви в їх достовірності, оскільки є суперечливими, навіть між собою, зокрема в частині хронології розвитку подій 02.09.2014 року; щодо наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 ; щодо осіб, присутніх в кімнаті під час начебто спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 . Більш того, жоден із свідків не був присутній під час нанесення удару ОСОБА_1 й не зміг підтвердити обставини спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

В той же час, допитана в судовому засіданні дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_28 пояснила, що 02.09.2014 року до 7 ранку в спальну кімнату, де були вона, її чоловік ОСОБА_1 та донька, забігли 3 невідомі особи в масках, 2 особи в цивільному одязі; вони не представлялися; ОСОБА_1 збили з ніг на підлогу та одягнули наручники, а їх з дитиною одразу вивели з кімнати на кухню. На той час нікого в форменому одязі вона не бачила. Коли вона вже була в кухні, бачила як працівник міоліції в форменому одязі виходив з кімнати, одяг був порваний: рукав і карман відірвані, порвані брюки, тілесних ушкоджень у нього не бачила.

ОСОБА_31 повідомила в судовому засіданні, що ОСОБА_1 є її зятем. Того дня вранці у двір забігло багато людей, вона відчинила вхідні двері, 3-4 чоловіки були в чорній формі з автоматами, вони відразу побігли в спальню ОСОБА_1 , вона пішла за ними, коли зайшла, (пройшло декілька секунд) ОСОБА_1 вже лежав на підлозі в кайданках, опору не чинив. Після цього, вона з дочкою та онукою пішли на кухню, де зібрали всіх мешканців будинку. Вже під час обшуку домогосподарства вона побачила співробітника міліції в порваному форменому одязі: надірваний рукав , можливо брюки з правої сторони були порвані, тілесних ушкоджень у нього не було .

Тобто, свідок ОСОБА_28 , яка була разом з ОСОБА_1 в кімнаті під час того, як зайшли працівники поліції та свідок ОСОБА_31 , яка зайшла в кімнату через незначний проміжок часу, також заперечили факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 , який є братом дружини ОСОБА_1 , пояснив, що 02.09 близько 7 ранку постукали в двері, відчинила мама, до нього в кімнату забігли якісь люди, скрутили йому руки, що відбувалось далі він не бачив, хвилин через 10-15 його вивели на кухню, де він був приблизно до 9 години. Після цього його вивели за вугол будинку, коли він вийшов, то ОСОБА_1 уже був біля автомобіля «Хонда», одягнений в шорти і кофту. Що відбувалося в спальні ОСОБА_1 він не бачив. До того як його вивели на вулицю, він не бачив працівників міліції у форменому одязі, на вулиці побачив працівника міліції у порваній формі, його фотографували біля входу в будинок. Вказав, що ОСОБА_2 бачив з відстані близько 2 метрів, бачив на ньому порвану форму, був розірваний рукав рубашки, порвані брюки по шву збоку, тілесних ушкоджень не помітив; останній сказав, що ОСОБА_1 чинив опір.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що працівники поліції в чорній формі побігли до спальні ОСОБА_1 , відразу після цього він чув тупий удар, заплакала онука, його туди не пустили, а відвели на кухню. Пізніше він бачив працівника міліції в порваному форменому одязі, тілесних ушкоджень у нього на обличчі не бачив.

Свідок ОСОБА_33 - лікар, який проводив огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння в судовому засідання пояснив, що він достеменно не пам`ятає чи проводився у вересні 2014 року огляд працівника поліції, але якщо є акт огляду та висновок за результатами огляду, то значить, що огляд був. В разі наявності тілесних ушкоджень, травм у особи, огляд якої проводиться, відомості про це відображаються в акті огляду.

Крім показів потерпілого та свідків, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, надано наступні докази:

1) Рапорт о\у відділу УБОЗ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_2 від 02.09.2014 року. Відповідно до змісту рапорту, 02.09.2014 року він спільно зі співробітниками УБОЗ УМВС ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , був залучений до проведення слідчих дій, а саме: обшуку у ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . При прибутті за адресою та зайшовши до приміщення, слідчий ОСОБА_9 хотів зачитати постанову про обшук, але ОСОБА_1 хотів вирватися в двері з приміщення та кинувся в їхню сторону. ОСОБА_2 та вказані співробітники намагалися його затримати, при цьому ОСОБА_2 перебував у форменому одязі. ОСОБА_1 відреагував агресивно, кинувся на ОСОБА_2 , при цьому ударив його в лице з правої руки та зірвав погон разом з рукавом сорочки та за карман порвав брюки. Зусиллями інших працівників міліції його зловмисні дії були припинені (а.с.107 т.2).

В той же час, пояснення свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 спростовують відомості, вказані у рапорті, оскільки останні повідомили, що безпосередньо очевидцями спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 ОСОБА_2 вони не були.

Більш того, відомості, викладені в рапорті, спростовуються поясненнями ОСОБА_2 , які були надані ним в ході судового засідання, в частині хронології розвитку подій.

2) Висновок експерта № 1020 від 02.09.2014 року, відповідно до якого було проведено судово - медичну експертизу ОСОБА_2 та згідно висновку якої у ОСОБА_2 виявлені такі тілесні ушкодження: синці на лівій половині обличчя, які утворилися не більше доби до моменту експертизи, від не менш ніж однократно дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, що діяв з силою, достатньою для утворення даних тілесних ушкоджень, яким могла бути долоня стиснута в кулак, або інший предмет з подібною характеристикою. По давності виявлені тілесні ушкодження не протирічать строку і обставинам вказаним в постанові та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.154-155 т.1).

У вказаному висновку не зазначено кількість синців, виявлених у ОСОБА_2 та не конкретизовано місце їх розташування, зафіксовано лише, що вони знаходяться на лівій стороні обличчя.

Крім того, висновком експертизи лише підтверджується факт наявності тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 , але не доводиться факт спричинення їх ОСОБА_1 .

3) Протокол проведення слідчого експерименту від 19.11.2014 року за участю потерпілого ОСОБА_2 (а.с.156-161 т.2).

Суд критично сприймає відомості, зазначені в ході вказаного слідчого експерименту зі слів ОСОБА_2 , оскільки останній пояснював, що зайшов в спальну кімнату будинку в складі інших співробітників.

В ході слідчого експерименту ОСОБА_2 повідомляв, що не пригадує хто саме з оперативних працівників та працівників спецпідрозділу був разом з ним.

В ході допиту в судовому засідання потерпілий вказав на присутність співробітників УБОЗ ОСОБА_10 , ОСОБА_11, ОСОБА_12 , проте свідки вказаний факт в ході допиту заперечили.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_2 вказував, що ОСОБА_1 наніс йому удар в обличчя в область лівого ока. Проте, в ході допиту в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомляв про нанесення йому удару ОСОБА_1 в область виска з лівої сторони.

4) Протокол огляду від 02.09.2014 форменого одягу співробітника ОВС ОСОБА_2 , в ході якого зафіксовані пошкодження форменого одягу, а саме: - формена сорочка з пошкодженням правого рукава у вигляді розривання по шву, пошкодження правого нагрудного карманного нашиття у вигляді його відривання: штани з пошкодженнями правої штанини у вигляді розривання по шву з вириванням проміжної стрічки червоного кольору (а.с.109 - 111 т.2). Вказаний протокол огляду не містить відомостей щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

5) Висновок судової трасологічної експертизи № 1017 від 24.11.2014 року, відповідно до якої на наданих на дослідження формених штанях та форменій сорочці, маються сліди пошкодження у вигляді надриву правого рукава та надриву правої штанини (а.с.169- т.2).

6) Протокол огляду від 26.05.2015 року, в ході якого було оглянуто відео та фото записи обшуку автомобіля «Ноnda Accord» д.н.з. НОМЕР_1 з додатком до нього - відеозаписом обшуку автомобіля від 02.09.2014 року (а.с.198-199 т.2).

В ході огляду фотографій на диску, що є додатком до протоколу огляду , встановлено що на фотографіях 9941-9946 зафіксовано ОСОБА_2 . На фотознімках видно пошкодження форменого одягу у ОСОБА_2 . В той же час, візуально відсутні тілесні ушкодження на обличчі ОСОБА_2 .

В акті медичного огляду на встановлення стану сп`яніння ОСОБА_2 , який був проведений 02.09.2014 року о 15.40 год, відсутні відомості щодо пошкоджень шкіри останнього (а.с.247 т.2).

Інших доказів що підтверджують факт заподіяння ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , стороною обвинувачення не надано, суперечність в показах свідків іншими доказами не усунуто.

Провівши судовий розгляд, дослідивши надані сторонами докази, допитавши потерпілого та свідків, заявлених сторонами, суд дійшов висновку, що пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення є недоведеним, та відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до відомостей з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12014170090002530, 02.09.2014 року внесено відомості за фактом опору працівникові поліції під час виконання ним службових обов`язків ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 342 КК України (а.с.106 т.2).

10.08.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 263 КК України (а.с.17 т.3).

Проте, стороною обвинувачення не надано доказів зміни кваліфікації чи внесення відомостей до ЄРДР з правовою кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ч.ч. 2, 4 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

В пунктах 18, 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх не можливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.

Згідно вимог ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, крім іншого, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог ст. 85 КПК України належними доказами є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. В частині 3 ст. 370 КПК України зазначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на справедливий суд; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відсутність об`єктивних даних вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов свій вияв в практиці Європейського суду з прав людини.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена у п. 43 Рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених. У п. 65 рішення ЄС від 21.07.2011 року у справі «Коробов проти України» зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неоспорюваних презумпції факту.

В даному провадженні суд, діючи в межах визначених процесуальним законом повноважень, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, врахувавши вимоги ст. 62 Конституції України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 345 КК України.

На думку суду, під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України за викладених у обвинувальному акті обставин.

Надані стороною обвинувачення докази, зокрема, покази потерпілого ОСОБА_2 та свідків обвинувачення, які на той час були працівниками міліції, суд піддає сумніву, оскільки їх покази є суперечливими, а інші надані стороною обвинувачення докази, зокрема, документи, є неналежними, оскільки не підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

За таких обставин, докази сторони обвинувачення в їх сукупності є не достатніми для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України

Стосовно обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Свідок ОСОБА_19 , яка була слідчою та проводила обшук автомобіля «Honda acсord» , повідомила, що її було задіяно в складі слідчо - оперативної групи до розслідування вбивства ОСОБА_5 . До будинку вона приїхала службовим автомобілем, разом з експертами. Безпосередньо вона, на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави, яка була оголошена присутнім, проводила обшук в автомобілі «Honda acсord» темного кольору, обшук проводився в присутності ОСОБА_1 . Крім нього, під час обшуку були присутні 2 експерти, 2 працівники карного розшуку ( ОСОБА_20 і ОСОБА_17 ), поняті. Понятих запросили працівники карного розшуку. Час обшуку зазначений в протоколі. Перед обшуком автомобіль був зачинений, його відкрив ОСОБА_1 , який вийшов з будинку з працівниками спецпідрозділу. В підлокітнику автомобіля було виявлено револьвер і патрони. Всі вилучені в ході обшуку речі були зазначені в протоколі. Хто проводив обшук домоволодіння їй не відомо, вона в будинок не заходила.

Свідок ОСОБА_39 в судовому засіданні повідомила, що вона є спеціалістом - біологом, 02.09.2014 року приймала участь в огляді транспортного засобу на території домогосподарства по АДРЕСА_2 , з метою виявлення слідів біологічного походження (слина, кров). Під час огляду ТЗ здійснювалася відеозйомка, були присутні поняті. Спочатку ТЗ був оглянутий зовні, потім багажник і салон. До початку огляду автомобіль був зачинений, хто відкривав не пам`ятає. ОСОБА_1 був присутній під час огляду, йому зачитувалась ухвала про дозвіл на проведення обшуку, чи були у нього якісь зауваження не пам`ятає. Під час обшуку було вилучено ганчірку, полотенце, ніж, набої, револьвер. Звідки саме були вилучені ці речі не пам`ятає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що він був колегою ОСОБА_2 , на той час працював старшим уповноваженим відділу карного розшуку. На початку вересня 2014 року, вранці, був залучений до проведення обшуку автомобіля «Honda acсord», який знаходився в м. Глобине. Обшук проводився слідчою ОСОБА_19 . Автомобіль знаходився в передній частині двору, чи були інші авто на подвір`ї, не пам`ятає. ОСОБА_1 привели до автомобіля на початку обшуку. Наскільки він пам`ятає, ОСОБА_1 був одягнений, ключі були в нього в руках. Автомобіль відчиняв ОСОБА_1 своїми ключами. В автомобілі, в підлокітнику, був виявлений та вилучений предмет, схожий на револьвер та набої, а також якісь записи. Експертом проводилась відеофіксація обшуку.

ОСОБА_20 , який працював начальником оперативно - пошукового відділу карного розшуку, в судовому засіданні пояснив, що він був присутній під час обшуку автомобіля «Honda acсord». ОСОБА_1 відкрив своїми ключами з брелка автомобіль. Добровільно ОСОБА_1 нічого не видав. В підлокітнику автомобіля були виявлені пістолет та патрони. В ході обшуку ОСОБА_1 ніяких зауважень не висловлював.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що його попрохали бути понятим в ході обшуку автомобіля «Хонда». Вранці 02.09.2014 року вони приїхали в АДРЕСА_2, деякий час чекали поки закінчиться обшук будинку. Після цього вивели затриманого ОСОБА_1 , який за допомогою пульту, що був у нього в руках, відкрив автомобіль. Вказав, що ОСОБА_1 зачитали якісь документи, роз`яснили права, він розписувався. Під час обшуку автомобіля в багажнику знайшли ніж, в підлокітнику - пістолет та набої. Вилучені речі були запаковані і опечатані, про що він та інший понятий розписались. Пам`ятає, що ОСОБА_1 говорив, що пістолет не його, інших зауважень не виказував. Повідомив, що на подвір`ї були автомобілі «Хонда» чорного кольору і «Жигулі».

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_41 , який також залучався в якості понятого в ході обшуку автомобіля Honda, дав аналогічні пояснення. Також наголосив, що ключі від автомобіля Хонда були в руках у ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_42 пояснив, що він був залучений в якості спеціаліста в ході обшуку автомобіля Хонда Аккорд темного кольору, здійснював фото, відео фіксацію слідчої дії. Обшук проводився слідчим у присутності двох понятих. Автомобіль відкрили ключем. Спочатку проводився візуальний огляд , потім все відкривали. Повідомив, що в ході обшуку було виявлено вогнепальну зброю та набої різного калібру. Пістолет був вилучений з салону автомобіля, де саме не пам`ятає. Вказав, що коли заходив на подвір`я, побачив міліціонера з порваним погоном та рубашкою, тілесних ушкоджень у нього не пам`ятає.

Тобто і сам обвинувачений ОСОБА_1 , і всі допитані в судовому засіданні свідки, які були присутні під час обшуку автомобіля «Хонда» , підтвердили, що автомобіль до початку обшуку був зачинений і його відкривав особисто ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 вказав, що він бачив, що під час обшуку автомобіля Хонда, який належить ОСОБА_1 , міліціонер витягнув пістолет з автомобіля Хонда, звідки саме не бачив, бо стояв на відстані 7-10 метрів від автомобіля. Раніше у ОСОБА_1 зброї не бачив. Повідомив, що раніше їздив на вказаному автомобілі «Хонда» разом з ОСОБА_1 , іноді сам користувався автомобілем, останній раз десь за 2-3 дні до 02.09. Повідомив, що ОСОБА_1 завжди в підлокітник клав гаманець, пістолету раніше він там не бачив, особисто свідок підлокітником ніколи не користувався. Пояснив, що ключі від автомобіля «Хонда», як правило, лежали на вході в будинок на тумбочці, де і всі інші ключі лежали.

Свідок ОСОБА_28 пояснила, що автомобіль «Хонда» стояв перед гаражем, ключі від нього зазвичай лежали на морозильній камері в коридорі. Вказала, що автомобілем вони користувались щодня, в підлокітнику лежали якісь дрібниці, диски. Іноді автомобілем Хонда міг користуватись її брат. Зброї у чоловіка ніколи не бачила, про її існування не знала.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_31 повідомила, що ключі від автомобіля лежали на тумбочці в коридорі на верхній полиці, чи брав їх хтось не бачила. Повідомила, що вона була присутня під час обшуку домогосподарства . Зброї у ОСОБА_1 раніше ніколи не бачила, що лежало в підлокітнику автомобіля їй не відомо. Вказала, що в основному автомобілем Хонда користувався ОСОБА_1 , її син ОСОБА_4 дуже рідко.

Аналогічні покази надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_48 повідомив, що 02.09.2014 року зранку він проходив повз догомосподарство ОСОБА_3 , бачив, що в дворі та біля двору багато людей, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 він там не бачив.

Крім показів свідків, винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні:

- протоколом обшуку від 02.09.2014 року (а.с.175-180 т.2). Як зазначено в протоколі, з самого автомобіля між передніми сидіннями з підлокітника вилучено револьвер, виготовлений з металу світло - сірого кольору, не споряджений типу «Наган»; набої 7,62 мм в кількості 18 штук.

Обшук проведений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2014 року (а.с.173-174 т.2).

Як вбачається з протоколу обшуку, він проведений в присутності ОСОБА_1 , з залученням спеціалістів\експертів ОСОБА_42 , ОСОБА_39 , інших осіб ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , з участю понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_41 .

В судовому засіданні, під час допиту в якості свідків, вказані особи підтвердили обставини, зафіксовані в протоколі обшуку.

- висновком судової балістичної експертизи № 912 від 05.11.2014 року, відповідно до резолютивної частини якого наданий на дослідження револьвер , вилучений в ході обшуку, являється вогнепальною зброєю; він являється револьвером системи «Наган» зразка 1895 р калібру 7,62 мм; даний револьвер виготовлений промисловим способом; всі частини та механізми даного револьвера в наявності, взаємодіють вірно і не перешкоджають проведенню пострілів. Даний револьвер придатний для проведення пострілів револьверними патронами калібру 7,62 мм (а.с.188-190 т.2).

- висновком судової балістичної експертизи № 623 від 07.08.2015 року, відповідно до якої надані на дослідження 18 патронів являються: 3 патрони являються бойовими припасами - револьверними патронами калібру 7,62мм до револьверу системи «Наган», калібру 7,62 мм, виготовлені промисловим способом, 15 патронів являються бойовими припасами - спортивними револьверними патронами калібру 7,62 мм до револьверу системи «Наган», калібру 7,62 мм, виготовлені промисловим способом; дані 18 патронів придатні для стрільби, у тому числі з револьвера системи «Наган» зразка 1895 року, калібру 7,62 мм (а.с.8 -12 т.3).

- протоколом огляду від 26.05.2015 року, в ході якого було оглянуто відео та фото записи обшуку автомобіля «Ноnda Accord» д.н.з. НОМЕР_1 з додатком до нього - відеозаписом обшуку автомобіля від 02.09.2014 року (а.с.198-199 т.2).

В ході перегляду відеозапису видно, що ключі від автомобіля Хонда знаходились в руках у ОСОБА_1 . Після проголошення ухвали слідчого судді слідча ОСОБА_19 запропонувала відкрити автомобіль ОСОБА_1 , що він і зробив.

Крім того, на відео видно, що в підлокітнику автомобіля виявлено предмет схожий на револьвер та набої.

- відповідно до листа начальника УКР УМВС України в Полтавській області за № 6\2-2103 від 17.06.2015 року, за наявними обліками УМВС України в Полтавській області револьвер системи «Наган» зразка 1895 року, калібру 7,62 мм як викрадений чи втрачений не значиться, відомості щодо застосування вищевказаної зброї під час інших кримінальних правопорушень відсутні (а.с.244 т.2).

Дослідивши та проаналізувавши докази обвинувачення та захисту, суд прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у незаконному зберіганні в автомобілі «Ноnda Accord» д.н.з. НОМЕР_1 , без передбаченого законом дозволу, вогнепальної зброї - револьверу системи «Наган» зразка 1895 року калібру 7,62 мм та 18 бойових припасів калібру 7,62 мм, з яких 3 патрони є бойовими припасами - револьверними патронами калібру 7,62 мм до револьвера системи «Наган» калібру 7,62 мм та 15 патронів, які є спортивними револьверними патронами калібру 7,62 мм до револьвера системи «Наган» калібру 7,62 мм, які було вилучено під час обшуку 02.09.2014 вказаного транспортного засобу на території домоволодіння АДРЕСА_2 та наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України - зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Позицію ОСОБА_1 в частині того, що зброя з набоями були йому підкинуті, суд розцінив як обрану форму захисту, оскільки вина обвинуваченого підтверджується сукупністю вищевказаних доказів, досліджених у справі, які в свою чергу об`єктивно узгоджуються між собою.

Необґрунтованим є посилання захисника обвинуваченого на той факт, що ключі від автомобіля могли потрапити до ОСОБА_1 лише через працівників міліції, оскільки під час особистого обшуку він був одягнутий лише в труси та шорти і в нього не було з собою будь - яких речей, оскільки сам ОСОБА_1 в ході допиту повідомив, що йому надали можливість одягнутися і автомобіль він відчиняв особисто ключами.

Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином; в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с.33 т.3).

Відповідно до характеристики з місця реєстрації ОСОБА_1 , виданої 07.10.2014 року за № 518 Христинівською міською радою Черкаської області, компрометуючих даних відносно нього не має, скарг від сусідів не було (а.с.29 т.3).

У відповідності до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , в ході судового засідання не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, в ході судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Врахувавши викладене, суд прийшов до висновку, що обвинувачений за вчинене заслуговує покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, встановлений санкцією ч.1 ст. 263 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

Саме таке покарання буде співмірним діянню і характеристиці особи. Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, для застосування ст. 69 КК України не вбачається.

Суд не погодився з думкою обвинувачення, яке наполягало на покаранні у виді 7 років позбавлення волі, оскільки в конкретному випадку це не відповідає загальним засадам призначення покарань, а також вимогам ч.2 ст. 50 КК України, яка вказує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

В межах вказаного кримінального провадження запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.09.2014 року відносно ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Ч. 2 ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на корить держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. В зв`язку з цим, з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експертів для проведення судової балістичної експертизи в сумі 442,08 грн (а.с. 187 т.2, а.с.7 т.3).

Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України (а.с.21 т.3).

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України і виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з дня обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 05.09.2014 року, тобто з 05.09.2014 року.

З урахуванням викладеного, призначене ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки належить вважати таким, що відбуте ОСОБА_1 .

Підстав для обрання ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили запобіжного заходу суд не вбачає.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 442 грн 08 коп.

Речові докази - формену сорочку та формені брюки працівника поліції, які належать ОСОБА_2 , револьвер системи «Наган» зразка 1895 року калібру 7,62 мм, 13 патронів та 5 гільз калібру 7,62 мм - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення учасниками судового провадження через Глобинський районний суд Полтавської області.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Т. В. Левицька