Рішення № 92713086, 09.10.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3164/15-ц

Провадження № 2/369/200/20

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Житар А.А., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_7 , про встановлення земельного сервітуту,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , третя особа - Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про встановлення земельного сервітуту, в якому просив суд встановити постійний, безстроковий та безоплатний земельний сервітут на право проходу, проїзду на велосипеді і на транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій частиною земельної ділянки площею 0,1291 га, кадастровим № 3222487201:01:022:0038, що належить на праві власності ОСОБА_7 , частиною земельних ділянок площею 0,0257 га, кадастровий № 3222487201:01:022:0020 та площею 0,0311 га, кадастровий № 3222487201:01:022:0023, що належать на праві власності ОСОБА_6 , до належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_5 , кадастровим № 3222487201:01:022:0104, а також зобов`язати ОСОБА_7 не чинити йому перешкоди у користуванні встановленим земельним сервітутом.

У ході розгляду справи позивач подав до суду позовну заяву в новій редакції, в якій просив суд встановити постійний, безстроковий та безоплатний земельний сервітут на право проходу, проїзду на велосипеді і на транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 , частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , частиною земельних ділянок площею 0,0406 га, кадастровий № 3222487201:01:022:0019, та площею 0,0227 га, кадастровий № 3222487201:01:022:0024, що належать на праві власності ОСОБА_6 , до належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_5 , кадастровим № 3222487201:01:022:0104, в координатах, конфігурації та межах, зазначених у варіанті «Д» висновку експерта № 12522/15-41 від 20.11.2015 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, а також зобов`язати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не чинити йому перешкоди у користуванні встановленим земельним сервітутом.

Свої позовні вимоги з урахуванням уточнень позивач мотивував тим, що йому належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1184 га по АДРЕСА_5 , кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 387756 від 11.05.2011.

Позивач вказав, що з 2011 року по 2013 рік прохід та проїзд на транспортному засобі з АДРЕСА_6 до його земельної ділянки був передбачений через вузьку смугу водотоку шириною близько 3,5 м, яка була землями загального користування Хотівської сільської ради, що позначена на плані Державного акту на право власності на земельну ділянку позивача межею «від А до Б».

Зі слів позивача, ОСОБА_7 став власником земельної ділянки площею 0,1292 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, яка примикає до АДРЕСА_6 , при цьому приватизував також частину вузької смуги земель загального користування Хотівської сільської ради (водогін), заклав водогін бетонними плитами та огородив парканом всю земельну ділянку, позбавивши позивача існуючого проходу та проїзду до його земельної ділянки.

Позивач стверджував, що, починаючи з 2014 року, він неодноразово звертався до ОСОБА_7 з проханням вирішити питання відсутності проходу та проїзду до його земельної ділянки, в тому числі пропонував йому взамін за право проїзду по його земельній ділянці надати йому в користування частину своєї земельної ділянки, просив укласти з ним договір постійного земельного сервітуту, проте ОСОБА_7 завжди відповідав відмовою. У вересні 2014 року позивач направив ОСОБА_7 листи з пропозицією вирішити питання відсутності проходу та проїзду до його земельної ділянки з АДРЕСА_6 , проте всі листи повернулися через закінчення встановленого строку зберігання.

Враховуючи, що прохід, проїзд на транспортному засобі до належної йому на праві власності земельної ділянки об`єктивно можливий тільки за рахунок встановлення земельного сервітуту, позивач вказував, що змушений звертатись до суду.

Крім того, позивач вказував, що для виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку йому необхідно прокласти з АДРЕСА_6 до його земельної ділянки комунікації (газ, світло, водопровід), що на сьогоднішній день також не можливо зробити, так як сусідні ділянки повністю перекривають йому доступ до його землі з боку вулиці.

Позивач переконаний, що його право на повноцінне користування за призначенням належною йому на праві власності земельною ділянкою може бути захищено в судовому порядку тільки шляхом встановлення постійного, безоплатного земельного сервітуту на право проходу, проїзду на транспортному засобі та на право прокладання комунікаційних мереж.

У листопаді позивач звернувся до Хотівської сільської ради із заявою стосовно облаштування заїзду та проходу на його земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:022:0104, проте листом виконкому Хотівської сільської ради від 27.11.2014 його повідомили, що влаштування даного проїзду можливе тільки за рахунок суміжних земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні громадян, шляхом укладання договору сервітуту згідно з чинним законодавством.

Позивач вважав, що земельний сервітут на право проходу, проїзду на транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування комунікаційних мереж земельними ділянками відповідачів має бути постійним і безстроковим, оскільки потреба в користуванні проїздом до житлового будинку та земельної ділянки є щоденною.

Позивач вказував, що висновком експерта № 12522/15-41 від 20.11.2015 за результатами проведеної у справі судової земельно-технічної експертизи встановлено, що влаштувати прохід, проїзд на велосипеді та на транспортному засобі до належної йому на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_5 без встановлення земельного сервітуту неможливо.

На думку позивача, одними із найменш обтяжливих варіантів встановлення земельного сервітуту експерт визначив варіант «Г» та варіант «Д», що зачіпають інтереси власників суміжних земельних ділянок ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Позивач вважав, що варіант «Д» був би найменш обтяжливим серед інших запропонованих експертом варіантів встановлення земельного сервітуту та найбільш зручним.

Ухвалою судді від 26.03.2015 було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 21.04.2015 було витребувано докази та зобов`язано:

Управління Держземагентсва у Києво-Святошинському районі Київської області надати суду витяг з Державного земельного кадастру на земельні ділянки площею 0,1184 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104; площею 0,1292 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038; площею 0,0257 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0020; площею 0,0311 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0023 із зазначенням власників вказаних земельних ділянок та каталоги їх координат;

Хотівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати суду належним чином завірене викопіювання з Генерального плану села із зазначенням земельної ділянки площею 0,1184 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104 і суміжних з нею земельних ділянок в редакції станом на травень 2011 року, та в редакції станом на даний час.

Ухвалою суду від 12.05.2015 було витребувано докази та зобов`язано Управління Держземагентсва у Києво-Святошинському районі Київської області надати суду належним чином завірену копію Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 169571, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів Київської області 12.05.2006 на ім`я ОСОБА_8 , та належним чином завірену копію технічної документації на вказаний Державний акт.

Ухвалою суду від 15.06.2015 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 24.06.2015 було призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1.Чи можливо влаштувати прохід, проїзд на велосипеді та на транспортному засобі до належної позивачу ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки № 3222487201:01:022:0104 без встановлення земельного сервітуту щодо суміжних земельних ділянок. Якщо ні, то навести найменш обтяжливі для власників суміжних земельних ділянок варіанти встановлення земельного сервітуту для влаштування проходу, проїзду на велосипеді та на транспортному засобі до належної позивачу ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3222487201:01:022:0104?;

2.Які можливі варіанти (окрім як через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, з кадастровим номером 3222487201:01:022:0038, яка належить ОСОБА_7 ) встановлення сервітуту на право проходу, проїзду на велосипеді і транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій до належної на праві власності ОСОБА_3 земельної ділянки, розташованої у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, яка належить ОСОБА_3 .?;

3.Які можливі варіанти (окрім як через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, яка належить ОСОБА_7 ) встановлення сервітуту на право проходу, проїзду на велосипеді і транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій до належної на праві власності позивачу ОСОБА_3 земельної ділянки, розташованої у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, яка належить ОСОБА_3 зі здійсненням у спосіб, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений?;

4.Який розмір плати за сервітут на право проходу, проїзду на велосипеді і транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, яка належить ОСОБА_3 .?;

5.Який розмір збитків, що можуть бути завдані ОСОБА_7 встановленням земельного сервітуту на право проходу, проїзду на велосипеді і транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, з кадастровим номером 3222487201:01:022:0038, до належної на праві власності позивачу ОСОБА_3 земельної ділянки, розташованої у Київській області, Києво-Святошинському районі, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, яка належить ОСОБА_3 .

Проведення експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі було зупинено.

Ухвалою судді від 04.12.2015 провадження у справі було відновлено у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта.

Ухвалою суду від 29.12.2015 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 16.03.2016 було провадження у справі зупинено до розгляду Києво-Святошинським районним судом Київської області цивільної справи за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та державного акту на земельну ділянку.

Ухвалою суду від 18.11.2016 було відновлено провадження у справі у зв`язку із тим, що у справі за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_5 до Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та державного акту на земельну ділянку рішення набрало законної сили.

Ухвалою суду від 28.03.2017 було витребувано докази та зобов`язано Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі надати суду належним чином завірену копію Державного акту від 21.02.2008 на право власності на земельні ділянку площею 0,2108 га по АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 ; витяг з Державного земельного кадастру на вказану земельні ділянку з каталогом координат або координати з технічної (проектної) документації землеустрою щодо відведення цієї ділянки у власність; витяг з Державного земельного кадастру (з каталогом координат) на земельну ділянку площею 0,095 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер № 3222487201:01:022:5026, яка належить на праві власності ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 28.03.2017 було витребувано докази та зобов`язано Хотівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області, Державне підприємство «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі надати суду належним чином завірену копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1184 га та ведення особистого селянського господарства площею 0,0350 га в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_3 , розробленого ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Ухвалою суду від 06.07.2017 було витребувано з Держспоживслужби Києво-Святошинського району Київської області належним чином завірені копії документів про правовий статус водного каналу (водогону) в с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, який проходить вздовж східної частини ділянки з кадастровим номером 3222487201:01:022:0104, режим його використання, конфігурацію; належним чином завірені копії документів про межі санітарно-захисної зони водного каналу(водогону) в с. Хотів, який проходить в с. Хотів, який проходить вздовж східної частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222487201:01:022:0104.

Ухвалою суду від 04.10.2017 було призначено по справі додаткову судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

1.Який з наведених у Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 20.11.2015 № 12522/15-41 варіантів встановлення земельного сервітуту на право проходу, проїзду на велосипеді, на транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій до належної позивачу ОСОБА_3 на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3222487201:01:022:0104, є найменш обтяжливим для власників суміжних земельних ділянок, та вказати конкретні відстані до об`єктів, розташованих на суміжних земельних ділянках.

Проведення додаткової експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді від 25.01.2018 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 13.02.2018 було витребувано докази та зобов`язано Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені надати суду належним чином завірені копії каталогів координат поворотних точок меж наступних земельних ділянок з бази даних Державного земельного кадастру: № 3222487201:01:022:0019; № 3222487201:01:022:0052; № 3222487201:01:022:0064; № 3222487201:01:022:0060; № 3222487201:01:022:5026, а також копії правовстановлюючих документів (Державних актів) земельних ділянок: № 3222487201:01:022:0052 та № 3222487201:01:022:0026.

Ухвалою суду від 05.03.2018 було повернуто справу до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для виконання вимог ухвали суду від 04.10.2017 про призначення по справі додаткової судової земельно-технічної експертизи. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою судді від 26.12.2018 було поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду висновку експерта.

Ухвалою суду від 04.04.2019 було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.07.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання також з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні. У ході розгляду справи відповідач також подавала відзив на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнала. З огляду на те, що вимоги позивача стосуються прав й інших осіб, а не лише відповідача ОСОБА_6 , керуючись ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через свого представника подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа Хотівська сільська рада у судове засідання свого представника не направила, звернулась до суду із заявою про розгляд справи у його відсутність, вимоги позивача вважала законними та обґрунтованими.

Третя особа ОСОБА_10 до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки та позицію щодо позову суду не повідомив.

Вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 21.02.2008 було видано на ім`я ОСОБА_4 на підставі рішення 6 сесії 25 скликання Хотівської сільської ради від 18.01.2007 державний акт серії ЯЖ № 042713 на право власності на земельну ділянку площею 0,2108 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0052, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

11.03.2008 ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Апишковою З.І. за реєстровим № 1209, набула у власність земельну ділянку площею 0,0325 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0064, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.12.2013.

27.08.2009 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коберником А.М. за реєстровим № 875, ОСОБА_11 придбав земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_7 . У подальшому ОСОБА_11 отримав на цю земельну ділянку державний акт на право власності на земельну ділянку серії АИ № 363988, що вбачається з витягу з поземельної книги від 20.06.2012.

11.05.2011 було видано на ім`я позивача на підставі рішення 19 сесії 5 скликання Хотівської сільської ради № 106/3 від 24.12.2008 державний акт серії ЯЛ № 387756 на право власності на земельну ділянку площею 0,1184 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, надану для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

11.05.2011 було видано на ім`я позивача на підставі рішення 19 сесії 5 скликання Хотівської сільської ради № 106/3 від 24.12.2008 державний акт серії ЯЛ № 387755 на право власності на земельну ділянку площею 0,0225 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0060, надану для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

21.09.2011 було видано на ім`я ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2007 за реєстровим № 9773 державний акт серії ЯЖ № 249942 на право власності на земельну ділянку площею 0,0257 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0020, надану для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

21.09.2011 було видано на ім`я ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2007 за реєстровим № 9760 державний акт серії ЯЖ № 249941 на право власності на земельну ділянку площею 0,0311 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0023, надану для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

21.09.2011 було видано на ім`я ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2007 за реєстровим № 9760 державний акт серії ЯЖ № 249940 на право власності на земельну ділянку площею 0,0227 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0024, надану для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

21.09.2011 було видано на ім`я ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.11.2007 за реєстровим № 9773 державний акт серії ЯЖ № 249943 на право власності на земельну ділянку площею 0,0406 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0019, надану для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 .

04.09.2012 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисенком О.О. за реєстровим № 1601, ОСОБА_11 продав земельну ділянку площею 0,1292 га, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 .

Рішенням Хотівської сільської ради 8 сесії 7 скликання № 37/24 від 30.06.2016 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0950 га в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 3222487201:01:022:5026, у власність ОСОБА_5 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передано вказану земельну ділянку ОСОБА_5 .

Листом № 02-22/519 від 27.11.2014 Хотівська сільська рада повідомила позивача, що встановлення заїзду, проїзду або проходу на його земельну ділянку можливо лише за рахунок земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян через укладання договору сервітуту.

З огляду на лист Хотівської сільської ради № 02-22/171 від 19.04.2017 вказано, що проїзду чи проходу до земельної ділянки позивача через земельні ділянки ОСОБА_5 з кадастровим номером 3222487201:01:022:5026 та ОСОБА_7 з кадастровим номером 3222487201:01:022:0038 згідно з генеральним планом с. Хотів, затвердженим в 2009 році, не передбачено. Залізобетонний лоток, який проходить між ділянками позивача та через ділянку ОСОБА_7 передбачений для відводу паводкових та поверхневих вод з прилеглих територій до ставка, вздовж якого охоронні зони не передбачені.

Згідно з висновком експерта № 12522/15-41 від 20.11.2015, складеним КНДІСЕ за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, влаштувати прохід, проїзд на велосипеді та на транспортному засобі до належної позивачу на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, без встановлення земельного сервітуту не можливо. Найменш обтяжливі варіанти встановлення земельного сервітуту навести не представляється можливим, оскільки власники земельних ділянок, до яких такий варіант сервітуту можливо було б встановити, не є сторонами по справі. Ймовірні варіанти (окрім як через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, яка належить ОСОБА_7 ) встановлення сервітуту або встановлення порядку користування на право проходу, проїзду на велосипеді і транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій до належної на праві власності позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, за умови проведення необхідних заходів по проектуванню та будуванню споруди, яка б забезпечила прохід або переїзд через водний канал та проведення додаткових досліджень, є варіанти А, Б, Г, Д. Ймовірні варіанти (окрім як через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, яка належить ОСОБА_7 ) встановлення сервітуту або встановлення порядку користування на право проходу, проїзду на велосипеді і транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій до належної на праві власності позивачу земельної ділянки, кадастровий номер 3222487201:01:022:0104, зі здійсненням у спосіб найменш обтяжливим для власників земельних ділянок, щодо яких він буде встановлений, за умови проведення необхідних заходів по проектуванню та будуванню споруди, яка б забезпечила прохід або переїзд через водний канал та проведення додаткових досліджень, експерт вважає, варіанти А, Г, Д. В частині опису варіанта А (аркуші висновку 18-20) вбачається, що в східному напрямку до водного каналу вже існує пішохідний прохід і для з`єднання пішохідної доріжки з досліджуваною ділянкою потрібно прокласти прохід вздовж каналу з лівого або правого боку.

Відповідно до висновку експерта № 7323/18-41 від 11.12.2018, складеного КНДІСЕ за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи, враховуючи, що на дату проведення судової експертизи земельна ділянка з кадастровим номером 3222487201:01:022:0104 не має існуючих інженерних мереж, а проектування ліній комунікацій не входить до компетенції судових експертів державних експертних установ Міністерства юстиції України, надати можливий варіант сервітуту для прокладання ліній комунікацій не вбачається за можливе. На розгляд суду було запропоновано два варіанти встановлення земельного сервітуту на право проходу, проїзду на велосипеді та на транспортному засобі до належної позивачу на праві власності земельної ділянки площею 0,1184 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:022:0104.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на ст. 98 ЗК України Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Пунктами «а», «б», «з» ч. 1 ст. 99 ЗК України визначено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; з) інші земельні сервітути.

Згідно з ч. 1 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 402 ЦК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Частинами 1, 2 ст. 404 ЦК України передбачено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 6 ст. 265 ЦПК України визначено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної з заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тобто, в результаті аналізу правових норм, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.

Так, позивач виклав свої вимоги лише з урахуванням висновку експерта за результатами первинної судової експертизи і без врахування варіантів встановлення сервітуту, визначених у висновку експерта за результатами додаткової судової експертизи, та просив суд встановити земельний сервітут на право проходу, проїзду на велосипеді і на транспортному засобі та на право прокладання і обслуговування ліній комунікацій частинами спірних земельних ділянок, належних відповідачам, до належної йому на праві власності земельної ділянки в координатах, конфігурації та межах, зазначених у варіанті «Д» висновку експерта № 12522/15-41 від 20.11.2015 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи.

Проте, з огляду на зміст висновку експерта № 12522/15-41 від 20.11.2015 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи всі варіанти встановлення сервітуту, окрім як через земельну ділянку, розташовану у Київській області, Києво-Святошинський район, с. Хотів, кадастровий номер 3222487201:01:022:0038, яка належить ОСОБА_7 , в тому числі й заявлений позивачем варіант «Д», є ймовірними та мають умову, а саме: «за умови проведення необхідних заходів по проектуванню та будуванню споруди, яка б забезпечила прохід або переїзд через водний канал та проведення додаткових досліджень», що з урахуванням заборони, встановленої у ч. 6 ст. 265 ЦПК України, унеможливлює задоволення вимог позивача взагалі.

Крім того, позивач не визначився з одним із двох запропонованих у висновку експерта за результатами додаткової експертизи варіантів встановлення земельного сервітуту по варіанту «Д», а суд з власної ініціативи з огляду на принцип диспозитивності цивільного процесу не має права робити це за позивача, що також унеможливлює задоволення вимог позивача.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до висновку експерта № 7323/18-41 від 11.12.2018, складеного КНДІСЕ за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи, надати можливий варіант сервітуту для прокладання ліній комунікацій не вбачається за можливе, а тому у задоволенні вимог позивача в частині щодо встановлення земельного сервітуту для прокладання і обслуговування ліній комунікацій відмовляє і з цих підстав.

Також суд зважає на вимоги п. «б» ч. 1 ст. 99 ЗК України, де визначено, що власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, проте у ході розгляду справи не було доведено, що такий шлях є вже у наявності, тому у задоволенні вимог позивача в частині щодо встановлення земельного сервітуту для проїзду на велосипеді і на транспортному засобі відмовляє і з цих підстав.

При цьому, з огляду на низку тверджень сторін, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 401, 402, 404 ЦК України, ст.ст. 98-100 ЗК України, рішення ЄСПЛ (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010), ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Хотівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_7 , про встановлення земельного сервітуту, відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Інформація паро відповідача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача ОСОБА_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Хотівска сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Код ЄДРПОУ 04362154, адреса місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, площа Паширова, 2.

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Повне рішення суду складено 06 листопада 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.