Рішення № 92711216, 12.10.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8077/20

Провадження № 2/234/2505/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фоміної Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Коніної К.Е.,

справа № 234/8077/20; провадження № 2/234/2505/20;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Краматорську Донецької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ),

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1А)

про захист прав споживача та встановлення нікчемності договору про надання фінансового кредиту і застосування наслідків його недійсності, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.05.2020 року позивач звернувся до відповідача з позовною заявою про захист прав споживача та встановлення нікчемності договору про надання фінансового кредиту і застосування наслідків його недійсності, обґрунтував позовні вимоги тим, що 03.03.2020 року на рахунок позивача у ПАТ КБ «ПриватБанк» поступило 3482,50 гривень, перерахованих відповідачем. З метою з`ясування обставин нарахування вказаних коштів позивач в телефонному режимі звертався до відповідача, де йому повідомили, що на ім`я позивача нібито укладено договір про надання фінансового кредиту № 2634900438/256068 від 03.03.2020 року з сумою кредиту 3500,00 грн. Для отримання тексту Кредитного договору позивач звернувся до відповідача електронною поштою, після чого він отримав електронний договір без підписів сторін. Позивач не підписував письмово та не мав наміру укласти цей Кредитний договір, а тому не є зобов`язаною стороною цього договору. Тому позивач має намір повернути відповідачу безпідставно отримані кошти у сумі 3482,50 грн. після встановлення нікчемності Кредитного договору у судовому порядку на виконання вимог ч.1 ст. 216 ЦК України. Починаючи з квітня 2020 року на телефони позивача та його родичів, членів сім`ї та колег по роботі постійно дзвонять невідомі люди (колектори), які різними способами погрожують завдати шкоди позивачу у випадку неповернення кредиту за вказаним кредитним договором. Тим більше, кожного дня, за словами цих колекторів, сума повернення збільшується у геометричній прогресії. Позивач вважає, що вказаний кредитний договір, окрім вказаних порушень його форми, є несправедливим, оскільки передбачає такі положення, які порушують його права та інтереси. Сума кредиту у кредитному договорі визначена, як 3500,00 грн., однак фактично за цим договором позивачу надійшла сума 3482,50 грн., тобто 17.50 грн., комісії стягнуто з позивача (вирахувано), що є нікчемною умовою вказаного договору. Позивач не отримував інформацію про умови кредиту за кредитним договором, оскільки не підписував його та відповідно не ознайомлювався з Правилами надання грошових коштів відповідача. Укладення вказаного кредитного договору не відповідає внутрішній волі позивача, оскільки позивач не уклав би такий несправедливий для нього кредитний договір. У зв`язку з вищенаведеним позивач просить встановити нікчемність договору про надання фінансового кредиту № 2634900438/256068 від 03.03.2020 року, та застосувати наслідки його недійсності, а також просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Представник позивача - адвокат Берзінь С.Л. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідач ТОВ «ГОУФІНГОУ» в судове засідання не з`явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Клопотання про відкладення слухання справи від нього також не надходило. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положення ч.2 ст.247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 26.05.2020 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини по даній цивільній справі регулюються Цивільним Кодексом України.

Судом встановлено, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, і визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що 03.03.2020 року на рахунок позивача у ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшло 3482,50 гривень, перерахованих відповідачем. Позивач в телефонному режимі з відповідачем з`ясував, що нібито було укладено договір про надання фінансового кредиту № 2634900438/256068 від 03.03.2020 року з сумою кредиту 3500,00 грн. Позивач на своє звернення отримав текст кредитного договору, в електронному вигляді без підписів сторін. Оскільки позивач не підписував письмово та не мав наміру укладати цей кредитний договір, він має намір повернути відповідачу безпідставно отримані кошти в сумі 3482,50 грн., після встановлення нікчемності кредитного договору у судовому порядку на виконання вимог ч.1 ст. 216 ЦК України.

Стаття 1047 ЦК України передбачає, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Разом з тим відповідач не надав суду жодних доказів укладення сторонами кредитного договору, у тому числі за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 639 ЦК України визначає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 11 Закону «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до ч.3 цієї статті електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 цієї статті передбачено шляхи надання відповіді особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт), до яких відноситься:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 цього Закону визначено форми підписання електронного правочину:

електронним підписом або електронним цифровим підписом відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом установлена відсутність доказів того, що саме позивачем було застосовано будь-яким способом ідентифікатор (СМС повідомлення із кодом) електронного підпису, зокрема, відсутні докази отримання позивачем цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації позивача у інформаційно-телекомунікаційній системі відповідача.

Відповідно до ч.1,3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, судом установлено, що кредитний договір за допомогою електронного підпису позивачем не підписувався, а отже у відповідності до ст.207 ЦК України, не є таким, що вчинений у письмовій формі, а отже на підставі ч.2 ст.215 ЦК України, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 і 5 постанови від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом(частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані -якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом(частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина першастатті 225 ЦК, тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. Відповідно до статей 215та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду вразі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 т а216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 137 ч.3 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2000 (дві тисячі) гривень, що підтверджується наданою в матеріалах справ квитанцією від 25.05.2020 року.

В задоволенні витрат на правничу допомогу за проведення судових засідань, слід відмовити, оскільки два рази засідання відкладалися, та на третє засідання представником позивача була надана заява про слухання справи в його відсутність.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційна до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача по справі судовий збір у розмірі 840,80 гривень на користь держави.

Керуючисьст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 203, 215-216, 316, 509, 627, 638, 1054-1055 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» про захист прав споживачів та встановлення нікчемності договору про надання фінансового кредиту і застосування наслідків його недійсності,- задовольнити.

Встановивши нікчемність договору про надання фінансового кредиту № 2634900438/256068 від 03.03.2020 року, укладеного у м. Київ між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (код ЄДРПОУ: 42059219) та ОСОБА_1 , застосувати наслідки його нікчемності шляхом зобов`язання ОСОБА_1 повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (код ЄДРПОУ: 42059219) отримані ним грошові кошти в сумі 3482,50 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1А, код ЄДРПОУ: 42059219) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУФІНГОУ» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Хорива, 1А, код ЄДРПОУ: 42059219), судовий збір в сумі 840,80 грн. в доход держави: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено в Донецькій апеляційний суд через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення ухвалене й надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя Краматорського міського суду Ю. В. Фоміна