Ухвала суду № 92708465, 05.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 листопада 2020 року м. Київ № 640/26945/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ про визнання протиправною та скасування постанови,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) з позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20, код ЄДРПОУ 35011660), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Федоріної Анастасії Михайлівни про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 на користь держави в сумі 137 506,53 грн ВП №60147185 від 25.09.2019.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб

Відповідно до ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, разом із позовною заявою, позивачем до суду було подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, в обґрунтування якого останній зазначив, що 28.10.2020 року рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/23142/20 було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача, а доступ до інформації про оскаржувану постанову було отримано позивачем лише під час розгляду даної справи. Врахоуючи те, що позовна заява подається 30.10.2020 року, тобто в короткий строк з моменту отрмиання рішення окружного адміністративного суду м. Києва по справі № 640/23142/20, позивач просить поновити пропущений процесуальних строк для оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 25.09.2020 року.

Проте, судом встановлені обставини, які свідчать про те, що позивач був обізнаний про порушення своїх прав ще до моменту отримання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2020 року.

Зокрема, шляхом моніторингу комп`ютерної програми діловодства спеціалізованого суду встановлено, що позивач звертався до суду із клопотанням від 16.10.2020 року про долучення до матеріалів справи копії постанови про стягнення виконавчого збору у ВП № 60147185 від 25.09.2019 року у справі №640/23142/20. Тобто, станом на 16.10.2020 року позивач вже знав про наявність оскаржуваної постанови, більш того, мав її копію, проте до суду звернувся із позовною заявою про оскарження постанови від 25.09.2019 року лише 30.10.2020 року, тобто з пропущенням 10-денного строку.

Отже, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Крім того, відповідно до Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв`язку.

Суд зауважує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є втручанням до його майнових прав.

Окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Отже, вимоги позивача щодо визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП №60147185 від 25.09.2019 року є вимогами майнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено вимогу майнового характеру на суму 137506,90грн.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2102,00 гривень.

Таким чином, сума судового збору, яка підлягає сплаті за адміністративного позову майнового характеру складає 1375,06 грн.

Проте, відповідачем до суду надана квитанція від 30.10.2020 року №66439 про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.

Відтак, сума судового збору, яка підлягає доплаті за подання адміністративного позову до суду складає 534,26 грн.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного суд, прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску (у разі наявності), а також документу про доплату судового збору у розмірі 534,26 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача, що в разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений строк, до позовної заяви будуть застосовані наслідки визначені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа