Рішення № 92707807, 09.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

09 листопада 2020 р. № 520/10210/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Горшкова О.О, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними та скасувати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.07.2020 №30 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданою Прокуратурою Харківської області від 06.07.2020 №18-488 без обмеження її розміром;

- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої прокуратурою Харківської області довідки та здійснити виплату різниці пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням №30 від 17.06.2020 відповідач відмовив йому в задоволенні заяви про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про прокуратуру" посилаючись відсутність підстав для перерахунку пенсії. Вважаючи оскаржуване рішення незаконним, так як право на перерахунок пенсії за вислугу років виникло 13.12.2019 на підставі Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 в справі №3-209/2018, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі за правилами ст.262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача, на виконання ухвали суду надано відзив на позовну заяву, в якому він адміністративний позов не визнав, посилаючись на те, що Рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 в справі №3-209/2018 передбачено проведення перерахунку пенсії призначених пенсій працівникам прокуратури у випадку настання обставин, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 у справі №7-р(ІІ)/2019 не було прийнято нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, відсутні правові підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до довідки від 06.07.2020 №18-488, виданою Прокуратурою Полтавської області.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивачу - ОСОБА_1 , 07.08.2003 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ у розмірі 90% від чинної заробітної плати прокурора, що займає посаду аналогічну на час звільнення позивача.

На підставі рішення Красноградського районного суду Харківської області №626/1484/16 від 09.09.2016 року, Красноградським об`єднаним управлінням управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади, без обмеження її максимального розміру.

Станом на час розгляду справи, позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 15.07.2020 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років на підставі довідки, виданою Прокуратурою Полтавської області про заробітну плату від 06.07.2020 №18-488.

Рішенням Відділу з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №30 від 21.07.2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що положення частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, які визначали умови та порядок перерахунку пенсії працівникам прокуратури у зв`язку з підвищенням заробітної плати з дня набрання чинності Закону України №1697-VІІ від 14.10.2014 року, тобто з 15.07.2015 року втратили чинність. Згідно з Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідної категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Оскільки порядок перерахунку пенсій не визначено, підстави для проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно заяви від 15.07.2020 відсутні.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача про відмову в переведенні пенсії за вислугу років та її перерахунку, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх соціальних прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Станом на час призначення позивачу пенсії питання пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури було врегульоване положеннями статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII у відповідній редакції (далі - Закон №1789-XII).

Згідно з ч.12 ст.50-1 Закону №1789-XII, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ч.17 ст.50-1 Закону №1789-XII, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

В подальшому до статті 50-1 Закону №1789-XII вносились зміни, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії, яка призначалася прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, разом з тим, положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін не зазнали (змінилась лише нумерація частин цієї статті).

Проте, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-XII викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України". При цьому на виконання законодавчих змін жодного нормативно-правового акта прийнято не було.

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) та втратив чинність Закон №1789-XII, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачала чинність з 15.12.2015.

Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VII, в редакції Закону №76-VIII від 28.12.2014, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Рішенням Другого Сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні встановив, що: частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: " 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Конституційний Суд України також дійшов висновку, що оспорюване положення Закону порушує конституційні засади поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу і судову, призводить до порушення регулювання основ соціального захисту прокурорів, оскільки за його змістом регулювання порядку перерахунку призначеної пенсії працівникам прокуратури має здійснюватися актом Кабінету Міністрів України, а не законом України.

Частиною другою статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 №2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У Рішенні від 24.12.1997 №8-зп у справі №3/690-97 Конституційний Суд України зазначив, що частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

У Рішенні від 30.09.2010 №20-рп/2010 у справі №1-45/2010 за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 08.12.2004 №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України вказав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.01.2019 у справі №820/2462/17, від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а), від 15.05.2019 у справі №640/20317/16а, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якою передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними та втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019 (справа №3-209/2018(2413/18, 2807/19), як це визначено статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто з 13.12.2019.

Відтак, з 13.12.2019 Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

А отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивачу.

Дана постанова Уряду хоча й набрала чинності 06.09.2017, однак на позивача її положення поширюються лише з дати звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, тобто з 11.06.2020 року.

Суд звертає увагу, що 18.02.2020 Офіс Генерального прокурора звернувся до Міністерства соціальної політики України з листом №21-698вих20 для погодження порядку проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019. У додатку 1 до вказаного листа визначено форму довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

Листом від 21.02.2020 за №2690/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України погодило порядок дій, запропонований у листі Офісу Генерального прокурора від 18.02.2020 №21-698вих20.

Так, за змістом довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій прокуратури Харківської області №18-488 від 06.07.2020, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)2019 року та постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30.08.2017 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», що є підставою для перерахунку пенсії, розмір заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 06.09.2017, за відповідною (прирівняною) посадою ОСОБА_1 - заступника прокурора району, з урахуванням усіх складових, становить 35729,59 грн. Вказана довідка була долучена позивачем до заяви про перерахунок пенсії від 15.07.2020.

Надана позивачем довідка прокуратури Харківської області №18-488 від 06.07.2020 відповідає зазначеному додатку 1, складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім`я та по-батькові особи, якій видано таку довідку.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що для повного та належного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №30 від 21.07.2020 щодо відмови позивачу у переведенні не пенсію за вислугу років та перерахунку раніше призначеної пенсії у відповідності до довідки прокуратури Харківської області №18-488 від 06.07.2020, оскільки з 13.12.2019 підстави для відмови в такому перерахунку були відсутні.

Крім того, відповідно до абзацу 6 ч.15 ст.86 Закону України №1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24.12.2015 року та №1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Однак, як слідує з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року. З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

Таким чином, враховуючи те, що позивач є пенсіонером і пенсія йому була призначена до 01 січня 2016 року, тому до розміру пенсії останнього не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені абзацом шостим частини п`ятнадцятої ст.86 Закону України № 1697-VII.

Отже, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Вказана позиція кореспондується з викладеною в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №820/1916/18.

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, є зобов`язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі виданої Прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату №18-488 від 06.07.2020 з 15.07.2020 без обмеження її максимальним розміром, здійснивши виплату різниці пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.07.2020 №30 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років в розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданою Прокуратурою Харківської області від 06.07.2020 №18-488 без обмеження її розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 90% середньомісячної (чинної) заробітної плати на підставі виданої Прокуратурою Харківської області довідки про заробітну плату №18-488 від 06.07.2020 з 15.07.2020 без обмеження її максимальним розміром, здійснивши виплату різниці пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Горшкова