Рішення № 9270220, 02.04.2010, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 2 - 1010/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: Головуючого судді Чижиченко Д.В.

при секретарі Бухтіяровій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2009 р. до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 8 493, 00 грн., а також 2 000, 00 грн. за спричинену йому моральну шкоду.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у відповідача він працює з серпня 1967 р., наказом по підприємству від 10.08.1967 р. № 188 к його прийнято на посаду електромонтером звязку 5 розряду. Всупереч ст. 115 КЗпП України відповідач не виплачує позивачу заробітну плату в повному обсязі і своєчасно, у звязку з чим склалася заборгованість із заробітної плати. Відповідно до довідки відповідача від 19.11.2009 р. № 014 5271 станом на 18.11.2009 р. перед позивачем відповідач має заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 8 493, 00 грн. Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 21 КЗпП України відповідач повинен забезпечити робітника нормальними та безпечними умовами праці та сплачувати йому заробітну плату в повному обсязі не рідше ніж 2 рази на місяць. Таким чином, ОСОБА_1 невиплату йому заробітної плати розцінює як грубе порушення його права власності, адже гроші за його працю є його власністю відповідно до протоколу № 1 Європейської Конвенції з прав людини і як грубе зазіхання на життя позивача. Порушуючи ст.ст. 21, 115 КЗпП України відповідач замахнувся на життя позивача. Заробітна плата це єдина стаття доходу позивача. Відповідач, не виплачуючи ОСОБА_1 зароблені ним гроші, залишив його без засобів до існування. Позивач не має можливості забезпечити собі достатній рівень життя, що включає в себе достатнє харчування, одяг, лікування тощо. Ст. 3 Конституцією України життя людини, її здоровя, прав людини і громадянина та їх гарантії визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що визначають зміст і спрямованість діяльності держави. В порушення ст.ст. 3, 41, 43, 48 Конституції України відповідач не виплачував позивачу заробітну плату та порушив його право на володіння, розпорядження його власністю. У звязку з вищенаведеним позивач вимушений був звернутися до суду, що збільшує його моральні страждання, на підставі чого вважає, що відповідно ст. 237 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 2000, 00 грн.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги, змінивши розмір суми, що підлягає стягненню, та вважав за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за жовтень і грудень 2009 року в сумі 1 963, 00 грн., від позову в частині стягнення з ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» на його користь 2000, 00 грн. за спричинену йому моральну шкоду відмовився.

В судовому засіданні позивач підтримав свої уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач в особі свого представника за довіреністю Кошкарова Олексія Михайловича, діючого на підставі доручення за № 125/511 від 04.01.2010 р., у судове засідання зявився і пояснив, що не заперечує проти стягнення заборгованості із заробітної плати за жовтень, грудень 2009 р.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані ними і долучені до справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність задоволення уточнених вимог позивача.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 з серпня 1967 року працює на ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка», наказом по підприємству від 10.08.1967 р. за № 188 к його було прийнято на посаду електромонтером звязку 5 розряду.

Всупереч ст. 115 КЗпП України роботодавець не виплачує ОСОБА_1 заробітну плату в повному обсязі та своєчасно, у зв`язку з чим склалася заборгованість із заробітної плати.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Зважаючи ж на ту обставину, що відповідач по даній справі фактично не виплачував ОСОБА_1 заробітну плату, що знайшло своє беззаперечне підтвердження в судовому засіданні, суд вважає уточнені вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі такими, що ґрунтуються на Законі, а тому підлягаючими безумовному задоволенню.

Згідно ж ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги вищенаведене, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення уточнених вимог позивача та стягнення з відповідача ДП «ХПЗ ім. Т.Г. Шевченка» на його користь заборгованості із заробітної плати в сумі 1963, 00 грн.

Ч. 3 ст. 88 ЦПК України передбачено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до положень ст.ст. 81, 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати.

Як вбачається з п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення по виплаті заробітної плати, але не більш ніж за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 10, 11, 57, 60, 81, 88, 208, 209, 212 - 215, ч. 1 п. 2 ст. 367 ЦПК України, ст.ст.8,43 Конституції України, ст.ст.1, 2, 4, 10, 13, 18, 21, 24, 94, 115, 221, 233 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» про стягнення заборгованості із заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» на користь ОСОБА_1 1963, 00 (одна тисяча девятсот шістдесят три) гривні 00 копійок в якості заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка» (р/р 31412537700008, код 24134113, МФО 851011, ВДК Жовтневого району м. Харкова) на користь держави судовий збір у розмірі 51, 00 (пятдесят одна) гривні 00 копійок.

Стягнути з Державного підприємства „Харківський приладобудівний завод ім. Т.Г. Шевченка” (р/р 31412537700008, код 24134113, МФО 851011, ВДК Жовтневого району м. Харкова) на користь держави витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120, 00 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

Рішення суду в межах заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Чижиченко Д.В.