Рішення № 926985, 23.08.2007, Господарський суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2007 р.

Справа № 4/156-3098

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "ВІКІ" вул. 5 Слобідська, 110, м. Миколаїв.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дутар" вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль.

про стягнення 81983 грн. 73 коп.

За участю представників сторін:

позивача: не з’явився.

відповідача: головний бухгалтер Фандзига Г.М., доручення № б/н.

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представнику відповідача оголошено процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Приватне підприємство "ВІКІ" вул. 5 Слобідська, 110, м. Миколаїв звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дутар" вул.Лозовецька, 28, м. Тернопіль 81983 грн. 73 коп. заборгованості за отриманий на підставі Договору №65 від 03.11.2006р. товар.

В судове засідання представник позивача не з'явився, хоча про час та місце його проведення повідомлений ухвалою про порушення провадження у справі від 09.07.2007р., ухвалами про відкладення розгляду справи від 25.07.2007р. та від 08.08.2007р.

Розгляд справи відкладався на 08.08.2007р. та на 23.08.2007р. для надання можливості сторонам провести звірку взаємних розрахунків.

ТОВ "Торговий дім "Дутар" у відзиві на позовну заяву №8 від 06.08.2007р. та його повноважний представник в судовому засіданні позов визнають частково - в сумі 45511 грн. 59 коп., посилаючись зокрема на акт звірки розрахунків № 104 від 29.05.2007р., підписаний представниками сторін.

Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- 03 листопада 2006р. між Приватним підприємством "ВІКІ" вул. 5 Слобідська, 110, м. Миколаїв (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дутар" вул. Лозовецька, 28, м. Тернопіль (Покупець) укладено договір поставки №65, згідно з умовами якого Постачальник, зобов’язався постачати продукти харчування Покупцю, а останній зобов’язався прийняти та оплатити вартість отриманого товару (п. 1.1. Договору);

- Приватне підприємство "ВІКІ" на виконання умов зазначеного договору, поставило відповідачу - ТОВ "Торговий дім "Дутар", за період з 06.11.2006р. по 19.12.2006р. згідно видаткових накладних №1470 від 06.11.2006р., №1521 від 11.11.2006р., №1578 від 18.11.2006р., №1651 від 29.11.2006р., 1657 від 29.11.2006р., №1747 від 11.12.2006р., №1748 від 11.12.2006р., №1827 від 19.12.2006р., №1829 від 19.12.2006р., товар на суму 89224 грн. 22 коп.;

- згідно із п. 5.1. Договору Покупець зобов’язався здійснювати оплату в безготівковому порядку на поточний рахунок Продавця на протязі 21 календарного дня з моменту одержання товару.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити за нього повну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач здійснив часткову оплату отриманого ним товару в сумі 7240 грн. 49 коп. (що підтверджується виписками з банківського рахунку ПП «ВІКІ»та прибутковими касовими ордерами).

Відповідно до поданих ТОВ "Торговий дім "Дутар" накладних на повернення товару №Дут-32 від 23.03.2007р., №Дут 000028 від 20.03.2007р., №Дут-000013 від 19.02.2007р., №б/н від 29.05.2007р., №б/н від 29.05.2007р., частина товару була повернута ПП «ВІКІ», на підставі чого відбулося взаємозарахування заборгованості в сумі 36472 грн. 14 коп.

29 травня 2007р. між сторонами проведено взаємозвірку розрахунків та складено Акт № 104, відповідно до якого заборгованість ТОВ "Торговий дім "Дутар" перед ПП «ВІКІ»станом на 29.05.2007р. становила 45511 грн. 59 коп.

Таким чином, слід вважати, що заборгованість відповідача за отриманий по видаткових накладних №1470 від 06.11.2006р., №1521 від 11.11.2006р., №1578 від 18.11.2006р., №1651 від 29.11.2006р., 1657 від 29.11.2006р., №1747 від 11.12.2006р., №1748 від 11.12.2006р., №1827 від 19.12.2006р., №1829 від 19.12.2006р. товар становить 45511 грн. 59 коп., тому позовні вимоги ПП "ВІКІ" підлягають до задоволення частково, в сумі 45511 грн. 59 коп., як такі, що доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами і визнані відповідачем.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 36472 грн. 14 коп. заборгованості слід відмовити за безпідставністю.

Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито” покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дутар" вул.Лозовецька, 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 33866430:

- на користь Приватного підприємства "ВІКІ" вул. 5 Слобідська, 110, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 24055786 –45511 (сорок п’ять тисяч п’ятсот одинадцять) грн. 59 коп. боргу, 455 (чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 11 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "31" серпня 2007 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.М. Бурда