Постанова № 92696023, 02.11.2020, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 489/3602/15-к

1-кп/467/74/20

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2020 року смт.Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

судді Кологривої Т.М.,

присяжних Онищенко Н.В.,

Поплавського В.Г.,

Доротюк А.П.

за участю:

секретаря судових засідань Шевчука Я.М.,

прокурора Коніщука М.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4

захисників Гриненко Т.В.

Давиденка Є.С.

Абакумова С.М.

Соколіка В.Д.

розглянувши клопотання захисника Соколіка В.Д. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу під час розгляду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Арбузинським районним судом Миколаївської області, ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» кримінального провадження №12014150030003470 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3, 5 ст.27, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12,13 ч.2 ст.115, ч.2 ст.353 КК України

в с т а н о в и в :

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12014150030003470 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2014 року.

В судовому засіданні захисником Соколіком В.Д. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , у порядку ст. 201 КПК України, заявлене клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, за адресою: АДРЕСА_1 . Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений перебуває під вартою на підставі підозри вже понад 6 років. Домашній арешт, на переконання захисника, забезпечить уникнення можливих ризиків, про які зазначав прокурор у клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому ОСОБА_3 отримає можливість працевлаштування, що підтверджено гарантійним листом ТОВ «Миколаївтепломонтаж». Крім того, захисник стверджує, що до суду неодноразово надавались докази, що ОСОБА_3 за станом здоров`я не може перебувати у СІЗО. Захисник вважає, що будь-які ризики щодо обвинуваченого відпали, про що свідчить його поведінка в установі попереднього ув`язнення, сприяння розслідуванню. Він не переховуватиметься від суду, оскільки його попередня поведінка свідчить про інше, не зможе знищити, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки докази стороною обвинувачення вже зібрані. Ризик, що обвинувачений буде незаконно впливати на свідків і потерпілого не підтверджений доказами та ґрунтується на припущеннях, ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення також не підтверджений доказами. Також захисник вказує, що судом не враховано, що інший учасник інкримінованих ОСОБА_3 злочинів знаходиться на волі. Зазначену обставину захисник вважає психологічним тиском на обвинуваченого. Після спливу певного проміжку часу навіть обґрунтована підозра, що особа могла вчинити злочин, не може виправдовувати подальше тримання під вартою. За таких обставин, враховуючи, що в смт. Ольшанське проживають дружина і дитина ОСОБА_3 , захисник просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт за місцем їх проживання.

ОСОБА_3 клопотання підтримав.

Інші обвинувачені та їх захисники підтримали позицію адвоката Соколіка В.Д. та обвинуваченого ОСОБА_3 .

Прокурор проти зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м`який заперечував, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, що стали підставою для обрання та продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та є актуальними.

Заслухавши клопотання захисника, думку учасників судового провадження, суд зробив наступний висновок.

У відповідності до вимог ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Суд зобов`язаний розглянути дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити перелічені дії.

Разом з цим, ст.178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого востаннє продовжено ухвалою від 17.09.2020 року до 15.11.2020 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у межах трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 630 600 грн.

При продовженні запобіжного заходу враховано відомості про особу обвинуваченого: ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, українцем, має середню спеціальну освіту, одружений, має двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 25.06.2004 року Шевченківським районним судом м. Києва за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України до 8 років позбавлення волі.

Також враховано, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, п.п.6,11,12 ч.2 ст.115 КК України, а саме: розбої, тобто нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаному із умисним вбивством; умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

Санкцією ч.4 ст.187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Санкцією ч.2 ст.115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадку, передбаченому пунктом 6 частини другої цієї статті.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування використано для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні.

Указані прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу ризики, як реальні, були оцінені судом в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

Встановлено, що, у цій ситуації, тяжкість покарання хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків та потерпілого, суд виходив з того, що враховуючи встановлений КПК України порядок отримання показань зазначених осіб у кримінальному провадженні на різних його етапах, ризик такого впливу зберігається до отримання показань потерпілого та свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками та потерпілим може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Таким чином ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження.

Щодо ризику вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, даний ризик оцінений як реальний, оскільки ОСОБА_3 не мав до затримання стабільного джерела прибутку та може свої матеріальні потреби намагатися задовольнити злочинним шляхом. Крім того, ОСОБА_3 є особою, що раніше вчинила тяжкий злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України та у даному кримінальному провадженні обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів з корисливих мотивів, дані обставини також свідчать на підтвердження ризику, що обвинувачений може вчинити інший злочин в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

Відтак, прокурором при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено, що вказані в клопотанні ризики, є реальними та достатніми для переконання, що застосування більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому доводи сторони захисту щодо тривалості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 були враховані судом та йому обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Вказані захисником обставини можливого працевлаштування ОСОБА_3 , наявності в нього соціальних зв`язків та погіршення стану здоров`я неодноразово досліджувалися судом при розгляді питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не визнані достатньою підставою для відмови в продовженні його дії. Жодних інших обставин, які не розглядалися судом, захисником не наведено.

Консультаційний висновок спеціаліста, на який посилається захисник, виданий Миколаївською обласною клінічною лікарнею 02.07.2018 року за направленням СІЗО, відомостей щодо неможливості утримання ОСОБА_3 під вартою він не містить та свідчить про можливість надання ОСОБА_3 медичної допомоги в установі попереднього ув`язнення. Даний висновок наявний в матеріалах справи та відомості, які в ньому зазначені, неодноразово досліджувались як судом першої інстанції так і апеляційним судом.

Отже, на даний час стороною захисту не надано суду достатніх та переконливих доказів, що відпали ризики, які існували на час продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , як і не надано доказів наявності обставин, на які в клопотанні посилається адвокат Соколік В.Д.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному ОСОБА_3 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

На даному етапі суд вважає, що зміна запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового провадження.

В розумінні ст. 22, 26 КПК України, сторони кримінального провадження, у тому числі й захисник, є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та використовуючи свої права повинні самостійно обстоювати власні правові позиції, права, свободи і законні інтереси засобами, які передбачені цим Кодексом. При цьому, у ході судового розгляду суд, дотримуючись змагальної процедури, не може виступати на стороні обвинувачення або захисту, а відтак не може приймати з власної ініціативи заходи щодо збирання, доведення та обґрунтування правових позицій сторін провадження.

Оскільки захисником не наведено достатніх підстав, які могли б слугувати для зміни запобіжного заходу, в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 201, 331, 371-372 КПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання захисника Соколіка В.Д. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим та його захисником в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 06.11.2020 року о 08 годині 30 хвилин.

Головуючий суддя Догарєва І.О.

Суддя Кологрива Т.М.

Присяжні Онищенко Н.В.,

Поплавський В.Г.,

Доротюк А.П.