Ухвала суду № 92695614, 06.11.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 1323/5992/2012

Провадження № 4-с/456/27/2020

УХВАЛА

Іменем України

06 листопада 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Стасів О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця, –

встановив:

Особа, яка подала скаргу – ОСОБА_1 просить визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Онишкевича Романа Івановича щодо видачі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020 у виконавчому провадженні №43877342 неправомірними.

В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що 05.06.2014 Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист № 1323/5992/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за не виконання умов кредитного договору. Виконавче провадження № 43877342 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа знаходиться у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). 02.09.2020 нею отримано лист ДП «СЕТАМ» від 26.08.2020, яким на виконання Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_1 було надіслано нотаріально завірену копію акту про реалізацію належного їй майна як предмета іпотеки. Із вказаного листа ОСОБА_1 стало відомо, що 14.08.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Онишкевичем Р.І. складено акт про реалізацію предмета іпотеки в порядку, передбаченому ч.1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку».

Вважає, дії державного виконавця щодо видачі зазначеного акта незаконними та такими, що порушують права ОСОБА_1 , як боржника у вказаному виконавчому провадженні. Зазначила, що як вбачається з акту про реалізацію предмета іпотеки, згідно протоколу проведення електронних торгів від 08.01.2020 № 458557 ДП «СЕТАМ», електронні торги по лоту 386315 за стартовою ціною нерухомого майна не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників. Таким чином, оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися мало місце 08.01.2020. ТОВ «ФК «ФОРІНТ», повинен був залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною третіх торгів протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися. тобто у строк до 18.01.2020 року. Разом з тим, заява іпотекодержателя ТОВ «ФК «ФОРІНТ» про залишення за собою майна не реалізованого після проведення третіх електронних торгів, надійшла до органу державної виконавчої служби тільки 23.03.2020. Крім того, на порушення вимог ч.1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку», залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем - ТОВ «ФК «ФОРІНТ» оформлено протоколом не було.

За таких обставин, акт про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020, складений заступником начальника відділу з грубим порушенням Закону України «Про іпотеку». Такі неправомірні дії державного виконавця призвели до грубого порушення прав ОСОБА_1 , як стягувача у виконавчому провадженні, оскільки правовим наслідком складення акту про реалізацію предмета іпотеки, є позбавлення її права власності на вказане в акті майно, всупереч встановленому законом порядку.

В судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1 скаргу підтримала покликаючись на викладені у скарзі обставини та просить таку задовольнити.

Представник скаржника адвокат Огородник І.І. скаргу підтримали, просять її задовольнити, покликаючись на обставини, викладені в скарзі. Додатково пояснили, що ТОВ «ФК» Форінт» порушив строк та порядок на подання державному виконавцеві заяви про залишення за собою нереалізованого на електронних торгах майна, оскільки така заява повинна була бути подана стягувачем у строк до 18.01.2020 (протягом 10-ти календарних днів з моменту проведення електронних торгів).

Представник стягувача ТзОВ «Фінансова компанія «Форінт» адвокат Тістик Р.Б. у судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити, покликаючись на те, що згідно інформації розміщеної на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» на 08.01.2020 було призначено треті торги з реалізації описаного та арештованого майна ОСОБА_1 02.01.2020 старшим державним виконавцем ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курманом Б.Г. винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій та зупинення реалізації лоту № 386315, торги по якому призначено на 08.01.2020. В той же день

торги з реалізації лоту № 386315 не відкладалися, натомість їх визнано такими, що не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів та як наслідок складено протокол № 458557 проведення електронних торгів. 04.03.2020 ТОВ «ФК» «Форінт» отримано повідомлення відділупримусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з проханням повідомити протягом 10 робочих днів з дня отримання даного повідомлення інформацію про бажання залишити за собою нереалізоване 08.01.2020 на електронних торгах майно боржника ОСОБА_1 . Отже 05.03.2020 розпочався строк на подання ТОВ «ФК» «Форінт» повідомлення про намір залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника ОСОБА_1 19.03.2020ТОВ «ФК» «Форінт» скеровано повідомлення про те, що у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про виконче провадження» бажає залишити за собою нереалізоване на електронних торгах вищевказане нерухоме майно боржника ОСОБА_1 14.08.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Онишкевич Р.І. складено акт про реалізацію предмета іпотеки.Даний акт є підставою для видачі ТОВ «ФК «Форінт» свідоцтва про залишення за собою майна з прилюдних торгів. Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 жодним чином не зазначає про те. яким чином акт про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020 порушує законні права та інтереси скаржника.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) подав відзив на скаргу (а.с.93-96) в обґрунтування якого покликаючись на те, що скарга є необгрунтованою та безпідставною. Зазначає, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №43877342 з примусового виконання виконавчого листа №1323/5992/12 виданого 05.06.2014 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягннення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» «Форінт» заборгованість за кредитом. В процесі здійснення виконавчою провадження, державним виконавцем передано на реалізацію через електронні торги майно боржника. Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 08.01.2019 №458557 встановлено, що повторні (треті) торги з реалізації вищевказаного майна не відбулися у зв`язку із відсутністю допущених учасників торгів. Відповідно до частини шостої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» 30.01.2020 на адресу стягувача надіслано пропозицію щодо залишення за собою нереалізованого майна про що повідомити державного виконавця протягом десяти робочих днів з моменту отримання. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7900060927363 ТОВ «ФК «Форінт» отримано вищевказану пропозицію 04.03.2020. Листом № 2/2020/03/1950 від 18.03.2020 (згідно даних Укрпошти відправлено 19.03.2020), який надійшов на адресу Відділу 23.03.2020, стягувач повідомив про бажання залишити за собою нереалізоване майно боржника.

Таким чином, стягувач звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у строк встановлений частиною восьмою статті 61 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене державний виконавець при видачі акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020 діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в рамках вимог Закону України «Про виконавче провадження» та жодним чином не порушив прав боржника. У зв`язку з наведеним просять відмовити у задоволенні скарги.

Вивчивши наведені у скарзі аргументи та долучені до неї документи, суд доходить такого висновку.

Нормами Конституції України (ст.ст. 124, 129) і ЦПК України (ст. 18) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п. 2, ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Відповідно до ст.49 Закону України «Про іпотеку» протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

05 червня 2014 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором (Т. 1 а.с. 265).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.11.2017 замінено стягувача згідно виконавчого листа №1323/5992/2012 виданого 05.06.2014 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» його правонаступником ТОВ «ФК» «Форінт» (Т. 2 а.с.102-104).

Відповідно до протоколу №458557 проведення електронних торгів від 08.01.2020, реєстраційний номер лота 386315 торги не відбулися у звязку з відсутністю допущених учасників торгів (Т.4 а.с.72).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7900060927363 ТОВ «ФК «Форінт» отримано повідомлення відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з проханням повідомити протягом 10 робочих днів з дня отримання даного повідомлення інформацію про бажання залишити за собою нереалізоване 08.01.2020 на електронних торгах майно боржника ОСОБА_1 (Т.4 а.с.75,127)

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Форінт» вих.№2/2020/03/1950 від 18.03.2020 вбачається, що ТОВ «ФК «Форінт» бажає залишити за собою нереалізоване на електронних торгах нерухоме майно боржника ОСОБА_1 за ціною третіх електронних торгів (Т.3 а.с.254).

Відповідно до акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020 виданого заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Онишкевичем Р.І., нежитлові будівлі та споруди, земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 передаються у власність шляхом залишення за стягувачем-іпотекодержателем -Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Форінт» за ціною 3 219 860,00 грн. (три мільйони двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 копійок) в рахунок часткового погашення заборгованості (Т.3 а.с. 247-253).

Судом встановлено, що предметомскарги ОСОБА_1 є оскарження дій заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Онишкевича Р. І. щодо видачі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020 у виконавчому провадженні №43877342. Крім цього, в скарзі ОСОБА_1 наголошує, що дії державного виконавця призвели до грубого порушення її прав, а саме позбавлення її права власності на вказане в акті майно.

Згідно зі статтею 393 ЦК України серед способів захисту права власності закріплено визнання незаконним та скасування правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника.

Реалізація майна боржника на електронних торгах є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, захист яких відбувається відповідно до норм ЦК України в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки майно уже реалізовано на електронних торгах та передано у власність іпотекодержателю – стягувану по виконавчому провадженні, що вбачається з копії протоколу про проведення електронних торгів № 45855 від 08.01.2020 та з копії акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020, які є предметом оскарження, тому в даному випадку має місце спір про право. В такому випадку не подається скарга на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця, а подається позов в порядку, передбаченому статтею 393 ЦК України про визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.

Така позиція викладена Верховним Судом у справі № 6-1804цс16 від 14 червня 2017р. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1655цс16.

Як роз`яснено в п. 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014р. № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» оскільки дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб (не сторін виконавчого провадження), то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову, у зв`язку з чим у цій частині скаргу на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і роз`яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному провадженні.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності та зважаючи на те, що ОСОБА_1 в обґрунтування скарги покликається на порушення її майнових прав, що позбавляє її права власності на майно, предметом розгляду її скарги є дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), пов`язані з реалізацією арештованого майна, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків інших осіб, то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення позову,тому суд вважає, що скарга на дії державного виконавця підлягає залишенню без розгляду з роз`ясненням скаржнику можливості вирішення спору в позовному провадженні.

Керуючись статтями 447, 450, 451, ЦПК України, суд –

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 щодо визнання дій заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Онишкевича Романа Івановича щодо видачі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020 у виконавчому провадженні №43877342 неправомірними залишити без розгляду.

Роз`яснивши скаржнику право звернення до суду для вирішення спору в порядку позовного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Головуючий суддя В. М. Бораковський