Ухвала суду № 92692873, 06.11.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1029/18

Номер провадження 1-кп/629/50/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді -Мицик С.А., при секретарі судового засідання - Заводяній О.Ю., за участю прокурора -Іванчака А.О., обвинуваченого - ОСОБА_1 , захисника- Остапенко С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні режимі відеоконференції кримінальне провадження №12018220380000201 від 29.01.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Малинівка Чугуївського району Харківської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01.06.2011 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; вироком Київського районного суду м. Харкова від 07.04.2016 року за ст. 185 ч.2, 71 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений з місць відбуття покарання 21.04.2017 року по відбуттю строку покарання; вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 12.12.2017 року за ст. 185 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.07.2020 р. обвинуваченого ОСОБА_1 було оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

05.11.2020 обвинуваченого ОСОБА_1 було затримано та 06.11.2020 його доставлено до суду.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Зазначив, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового строку. ОСОБА_1 не працює, не має законного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки. Усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 , якому достеменно відомо про наявність в суді обвинувального акту за його обвинуваченням за ч.2 ст. 185 КК України, неодноразово в призначені судом дати і час судових засідань, до суду не з`являвся, не повідомив суд про зміну місця свого мешкання та причини своєї неявки до суду, отже він переховується від суду.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечували. Обвинувачений пояснив, що йому відомо, що в провадженні суду перебуває обвинувальний акт за його обвинуваченням за ч.2 ст. 185 КК України. Він змінив місце мешкання та не повідомив суду про це, оскільки у зв`язку з сімейними проблемами не взмозі був це зробити, та після того як ці проблеми вірішились, він добровільно з`явився до Куп`янсього ВП ГУ НП України в Харківській області.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в рамках заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Позитивна відповідь свідчить про реально існуючий ризик неправомірної поведінки обвинуваченого. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує те, що ОСОБА_1 , будучи раніше судимим, обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку. Також судом взято до уваги поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , яка свідчить про переховування останнього від суду.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність та тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, а також дані про особу обвинуваченого, який, зокрема, не працює, не має стабільного джерела прибутку, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків.

Зазначені обставини свідчать про можливість обвинуваченого переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, та таким чином перешкодити встановленню істини у даному кримінальному провадженні.

Крім того, свідки не допитані, докази передбачені ст.84 КПК України з боку обвинувачення та захисту, у цей період, не досліджені, а відтак, з урахуванням наведених даних суд вважає, що обставини регламентовані п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177, п. п. 1-3 ч. 1 ст.194 вказаного Кодексу є дійсними.

Суд приходить до висновку, що вказані ризики, на цей час є реальними, враховуючи зміст пред`явленого обвинувачення, а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких ОСОБА_1 обвинувачується.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини судом враховані при розгляді клопотання прокурора. А відтак розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшилися.

Суд вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Належних документальних підтверджень про наявність міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором запобігання ризиків, зазначеним прокурором, на теперішній час суду не надано.

Згідно протоколу № 62/86 від 05.11.2020 затримання особи, на підставі ухвали суду про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 фактично було затримано 05.11.2020 о 18.00 год.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183, п.1 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, яка дорівнює двадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 грн. (20 х 2102 грн. = 42040 грн.).

Керуючись ст.ст.177,182,183, 194, 372, 376, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора -задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Харківська установа виконання покарань (№ 27)" строком на 60 днів, а саме з 06.11.2020 р. по 04.01.2021р., включно.

Визначити суму застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 коп. Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести на розрахунковий рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, банк отримувача ДКС України м.Київ, отримувач коштів ТУ ДСА України у Харківській області, до сплину терміну тримання під вартою, призначення платежу обов`язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу, мірою запобіжного заходу, прізвище, ім`я, по-батькові обвинуваченого.

У разі внесення застави - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;

-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- прибувати на виклики прокурора та суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання вказаних обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити начальнику ДУ "Харківська установа виконання покарань (№ 27)" - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя: С.А. Мицик