Вирок № 92692496, 06.11.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 611/616/20

Номер провадження 1-кп/623/367/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєссонової Т.Д,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Абраменко Г.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Остапенко С.Ю.,

потерпілої не з`явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Ізюмського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220200000157 від 17.07.2020року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барвінкове Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

1)20.04.2004 Барвінківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 1 року позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік;

2)27.04.2004 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 186 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном у 2 роки;

3)10.11.2004 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3, 186 ч.2, 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився 21.09.2009 році умовно-достроково на невідбуту частину 10 міс. 10 днів;

4)20.05.2011 Барвінківським районним судом Харківської області за ст. 121 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі;

5)23.09.2011 Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ст. 185 ч.3, 70 ч.4 КК України до 6 років 4 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.10.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк 3 місяці 26 днів;

6)02.04.2017 Барвінківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.2, 395, 70 КК України до 6 місяців арешту, звільнився 07.11.2018 року по відбуттю сроку покарання,

який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 липня 2020 о 06 годині 08 хвилині, раніше судимий за вчинення майнових злочинів ОСОБА_1 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи в м. Барвінкове поблизу літнього майданчику магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» по АДРЕСА_3, вирішив скоїти крадіжку стільця. Усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, діючи з корисливим мотивом, повторно, впевнившись в тому, що його дії ніким помічені не будуть, ОСОБА_1 підійшов на літній майданчик, звідки скоїв крадіжку стільця з металевою рамою чорного кольору, з дерев`яним сидінням та спинкою, на якій мається надпис «Чернігів», б\в, вартістю 382 гривні, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме приніс додому за адресою: АДРЕСА_2 , та залишив собі.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 185 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, та пояснив, що дійсно з вечора до ранку 15 липня 2020 року він вживав спиртні напої. Через деякий час, згадавши, що в кафе поблизу магазина «ІНФОРМАЦІЯ_3», яке він раніше відвідував, у нього вкрали мобільний телефон, він повернувся до вказаного закладу, звідки викрав стілець та відніс його до себе додому за місцем проживання в АДРЕСА_2 . Просив про призначення мінімального покарання.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила про відсутність до обвинуваченого претензій будь-якого характеру.

Прокурор Абраменко Г.В. у судовому засіданні з урахуванням пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, просила визнати обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України, призначити покарання у виді 6 місяців арешту та до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого, адвокат Остапенко С.Ю., просила суд про поблажливість до свого підзахисного та призначення мінімального покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, посилаючись на відсутність цивільного позову, повне відшкодування шкоди потерпілій стороні та необхідність утримувати неповнолітніх дітей співмешканки.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник, адвокат Остапенко С.Ю. та прокурор Абраменко Г.В. правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 2 статті 185 КК України як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинену повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 є громадянином України, має статус внутрішньо переміщеної особи, офіційно не працевлаштований, не одружений, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом «органічний розлад особистості та поведінки внаслідок енцефалопатії складного генезу», згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 380 від 18.08.2020, ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі органічного розладу особистості, синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, в період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявляв ознаки вищевказаних хронічних психічних захворювань та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, на теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує; за місцем проживання характеризується формально задовільно, раніше неодноразово судимий, в тому числі і за злочини проти власності, вперше притягався до кримінальної відповідальності у 15-річному віці, двічі був засуджений до позбавлення волі, з яких один раз - до покарання у виді арешту, вчиняв злочини під час випробувального терміну, декілька разів був засуджений за злочини проти власності, у тому числі із застосуванням насильства останній засуджений раз вироком Барвінківського районного суду Харківської області від 02.04.2017 за ст. 185 ч.2, 395, 70 КК України до 6 місяців арешту, звільнився 07.11.2018 року по відбуттю строку покарання, про що свідчать копія паспорту, характеристика з місця проживання, довідки лікарів, вимога щодо судимості, копії вироків суду, копія довідки про звільнення з місць позбавлення волі, висновок судово-психіатричної експертизи № 380 від 18.08.2020 року та його особисті свідчення.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства визначено як дуже високі.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 КК України відповідно до статті 12 КК України, віднесене до нетяжких злочинів.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, враховуючи невеликий розмір завданої матеріальної шкоди, відсутність претензій будь-якого характеру потерпілої сторони, ступінь тяжкості вчиненого злочину, однак враховуючи при цьому, що він неодноразово судимий, систематично вчиняє злочини, що свідчить про підвищений рівень криміногенної тенденції в поведінці обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, з його свідчень живе за рахунок тимчасових підробітків, не одружений, не має сталих соціальних зв`язків, враховуючи доповідь органу пробації, яким визначено на дуже високому рівні ризики повторного вчинення правопорушення та небезпеки для суспільства, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому ОСОБА_1 має бути призначене покарання в межах санкції статті у вигляді арешту.

На думку суду інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

До набрання вироком законної сили обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», оскільки прокурором доведено ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

Судові витрати згідно частини 2 статті 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 653,80 гривень, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 50,65-67, частиною 2 статті 185 КК України, статтями 100, 126,349,370,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 185 КК України та призначити покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, зарахувавши його в строк відбування покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 6/1703СЕ-20 від 24.07.2020 року в розмірі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80копійок, які підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок стягувача платежу: Держава, код доходів: 24060300, отримувач платежу: УКСлобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок: UА298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Ю.А. від 20 липня 2020 року на стілець з металевою рамою чорного кольору, дерев`яним сидінням та спинкою з написом «Чернігів», який було тимчасово вилучено до кімнати зберігання речових доказів Барвінковського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області.

Речові докази: стілець з надписом «Чернігів», який знаходиться в камері зберіганні речових доказів Барвінківського ВП ГУНП в Харківській області, повернути власнику, потерпілій ОСОБА_2 , під розписку.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику, прокурору.

Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Головуючий суддя Т. Д. Бєссонова