Ухвала суду № 92689602, 03.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 листопада 2020 року м. Київ № 640/26637/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомОСОБА_1 доПриватного виконавця Жданович Вікторії Михайлівнипровизнання протиправними та скасування постанов,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця Жданович В. М., посвідчення ПВ №0365 від 10.06.2019, виконавчий округ: місто Київ - постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення з боржника основної винагороди, постанови про арешт майна боржника, постанови про арешт коштів боржника та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у рамках виконавчого провадження №62507254 від 08.07.2020.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Частиною сьомою статті 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначених вимог не дотримано: не зазначено реквізитів оскаржуваних постанов; не подано оскаржуваних постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, постанову про відкриття виконавчого провадження надано лише частково (другий аркуш).

Статтею 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша). Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини другої).

Позивач оскаржує постанови від 26.08.2020 про відкриття виконавчого провадження №62886358, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення з боржника основної винагороди, від 28.08.2020 про арешт коштів боржника, та постанови про арешт боржника.

Як убачається зі змісту позовної заяви 09.10.2020 позивач звільнений за згодою сторін у зв`язку з накладенням арешту на рахунки позивача, після чого позивач відшукав себе в єдиному реєстрі боржників, водночас до суду позовна заява направлена 27.10.2020, позивачем не подано заяви про поновлення строку, позовна заява не містить обґрунтувань звернення до суду в межах десятиденного строку або іншого строку.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору або в зменшенні його розміру у зв`язку зі скрутним майновим станом позивача та накладенням арешту на кошти позивача.

Відповідно до інформації з автоматизованої системи виконавчого провадження постановою від 04.09.2020 знято арешт з рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Універсал Банк" в межах зарахування заробітної плати.

Згідно з пунктом 1 частини першої Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Надаючи тлумачення наведеним нормам Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 справа №640/6916/19 висловив правову позицію, за якою сторона вправі клопотати перед судом про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір". Однак в такому випадку сторона повинна довести конкретні обставини, які унеможливлюють сплату судового збору.

На думку суду, наданих позивачем довідки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 31.01.2020 №2021 та довідки ТОВ "Альянс Солюшен" від 20.12.2019 №АС00-000002 недостатньо для висновку про майновий стан. Для вирішення питання про звільнення позивача від сплати судового збору суду необхідно врахувати майновий стан позивача з урахуванням отримання інших доходів, наприклад, відсотки за депозитними вкладами, винагорода за здавання в оренду житла, тощо. Обґрунтовуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач не вказав про наявність чи відсутність таких чи інших доходів за відповідний період, окрім того довідка ТОВ "Альянс Солюшен" від 20.12.2019 №АС00-000002 охоплює лише період з липня 2019 року по листопад 2019 року включно, відсутня інформація про доходи за грудень 2019 року.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-ІХ з 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Зі змісту позовних вимог убачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру про: визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця Жданович В. М., про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та вимогу майнового характеру про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 3252,78 грн.

Отже, з урахуванням обраного способу захисту позивачу належить сплатити 3363,20грн. судового збору.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві необхідно подати до суду заяву на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:

позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині зазначення реквізитів оскаржуваних рішень;

належним чином засвідчені копії оскаржуваних постанов: про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника або клопотання про їх витребування;

заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або письмові пояснення звернення до суду в межах відповідного строку;

документ про сплату судового збору в розмірі 3363,20 грн., на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код 38004897), банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №640/26637/20), Окружний адміністративний суд міста Києва.

Вказані недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути протягом десяти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу десять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суддя В.А. Донець