Рішення № 92689578, 22.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року м. Київ № 640/1389/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автогруп"до про Головного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача - Заброда М.Л.;

від відповідача - Рибак А.Ю.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автогруп" (далі - ТОВ "Автогруп") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.10.2019:

№ 013497405 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 349841,00 грн;

№ 013505405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3677282,50 грн, у тому числі: 2941826,00 грн за податковими зобов`язаннями та 735456,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в липні 2019 року на банківський рахунок останнього надійшла попередня оплата від покупців ІП "АІС-Захід", ТОВ "Сістем-Україна" та ТОВ "АІС-Кременчук". За фактом отримання авансу, позивачем були складені податкові накладні та направлені на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Проте, реєстрація податкових накладних була зупинена, внаслідок чого контрагенти відмовились від придбання товарів. У зв`язку з відмовою покупців від придбання товарів, позивачем було повернуто останнім авансові платежі та складено розрахунки коригування до податкових накладних. Проте, покупці не змогли зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН через відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних, до яких вони складені. Позивач наголошує, що нормами чинного податкового законодавства передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів. Враховуючи, що фактично у позивача господарські операції з постачання товару не відбулись, отримання і повернення попередніх оплат відбулось протягом одного податкового періоду, вважає, що підстави для нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість до сплати на зазначені суми по господарським операціям з вказаними підприємствами у липні 2019 року відсутні. Окремо позивач звертає увагу, що останнім подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позовні заяви про скасування рішень про зупинення реєстрації податкових накладних. Також звернув увагу на ряд формальних порушень, допущених відповідачем при складанні спірних податкових повідомлень-рішень. Зазначив, що прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень порушує права позивача, оскільки фактично призводить до неправомірного визначення податкових зобов`язань останнього та застосування штрафних санкцій за відсутності порушень податкового законодавства з його боку.

Ухвалою суду від 27.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/1389/20 та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 12.03.2020.

17.02.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що у ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за липень 2019 року позитивного значення між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та завищено розмір від`ємного значення. Наголосив на тому, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної. При цьому, під час перевірки встановлено, що позивачем сформовано суми коригувань податкового зобов`язання по розрахунках коригувань, не зареєстрованих в ЄРПН.

24.02.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. на лікарняному, 12.03.2020 адміністративну справу № 640/1389/20 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 09.04.2020.

Зважаючи на перебування судді Катющенка В.П. у відрядженні, 09.04.2020 адміністративну справу № 640/1389/20 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 21.05.2020.

20.05.2020 до суду від представника відповідача Богодистої Т.С. надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.

21.05.2020 до суду від представника позивача Заброди М.Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання 21.05.2020, розгляд справи відкладено на 09.07.2020.

У судовому засіданні 09.07.2020 оголошено перерву до 30.07.2020.

22.07.2020 до суду від представника відповідача Рибак А.Ю. надійшли додаткові письмові пояснення, у яких остання наголошує на тому, що відображаючи в декларації у розділі "Податкові зобов`язання" податкові накладні, в реєстрації яких відмовлено та/або відмовлено в реєстрації за рішенням комісії, платник визнає їх як зобов`язання, які ним задекларовані. Однак за відсутності факту реєстрації у ЄРПН розрахунків коригувань, відображення таких коригувань у декларації є безпідставним і не надає можливості їх декларувати у податковій звітності, так як постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН коригування до податкової накладної. В той же час, розрахунки коригувань в ЄРПН не зареєстровані та уточнюючі розрахунки до декларації за липень 2019 року ТОВ "Автогруп" до моменту складання акта не реєструвались.

28.07.2020 до суду від позивача надійшли заперечення, за змістом яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги. Пояснив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 29.05.2020 у справі № 640/20034/19 визнано протиправними та скасовано рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язано ДПС зареєструвати податкові накладні від 02.07.2019 № 3 та № 4 від 02.07.2019, складені ТОВ "Автогруп". Вказане судове рішення набрало законної сили 23.07.2020. Станом на сьогоднішній день у справах № 640/22241/19 та № 640/20896/19 щодо оскарження відмов у реєстрації податкових накладних № 5, 6, 8, судові рішення не ухвалені. Звертає увагу, що прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є наслідком протиправної відмови у реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, а не наслідком порушень, які позивач як платник податків не здійснював. Окремо звертає увагу, що виникнення податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість не підтверджено матеріалами документальних перевірок господарської діяльності позивача.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 30.07.2020, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 01.10.2020.

01.10.2020 до суду від представника позивача Заброди М.Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 01.10.2020, відкладено розгляд справи на 22.10.2020.

Представник позивача у судовому засіданні 22.10.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.10.2020 заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17.09.2019 посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2019 року, за результатами якої складено акт № 197/26-15-04-05-16 (а.с. 9-12).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Автогруп" пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, що призвело до заниження за липень 2019 року позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму ПДВ 2941826,00 грн та завищенню від`ємного значення різниці між сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 349841,00 грн.

На підставі виявлених порушень Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.10.2019:

№ 013497405 про зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 349841,00 грн (а.с. 13);

№ 013505405 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3677282,50 грн, у тому числі: 2941826,00 грн за податковими зобов`язаннями та 735456,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 15).

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням ДПС України від 26.12.2019 № 14577/6/99-00-08-08-02 скаргу ТОВ "Автогруп" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 16.10.2019 № 013497405 та № 013505405 - без змін (а.с. 17-19).

Вважаючи, що у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Підставою для прийняття спірного рішення став висновок відповідача про коригування позивачем податкових зобов`язань на суму ПДВ 3291667,00 грн за відсутності зареєстрованих розрахунків коригувань.

Позивач, наголошує на безпідставності доводів відповідача та стверджує, що останнім не було допущено вимог податкового законодавства.

З приводу доводів позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2019 року на рахунок позивача надійшла передплата за товар, а саме:

02.07.2019 ТОВ "АІС-Кременчук" здійснило попередню оплату в сумі 1500000,00 грн на підставі договору поставки № П/АГ-05 від 01.07.2019;

02.07.2019 ІП "АІС-Захід" здійснило попередню оплату в сумі 4900000,00 грн на підставі договору поставки № П/АГ-04 від 01.07.2019;

03.07.2019 ТОВ "Сістем-Україна" здійснило попередню оплату в сумі 8300000,00 грн на підставі договору поставки № П/АГ-08 від 01.07.2019;

03.07.2019 ІП "АІС-Захід" здійснило попередню оплату в сумі 3350000,00 грн на підставі договору поставки № П/АГ-04 від 01.07.2019;

03.07.2019 ТОВ "АІС-Кременчук" здійснило попередню оплату в сумі 4900000,00 грн на підставі договору поставки № П/АГ-05 від 01.07.2019.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Так, за фактом отримання попередньої оплати позивачем на адресу контрагентів були виписані податкові накладні від 02.07.2019 № 3, від 02.07.2019 № 5, від 03.07.2019 № 4, від 03.07.2019 № 8, від 03.07.2019 № 6 (а.с. 33-37).

Проте, реєстрація вказаних накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, а згодом рішеннями Комісії Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено у реєстрації податкових накладних.

Відповідно до платіжних доручень від 31.07.2019 № 173, від 31.07.2019 № 174, від 31.07.2019 № 176, від 31.07.2019 № 177, від 31.07.2019 № 179, від 31.07.2019 № 181, від 31.07.2019 № 180, від 30.07.2019 № 19, від 29.07.2019 № 18, від 29.07.2019 № 17, від 29.07.2019 № 15, від 29.07.2019 № 14 ТОВ "Автогруп" повернуло ТОВ "АІС-Кременчук", ІП "АІС-Захід" та ТОВ "Сістем-Україна" сплачені останніми авансові платежі.

Повернення попередньої оплати стало підставою для складення розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, а саме:

від 29.07.2019 № 65 до податкової накладної від 03.07.2019 № 8 (а.с. 38);

від 31.07.2019 № 69 до податкової накладної від 02.07.2019 № 3 (а.с. 40);

від 31.07.2019 № 70 до податкової накладної від 03.07.2019 № 4 (а.с. 42);

від 31.07.2019 № 71 до податкової накладної від 02.07.2019 № 5 (а.с. 44);

від 31.07.2019 № 72 до податкової накладної від 03.07.2019 № 6 (а.с. 46).

Згідно квитанцій вказані розрахунки не можуть бути прийняті - порушено вимоги абзацу 7 пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме: відсутні зареєстровані податкові накладні (а.с. 39, 41, 43, 45, 47).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Пунктом 192.3 статті 192 ПК України передбачено, що результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Абзацом сьомим пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується.

З аналізу наведених норм вбачається, що розрахунок коригування може бути складений виключно до податкової накладної, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, позаяк такий розрахунок коригування також підлягає обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач не заперечує, що на момент скерування розрахунків коригування до податкових накладних від 02.07.2019 № 3, від 02.07.2019 № 5, від 03.07.2019 № 4, від 03.07.2019 № 8, від 03.07.2019 № 6, останні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, поза увагою позивача залишились положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, якими передбачено, зокрема, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Встановлені обставини свідчать про те, що відсутність реєстрації податкових накладних від 02.07.2019 № 3, від 02.07.2019 № 5, від 03.07.2019 № 4, від 03.07.2019 № 8, від 03.07.2019 № 6, на момент виникнення спірних правовідносин не звільняло позивача від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаних в зазначених податкових накладних, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. При цьому, відсутність реєстрації податкових накладних від 02.07.2019 № 3, від 02.07.2019 № 5, від 03.07.2019 № 4, від 03.07.2019 № 8, від 03.07.2019 № 6, не надавало позивачеві права на складення розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив до суду рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 02.07.2019 № 3, від 02.07.2019 № 5, від 03.07.2019 № 4, від 03.07.2019 № 8, від 03.07.2019 № 6.

Так, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають адміністративні справи № 640/20034/19, № 640/22241/19 та № 640/20896/19.

Поряд з цим, виходячи з наведених положень ПК України, лише після набрання законної сили рішеннями у вказаних справах, у позивача виникне право на складання розрахунків коригування до податкових накладних від 02.07.2019 № 3, від 02.07.2019 № 5, від 03.07.2019 № 4, від 03.07.2019 № 8, від 03.07.2019 № 6.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем передчасно скориговано податкові зобов`язання за липень 2019 року, тому висновок контролюючого органу в акті перевірки є обґрунтованим.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.10.2019 № 013497405 та № 013505405 є правомірними та скасуванню не підлягають.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача в частині допущення відповідачем помилок в оформленні та складанні податкових повідомлень-рішень, позаяк вказані порушення є формальними та не можуть бути самостійною підставою для скасування актів індивідуальної дії.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогруп" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21, ідентифікаційний код: 37371292) відмовити.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 5 листопада 2020 року.