Рішення № 92689503, 30.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/24045/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомДепартаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)до1. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 2. Державного підприємства «Національні інформаційні системи»треті особи про1. Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2, 2. ОСОБА_1 визнання протиправним та скасування наказу від 24.09.2019 року № 120/кс, зобов`язання вчинити певні дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач 1), Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 24.09.2019 року № 120/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 , від 05.09.2019 року в повному обсязі»;

зобов`язати Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору Департаменту з питань реєстрації ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість наказу в частині застосування до Державного реєстратора ОСОБА_2 санкцій шляхом блокування у доступі до реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Позивач зазначає, що ОСОБА_1 при зверненні із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно подано документи з яких не можливо було встановити адресу об`єкту нерухомого майна, що підлягало реєстрації, у зв`язку з чим було зупинено реєстраційні дії та повідомлено її про необхідність надання додаткових документів. З огляду на ненадання таких документів у строк передбачений статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно» ОСОБА_1 , відповідно до вимог чинного законодавства, було відмовлено у державній реєстрації прав. Таким чином, в діях Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 відсутні порушення вимог законодавства, а оскаржуваний наказ є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Одночасно зазначеною ухвалою до участі у справі залучено третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 (далі - Державний реєстратор ОСОБА_2/третя особа 1), та на стороні відповідача - ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 /третя особа 2).

13 грудня 2019 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем 1 надано відзив на адміністративний позов, який проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.09.2019 року було виявлено порушення вимог законодавства в частині відмови у здійсненні реєстраційних дій, адже із поданих заявником документів можливо встановити адресу об`єкту нерухомого майна. Крім того, під час розгляду скарги було встановлено порушення державним реєстратором ОСОБА_2 строку винесення рішення про відмову у здійсненні реєстраційних дій, на підставі чого прийнято рішення про застосування санкції у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а отже відповідач 1 виносячи оскаржуване рішення діяв в межах і у спосіб передбачений чинним законодавством.

10 січня 2020 року на виконання ухвали про відкриття провадження у справі відповідачем 2 надано відзив на адміністративний позов, який проти позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Відзив обґрунтовано тим, що відповідач 2 не порушував права та інтереси позивача, адже тимчасове блокування доступу державного реєстратора ОСОБА_2 було здійснено на підставі наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 24.09.2019 року № 120/кс.

10 лютого 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі відповідача 1 - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві замінено його правонаступником Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ).

Станом на дату розгляду справи по суті від третіх осіб пояснень по суті позовних вимог до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13 червня 2019 року ОСОБА_1 подано заяву № 34542147 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 разом із документами, а саме: Договором купівлі-продажу майнових прав від 02.02.2017 року № 9824/127-В1-В2 та Додатковою угодою до договору купівлі-продажу майнових прав від 14.05.2019 року № 1; довідкою від 14.05.2019 року № К-127 про сплату всіх коштів за квартиру; актом приймання-передачі квартири від 14.05.2019 року № 127; листом з витягу щодо переліку осіб, за кошти яких були побудовані квартири від 14.05.2019 року № К-127; технічним паспортом; інвентаризаційною справою від 30.10.2018 року № 00059; сертифікатом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.02.2018 року № 163180331102; розпорядженням Подільської районної у м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси № 862 від 26.10.2018 року; картою прийому заяви, копією паспорту та коду.

20 червня 2019 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Тараненко Ольгою Олегівною винесено рішення №47437565 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, з огляду на неможливість встановити із поданих заявником документів точну адресу об`єкту нерухомого майна та зазначено про можливість подання заявником додаткових документів для встановлення адреси об`єкту нерухомого майна та продовження розгляду заяви у строку передбачений Законом.

30 серпня 2019 року, з огляду на неподання ОСОБА_1 документів на вимогу рішення про зупинення реєстраційних дій у строк, передбачений статтею 23 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно», Державним реєстратором Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_2 прийнято рішення № 48460937 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 подано до Головного територіального управління юстиції у м. Києві скаргу в якій просила провести перевірку правомірності прийнятого рішення державного реєстратора ОСОБА_3 та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.08.2019 року № 48460937, прийняте державним реєстратором ОСОБА_2

18 вересня 2019 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 05.09.2019 року за результатами чого складено висновок про задоволення скарги ОСОБА_1 та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.08.2019 року № 48460937, прийнятого державним реєстратором ОСОБА_2; проведення державної реєстрації прав власності за заявою ОСОБА_1 та застосування до державного реєстратора ОСОБА_2 тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, терміном на 2 місяці.

24 вересня 2019 року на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Головного управління юстиції у м. Києві від 18.09.2019 року Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві прийнято наказ № 120/кс, яким вирішено:

задовольнити скаргу ОСОБА_1 від 05.09.2019 року у повному обсязі;

скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.08.2019 року № 48460937 прийняте державним реєстратором Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_2;

провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна квартира АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ;

застосувати до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_2 захід передбачений підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, терміном 2 календарні місяці.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року 1952-IV (далі - Закон № 1952) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону № 1952 державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Положеннями статті 18 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною 2 статті18 Закону № 1927 передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 27 Закону № 1927 Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 37 № 1927 рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня. коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок № 1127)

Відповідно до пункту 40 Порядку № 1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Пунктом 41 Порядку № 1127 визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються:

1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта;

2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна;

3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність);

5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

При цьому, пунктом 78 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються:

документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об`єкта інвестування.

У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об`єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;

технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).

У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов`язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:

документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна);

документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об`єкт нерухомого майна).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не зазначаються, а завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли такою особою відповідно до пункту 77 цього Порядку подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.

Як вбачається з матеріалів справи, третьою особою 2 до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.06.2019 року було додано повний перелік документів на вимогу Порядку № 1127, крім того з даних документів можна чітко встановити на якому саме об`єкті нерухомості розташована квартира АДРЕСА_1 , адже додаткова угода до договору від 14.05.2019 року 1, акт приймання-передачі від 14.05.2019 року, та довідка від 14.05.2019 року № К-127 про повну сплату коштів за квартиру встановлюють, що об`єктом нерухомого майна є квартира АДРЕСА_1 .

З огляду на вище зазначене вбачається правомірність висновків відповідача 1, що зазначений об`єкт нерухомого майна мав бути зареєстрований відповідно до заяви третьої особи 2 від 13.06.2019 року.

Разом з тим, вирішуючи дану справу суд зазначає таке.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 . Головне територіальне управління юстиції у м. Києві посилався на порушення державним виконавцем ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері реєстрації прав та їх обтяжень, а саме неправомірне рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а також порушення строків винесення такого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.08.2019 року № 48460937 прийнято державним реєстратором ОСОБА_2 з підстав невиконання третьою особою 2 вимог рішення про зупинення реєстраційних дій від 20.06.2019 року № 47437565.

Водночас, рішення про зупинення реєстраційних дій від 20.06.2019 року було винесено державним реєстратором ОСОБА_3, таким чином, державний реєстратор ОСОБА_2 була наділена правами у даній реєстраційній справі вже з моменту зупинення реєстраційних дій.

Так, згідно положень частин 1 та 3 статті 23 Закону № 1952 розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:

1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;

2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

При цьому, пунктом 8 частини 1 статті 24 Закону № 1952 встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Таким чином, з огляду на те, що станом на дату винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.08.2019 року № 48460937, рішення про зупинення про зупинення реєстраційних дій від 20.06.2019 року № 47437565 було чинним та ОСОБА_1 , не оскаржувалось, однак і виконано останньою не було.

За таких умов, суд погоджується з позицією позивача, що державний реєстратор ОСОБА_2 не мала правових підстав для винесення рішення іншого, аніж відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Таким чином, суд приходить до переконання, що державним реєстратором ОСОБА_2 не було порушено вимоги Закону № 1952.

Крім того, суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо порушенням державним реєстратором ОСОБА_2 строків винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 30.08.2019 року № 48460937, адже з відомостей з Центру надання адміністративних послуг, що містяться в матеріалах справи вбачається, що рішення про зупинення реєстраційних дій від 20.06.2019 року № 47437565 отримано ОСОБА_1 18.07.2019 року, таким чином, враховуючи положення пункту 8 частини 1 статті 24 Закону № 1952 останнім днем розгляду документів третьої особи 2 є 30.08.2019 року, тобто державним реєстратором ОСОБА_2 не порушено строки прийняття рішення.

Що стосується оскарження пункту 4 наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 24.09.2019 року № 120/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 , від 05.09.2019 року в повному обсязі», яким до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_2 застосовано захід передбачений підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, терміном 2 календарні місяці, зазначаємо наступне.

Відповідно до частини 6 статті 37 № 1927 за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову у задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;

б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;

в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

З огляду на відсутність фактів порушення державним реєстратором ОСОБА_2 вимог чинного законодавства під час винесення рішення про відмову у реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд зазначає про відсутність підстав для застосування до неї заходу передбаченого підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, терміном 2 календарні місяці, у звязяку із чим відповідний наказ від 24.09.2019 року № 120/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 , від 05.09.2019 року в повному обсязі» підлягає визнанню протиправним та скасуванню, в частині застосування до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_2 заходу, передбаченого підпунктом "г" пункту 2 частини 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" - тимчасове блокування доступу до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, терміном на 2 (два) календарних місяці (п. 4) та в частині направлення копії даного наказу до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, для тимчасового блокування доступу (п. 5).

У той же час, позовна вимога щодо скасування оскаржуваного наказу в іншій частині задоволена бути не може, з огляду на те, що третьою особою 2 було подано повний пакет документів для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяження згідно її заявки від 13.06.2019 року № 34542147.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання Державного підприємства «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору Департаменту з питань реєстрації ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 наказу Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 24.09.2019 року № 120/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 , від 05.09.2019 року в повному обсязі», доступ державного виконавця ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зупинено на 2 місяці, тобто до 24.11.2019 року.

Водночас, до матеріалів справи, станом на дату вирішення спору по суті, позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо продовження терміну зупинення доступу державного виконавця ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після 24.11.2019 року, за таких умов суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державного підприємства «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору Департаменту з питань реєстрації ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки задоволення вказаної вимоги не призведе до поновлення прав позивача у спірних правовідносинах, через сплив строку його тимчасового блокування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення адміністративного позову частково.

Відповідно до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн. відповідно до виписок від 23.07.2019 року та від 04.10.2019 року.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог судові витрати у розмірі 1921,00 грн., підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 24.09.2019 року № 120/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 , від 05.09.2019 року в повному обсязі» в частині застосування до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_2 заходу, передбаченого підпунктом "г" пункту 2 частини 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" - тимчасове блокування доступу до Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно, терміном на 2 (два) календарних місяці (п. 4) та в частині направлення копії даного наказу до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи" Міністерства юстиції України, для тимчасового блокування доступу (п. 5).

3. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40452947, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, адреса: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-А) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя І.М. Погрібніченко