Ухвала суду № 92688992, 05.11.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2350/20

Номер провадження 1-кс/559/236/2020

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

"05" листопада 2020 р. місто Дубно Рівненська область

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.

з участю:

прокурора Ваколюк Ю.О.

слідчого Нечипорука А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубно клопотання старшого слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Нечипорука А.М., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Ваколюк Ю.О. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020180040000703 від 20 жовтня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше судимого -

запобіжного заходу у виді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

Клопотання обґрунтовується наступними доводами. 18.06.2020 ОСОБА_1 , був засуджений Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за вчинення ним 19.12.2019 злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України, був звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік. Проте, в період іспитового строку, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та знову, повторно, вчинив новий корисливий злочин.

Встановлено, що ОСОБА_1 , 20.10.2020, близько 12 години, перебуваючи по вулиці Ситарська, м. Дубно, Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вирішив проникнути на територію господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , 20.10.2020, близько 12 години, перебуваючи на території господарства, користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, шляхом розбиття вікна, проник в середину приміщення житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , звідки таємно, повторно викрав шліфувальну машинку марки «Sturm BS8512P» вартістю 1200 гривень 00 копійок та кутову шліфувальну машинку (болгарку) марки Sparky MA2001» вартістю 800 гривень 00 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 , непомітно виніс вказане майно за територію господарства, перевівши таким чином їх у своє протиправне володіння, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 , майнову шкоду на загальну суму 2000 гривень 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно.

Крім цього, ОСОБА_1 , 22.10.2020, близько 11 години 30 хвилин, перебуваючи по вулиці Панаса Мирного, в м. Дубно, Рівненської області, керуючись корисливим мотивом, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вирішив здійснити крадіжку акумуляторної батареї з автомобіля марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , 22.10.2020, близько 11 години 30 хвилин підійшов до автомобіля марки «ВАЗ 2104» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був припаркований поблизу будинку №10 по вулиці Панаса Мирного в м. Дубно, Рівненської області де користуючись тимчасовою відсутністю нагляду за його діями з боку власника та інших сторонніх осіб, умисно, таємно, шляхом відкриття капоту автомобіля, повторно викрав акумуляторну батарею марки «Topla Energy 6 СТ-60A» вартістю 1943 гривні 00 копійок.

Після чого, ОСОБА_1 , непомітно виніс акумуляторну батарею, перевівши її таким чином їх у своє протиправне володіння, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 , майнову шкоду на загальну суму 1943 гривні 00 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами, а саме:

1.протоколом огляду місця події від 20.10.2020;

2.протоколом допиту свідка ОСОБА_4 , який повідомив, що ОСОБА_1 20.10.2020, попросив останнього здати на своє ім`я електроінструменти у відділення ломбарду «Благо»;

3.довідкою з ломбарду «Благо», де зазначено, що ОСОБА_4 здавав під заставу електроінструменти, а саме шліфувальну машинку марки «Sturm BS8512P» та кутову шліфувальну машинку (болгарку) марки Sparky MA2001»;

4.протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , де останній визнав вину у вчиненні крадіжки електроінструментів;

5.протоколом огляду місця події від 22.10.2020;

6.протоколом допиту свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що купив акумуляторну батарею у невідомої особи за грошові кошти в сумі 220 гривень;

7.протоколом огляду від 28.10.2020, а саме скупки металобрухту за адресою: АДРЕСА_3 де було вилучено акумуляторну батарею червоного кольору;

8.протоколом огляду речей за участю потерпілого ОСОБА_3 , під час проведення якого потерпілий впізнав акумуляторну батарею яка була в нього викрадена;

9.протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 , де останній визнав вину у вчиненні крадіжки акумуляторної батареї.

Санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім процесуальних обов`язків та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1. Вчинити інше кримінальне правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_1 , 18.06.2020, був засуджений Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за вчинення ним 19.12.2019, злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік. Проте, в період іспитового строку на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові корисливі злочини, а саме, 21.08.2020, до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, крім того, 18.09.2020, до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, крім цього, 30.10.2020, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України. Вище викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не бажає ставати на шлях виправлення та вчиняє нові тяжкі кримінальні правопорушення аналогічного характеру. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 ніде офіційно не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонукання останнього до вчинення нових кримінальних правопорушень, з метою отримання грошових коштів.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам вчинення іншого кримінального правопорушення, необхідно застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, а також належним чином гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків, з урахуванням тяжкості інкримінованих злочинів, обставин вчинення злочинів та особи підозрюваного.

Беручи до уваги те, що встановлена наявність обґрунтованих підозр у вчиненні злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення, а також, докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, на думку слідчого, виникає необхідність застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання є обґрунтованим та просить його задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував протии застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як і не заперечував своєї причетності до вчинення кримінальних правопорушень.

Вислухавши підозрюваного, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. Крім цього, положення ст.5 Конвенції передбачають, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання. Разом з тим, суд вважає за необхідне відзначити, що достатніх гарантій з цього приводу суду не надано та не здобуто таких гарантій в ході розгляду справи.

За змістом ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч.3 ст.176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Аналіз наведених у клопотанні обставин та матеріалів долучених до клопотання, дає підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення.

Серед ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України та які знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є ризик вчинити інше кримінальне правопорушення (передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), що підтверджується тим, що ОСОБА_1 , 18.06.2020, був засуджений Дубенським міськрайонним судом Рівненської області за вчинення ним 19.12.2019, злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком на 1 рік. Про те в період іспитового строку на шлях виправлення не став та повторно вчинив нові корисливі злочини, а саме 21.08.2020, до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, крім того, 18.09.2020, до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області було направлено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, крім цього, 30.10.2020, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України. Вище викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 не бажає ставати на шлях виправлення та вчиняє нові тяжкі кримінальні правопорушення аналогічного характеру.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України судом оцінені в сукупності та враховуються наступні обставини. ОСОБА_1 , який будучи неодруженим, розуміючи наслідки вчинених ним протиправних діянь (можливе з позбавленням волі), будучи умовно - достроково звільненим від відбування покарання у виді позбавлення волі, все таки пішов на вчинення кримінальних правопорушень. ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, що є однією із причин спонуканням його, для отримання грошових коштів та іншого майна, необхідного в побуті, до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Це підтверджує те, що ОСОБА_1 не зважаючи на надані йому можливості і заходи стати на шлях виправлення, належних висновків не зробив та продовжив вчиняти нові корисливі кримінальні правопорушення і це дає підстави вважати, що з метою попередження подальшого вчинення ним злочинів та завдання шкоди іншим громадянам, останній потребує ізоляції від суспільства.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Санкція ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, а тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 може бути застосований.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку суду, лише запобіжний захід - взяття під варту забезпечить у подальшому виконання підозрюваним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Окрім того, в судовому засідання доведено, що інший запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного, зважаючи на підозру у вчиненні злочинів під час іспитового строку. Будь-якої інформації, що свідчить про наявність в підозрюваного ОСОБА_1 хвороб, які б перешкоджали його перебуванню в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

За таких обставин, вважаю, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, є необхідність в обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначається, які обов`язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу, будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Зважаючи на встановлені границі розміру застави, для такої категорії кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 визначаю розмір застави в 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Дубенського ВП ГУНП України в Рівненській області Нечипорука А.М., яке погоджене прокурором Дубенської місцевої прокуратури Ваколюк Ю.О. за матеріалами кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020180040000703 від 20 жовтня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, про застосування відносно підозрюваного підозрюваного ОСОБА_1 , - запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дубно, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше судимого, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 днів.

Взяти під варту ОСОБА_1 в залі суду.

Строк дії ухвали - до 30 грудня 2020 року включно.

Встановити заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84720 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами: Отримувач ТУ ДСА України в Рівненській області, IBAN №UA048201720355229002000010559, ЄДРПОУ 26259988 Призначення платежу: застава за ... (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені … (П.І.Б. особи, що вносить заставу).За умови внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, та у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у кримінальному провадженні.

Строк дії обов`язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020180040000703

.У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області та начальнику Рівненського слідчого ізолятора.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні №12020180040000703.

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_1 .

Зобов`язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного ОСОБА_1 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Р.В.Ралець