Ухвала суду № 92688799, 03.11.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 03.11.2020 Справа № 554/7105/20

Провадження № 1-кс/554/14871/2020

У Х В А Л А

іменем України

03 листопада 2020 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М.,

за участю секретаря судового засідання Таран В.І.,

прокурора Жорняка М.С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваного – адвокатів Дмитренка О.С., Сергєєва М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання слідчого Другого слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, Лісничої О.М., погоджене прокурором, за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №42020220000000180 від 27 березня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.ч.1, 3 ст.368, ч.3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бакури, Єкатеринівського району, Саратовської області, РФ, громадянина України, з вищою освітою, перебуваючого на посаді начальника сектору з питань Пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

03 листопада 2020 року слідчий за погодженням із прокурором Харківської обласної прокуратури звернувся до Октябрського районного суду м.Полтави із зазначеним клопотанням, на обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.368 КК України, що повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

Так, у провадженні другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №42020220000000180 від 27 березня 2020 року за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.ч.1, 3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України за фактом зловживання своїм службовим становищем співробітниками ГУНП в Харківській області, які вимагають та отримують неправомірну вигоду під час нарахування та виплати соціальних виплат, а також надання неправомірної вигоди службовій особі правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище за сприяння в оформленні документів для отримання одноразової грошової допомоги в результаті втрати працездатності, а також пенсії у підвищеному розмірі.

Клопотання мотивоване тим, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , який займає керівну посаду - начальник сектору з питань Пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, через невстановлену особу, сприяв начальнику сектору моніторингу Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та яка стала підставою для отримання ОСОБА_2 пенсії в підвищеному розмірі, а також отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, отримавши від ОСОБА_2 заяву про призначення пенсії, ОСОБА_1 здійснив підготовку документів для призначення пенсії начальнику сектору моніторингу Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , до ГУ ПФУ в Харківській області, а також направив запити до УФЗБО ГУНП в Харківській області та УКЗ ГУНП в Харківській області.

В подальшому, після перерахування 30.06.2020 на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 через Філію – Харківське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 147 140 грн. одноразової грошової допомоги в результаті втрати працездатності, передбаченої ст.97 Закону України «Про національну поліцію», усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти з метою злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , ОСОБА_1 01.07.2020 близько 10 години 10 хвилин, перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 580, який розташований на першому поверсі адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул.Мироносицька 4, м.Харків, в ході розмови з ОСОБА_2 одержав від нього неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 20000 грн. за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища – дій, передбачених «Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760, а саме: підготовку та оформлення документів для призначення пенсії, які підлягають поданню до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та сприяння в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ (органах Національної поліції).

Таким чином, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що

ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 580, який розташований на першому поверсі адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Мироносицька 4, м. Харків, в ході розмови з поліцейським СРПП №2 Великобурлуцького ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_3 , 09.07.2020 близько 14 год. 45 хв. висунув вимогу про необхідність надання останньому неправомірної вигоди за прийняття рішення відповідно своїх функціональних обов`язків щодо оформлення документів, визначення розміру грошового забезпечення, подання документів для призначення (перерахунку) пенсій ОСОБА_3 , а також за сприяння в отриманні медичної документації, якою буде встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та яка стане підставою для отримання ОСОБА_3 пенсії в підвищеному розмірі, отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я.

Отримавши згоду ОСОБА_3 та діючи відповідно до попередніх домовленостей з останнім, 23.09.2020 прийняв в останнього заяву про призначення пенсії, здійснив підготовку документів для призначення пенсії поліцейському СРПП №2 Великобурлуцького ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_3 до ГУ ПФУ в Харківській області, а також направив запити до УФЗБО ГУНП в Харківській області та УКЗ ГУНП в Харківській області стосовно останнього.

В подальшому, після отримання 30.10.2020 ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, продовжуючи діяти з метою злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , ОСОБА_1 02.11.2020 близько 11 години 20 хвилин, перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 580, який розташований на першому поверсі адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Мироносицька 4, м. Харків, в ході розмови з ОСОБА_3 одержав від нього неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 10 000 грн. за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища – дій, передбачених «Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 вересня 2018 року № 760, а саме: підготовку та оформлення документів для призначення пенсії, які підлягають поданню до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та сприяння в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ (органах Національної поліції).

Таким чином, слідчий зазначає, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене повторно.

02 листопада 2020 року на підставі ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 26 жовтня 2020 року проведено обшук у приміщенні Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУ НП в Харківській області, в ході якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 10000 грн., передані ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_1

02 листопада 2020 року о 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України та 03 листопада 2020 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч 1, 3 ст. 368 КК України,

Під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні з метою ухилення від кримінальної відповідальності, вчинення іншого кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, вказує, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може впливати на свідків, які до теперішнього часу ще не допитані, більшість з яких є колегами та підлеглими останнього, користуючись своїм службовим становищем, може впливати на них, схиляючи його до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, що може перешкодити встановленню істини по справі, а також схиляти вже допитаних свідків до зміни показань на його користь.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 вже тривалий час знайомий зі свідком ОСОБА_4 , який відповідно до наданих ОСОБА_3 показань також був зацікавлений в отриманні ОСОБА_1 неправомірної вигоди, а також знайомий з особами, що надали йому неправомірну вигоду, а саме з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Разом із тим, перебуваючи на посаді, використовуючи свої професійні здібності, службове становище, може впливати як на свідків у даному кримінальному провадженні, так і продовжити свою злочинну діяльність, може знищити чи підробити документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти аналогічні правопорушення.

Наразі існує необхідність у проведенні подальших слідчих дій по даному кримінальному провадженню, тому вплив підозрюваного ОСОБА_1 може зашкодити проведенню всебічного, повного та об`єктивного досудового розслідування.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, беручи до уваги, що жодним іншим із запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не буде забезпечено запобігання спробам підозрюваного вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Тому, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження прокурор просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», з визначенням застави у розмірі 168160 гривень та покласти на підозрюваного виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Жорняк М.С. клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні, та пояснив, що пред`явлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою, в повній мірі підтверджується долученими до клопотання доказами. Тому, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави та задовольнити вимоги клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні з клопотанням не погодився. Проти задоволення клопотання сторони обвинувачення у вигляді тримання під вартою заперечував та просив врахувати, що він одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2013 років народження, старша дитина хворіє; є учасником бойових дій, має відзнаки МВС України, грамоти та нагороди, а тому він не має на меті переховуватися від досудового розслідування.

Захисники підозрюваного адвокати Сергєєв М.А. та Дмитренко О.С. із клопотанням не погодились та просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та не надані докази їх наявності, ризики перераховані формально та вважають підозру взагалі необґрунтованою. Крім того, прокурором не доведено неможливість застосувати більш м`який запобіжний захід. Підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, дружину та дітей на утриманні, постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому є всі підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді застави, яку може внести дружина.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.

Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків , а також запобігання спробам:

1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому же кримінальному провадженні;

4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Судом установлено, що у провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, знаходиться кримінальне провадження № 42020220000000180, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 березня 2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч.5 ст.27, ч.2 ст.364, ч.ч.1, 3 ст.368, ч.3 ст.369 КК України.

Як вбачається з фабули витягу з ЄРДР досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні здійснюється за такими фактами, що службові особи ГУНП в Харківській області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою спільно з невстановленими на цей час особами, усупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використовують надані їм повноваження, чим завдано матеріальної шкоди інтересам держави, що спричинило тяжкі наслідки; службова особа правоохоронного органу пропонує надати за допомогою посередника, який не є службовою особою, неправомірну вигоду службовій особі правоохоронного органу, яка займає відповідальне становище, за сприяння в оформленні документів для отримання одноразової допомоги в результаті втрати працездатності, а також пенсії у підвищеному розмірі; службова особа правоохоронного органу, використовуючи службове становище, повторно отримала неправомірну вигоду у розмірі 10000 грн. за сприяння в отриманні пенсії в підвищеному розмірі, а також отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за законом та звільняються зі служби за станом здоров`я; 01.07.2020 року, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, службова особа правоохоронного органу, використовуючи свої службові повноваження, отримала від службової особи правоохоронного органу неправомірну вигоду у розмірі 20000 грн. за оформлення документів для виплати останньому одноразової допомоги в результаті втрати працездатності; наприкінці вересня 2020 року п`ятеро працівників сектору ГУНП в Харківській області, запропоновані до преміювання, отримали разом із заробітною платою додаткову премію у розмірі 3000 гривень кожен, після чого службова особа, що є їхнім безпосереднім керівником, одержала від цих підлеглих співробітників сектору неправомірну вигоду у розмірі загалом 7500 грн. за позитивне вирішення питання про їхнє преміювання.

Зокрема, за змістом клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , який займає керівну посаду - начальник сектору з питань Пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, через невстановлену особу, сприяв начальнику сектору моніторингу Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та яка стала підставою для отримання ОСОБА_2 пенсії в підвищеному розмірі, а також отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я.

У подальшому ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_2 заяву про призначення пенсії, здійснив підготовку документів для призначення пенсії начальнику сектору моніторингу Лозівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , до ГУ ПФУ в Харківській області, а також направив запити до УФЗБО ГУНП в Харківській області та УКЗ ГУНП в Харківській області.

Після перерахування 30 червня 2020 року на рахунок ОСОБА_2 147140 грн. одноразової грошової допомоги в результаті втрати працездатності, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , 01 липня 2020 року близько 10 години 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 580, який розташований на першому поверсі адміністративної будівлі ГУНП в Харківській області за адресою: вул.Мироносицька, 4, м.Харків, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 20000 грн. за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища дій з підготовки та оформлення документів для призначення пенсії, які підлягають поданню до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та сприяння в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ (органах Національної поліції).

Крім того, із поданого клопотання слідує, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання в подальшому неправомірної вигоди, перебуваючи в своєму службовому кабінеті, в ході розмови з поліцейським СРПП №2 Великобурлуцького ВП ГУНП в Харківській області, ОСОБА_3 09 липня 2020 року близько 14 год. 45 хв. висунув вимогу про необхідність надання останньому неправомірної вигоди за прийняття рішення відповідно своїх функціональних обов`язків щодо оформлення документів, визначення розміру грошового забезпечення, подання документів для призначення (перерахунку) пенсій ОСОБА_3 , а також за сприяння в отриманні медичної документації, якою буде встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та яка стане підставою для отримання ОСОБА_3 пенсії в підвищеному розмірі, отриманні одноразової грошової допомоги у зв`язку з втратою працездатності та одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я. Отримавши згоду ОСОБА_3 , та діючи відповідно до попередніх домовленостей з останнім, 23 вересня 2020 року прийняв в останнього заяву про призначення пенсії, здійснив підготовку документів для призначення пенсії поліцейському СРПП №2 Великобурлуцького ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 до ГУ ПФУ в Харківській області, а також направив запити до УФЗБО ГУНП в Харківській області та УКЗ ГУНП в Харківській області стосовно останнього.

В подальшому, після отримання 30 жовтня 2020 року ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги особам, які мають право на пенсію за Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_3 , 02 листопада 2020 року близько 11 години 20 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, в ході розмови з ОСОБА_3 одержав від нього неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 10000 грн. за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища – дій з підготовки та оформлення документів для призначення пенсії, які підлягають поданню до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, та сприяння в отриманні медичної документації, якою встановлено причинно-наслідковий зв`язок захворювання з проходженням служби в органах внутрішніх справ (органах Національної поліції).

02 листопада 2020 року о 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст.208 КПК України.

03 листопада 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 3 ст.368 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненого повторно.

Отже, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.

У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.

У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На обґрунтування доводів клопотання, як на підставу застосування вказаного запобіжного заходу, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Проаналізувавши доводи прокурора в обґрунтування обрання такого запобіжного заходу як тримання під вартою відносно ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що ризики, визначені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України знайшли своє підтвердження, а саме: підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років; може також впливати на свідків з метою впливу на їх покази щодо обставин кримінального провадження, оскільки, використовуючи своє становище та зв`язки, набуті під час роботи в правоохоронних органах та у спілкуванні зі службовими особами певних державних органів, має можливість впливати на таких осіб, більшість з яких є колегами та підлеглими останнього, а також на свідків, які до теперішнього часу ще не допитані у кримінальному провадженні, схиляючи їх до певної поведінки та надання вигідних для себе показань, що може перешкодити встановленню істини по справі, а також схиляти вже допитаних свідків до зміни показань на його користь; крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, оскільки вбачається, що на даний час органом досудового розслідування встановлюється коло осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, вчиняти спроби будь-якого іншого перешкоджання здійсненню кримінального провадження, зважаючи на набуті навички та уміння за час проходження служби.

В матеріалах провадження містяться достатні дані, які переконують суд у тому, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин, а повідомлена ОСОБА_1 підозра є обґрунтованою. При цьому слідчим суддею при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не є предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, слідчому судді надані докази, які, на думку суду, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.3 ст.368 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом обшуку приміщення - Управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Харківській області від 02 листопада 2020 року, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 10000 грн., які були передані ОСОБА_3 в якості неправомірної вигоди ОСОБА_1 ; протоколом допиту ОСОБА_3 від 02 листопада 2020 року, який пояснив про обставини передання ним особисто ОСОБА_1 у його службовому кабінеті грошових коштів у сумі 10000 грн. у якості неправомірної вигоди; копіями документів щодо призначення ОСОБА_3 та ОСОБА_5 пенсії, серед яких, заяви про призначення пенсії, листи за підписом начальника СППЗ ГУНП в Харківській області Суботіна А. на адресу начальника УФЗБО ГУНП в Харківській області, начальника УКЗ ГУНП в Харківській області; матеріалами виконання доручень у кримінальному провадженні від 30 травня 2020 року та від 16 вересня 2020 року, зокрема, щодо списку особового складу сектору з питань Пенсійного забезпечення ГУНП в Харківській області, відомостями щодо перерахування (трансакції) від 30 червня 2020 року на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 через філію – Харківське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 147140 грн. одноразової грошової допомоги в результаті втрати працездатності, протоколами за результатами здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, а також іншими доказами, здобутими під час здійснення досудового розслідування., протоколами НСРД, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Прокурором також доведено наявність достатніх підстав вважати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Суд, у відповідності до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, міцність соціальних зав`язків в місці його проживання, репутацію, майновий та сімейний стан.

Судом враховуються такі дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 як працевлаштованість, позитивні характеристики за місцем роботи, наявність міцних соціальних зв`язків, одружений, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 25.07.2007 року, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2009 та 2013 років народження, має постійне місце проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , має посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 04 квітня 2019 року, яке надає право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, раніше не судимий.

Також стороною захисту надані до суду копії документів, зокрема, рішення від 26 березня 2019 року №3/ІІ/ХХІ/2, згідно з яким ОСОБА_1 надано статус учасника бойових дій, посвідчення до відзнаки МВС України – медалі «15 років сумлінної служби» згідно з наказом МВС України №1127 від 10.12.2013 року, витягів з наказів від 30.08.2018 року, 09.10.2018 року, згідно з якими ОСОБА_1 був залучений до складу сил і засобів ООС з 02.09.2018 року та виключений зі складу з 04.10.2018 року, та наказів від 03.09.2018 року, 11.10.2018 року, яким засвідчено прибуття/вибуття ОСОБА_1 до складу відповідних сил та засобів пунктів дислокації, довідки від 10 вересня 2018 року про те, що підполковник поліції ОСОБА_1 виконував завдання в районі проведення операції ООС на території Донецької та Луганської областей у термін з 05.09.2018-05.09.2018 року на підставі бойового розпорядження від 05.09.2018 року, довідки від 20 вересня 2018 року про те, що підполковник поліції ОСОБА_1 виконував завдання в районі проведення операції ООС на території Донецької та Луганської областей у термін з 14.09.2018-14.09.2018 року на підставі бойового розпорядження від 13.09.2018 року; витягу з наказу від 24.09.2018 року про заохочення ОСОБА_1 відзнакою Командувача об`єднаних сил «За звитягу та вірність», а також копії почесних грамот та подяк.

Проте встановлені вище ризики, які на час розгляду клопотання є реальними та доведеними, переважають позитивні характеристики підозрюваного, що були зазначені його захисниками.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 з таких причин: особисте зобов`язання не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та застосування такого запобіжного заходу може спричинити подальше перешкоджання встановленню об`єктивної істини по даному кримінальному провадженні у зв`язку із наявністю встановлених ризиків; особиста порука – на адресу сторони обвинувачення та суду не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за підозрюваного; застава – слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням; домашній арешт – не можливо застосувати у зв`язку з тим, що такий запобіжний захід не може забезпечити відсутність можливого незаконного впливу або тиску на свідків у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим підозрюваний підлягає відповідному контролю та покладання на нього конкретних процесуальних обов`язків для нівелювання таких впивів під час досудового розслідування.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а тому з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього обов`язків, враховуючи, що вчинене ним кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону, а також практики Європейського суду з прав людини, розмір застави слід визначити відповідно до того ступеня довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна та у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, обставини його вчинення, зважаючи на дані про особу підозрюваного, а також наявні ризики, із врахуванням принципів розумності та співмірності суд вважає за необхідне визначити заставу, передбачену за вчинення тяжких злочинів у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2102 грн. х 80 = 168160 грн.), оскільки на переконання суду внесення застави саме в такому розмірі достатньою мірою може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із м.Харків без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів у межах строків досудового розслідування, з триманням у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» (місцезнаходження: м.Харків, вул.Полтавський шлях, 99).

Строк тримання під вартою обчислювати з 11 годин 35 хвилин 02 листопала 2020 року.

Дата закінчення дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 11 годин 35 хвилин 31 грудня 2020 року.

Визначити розмір застави ОСОБА_1 - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 гривень.

Розмір застави підлягає внесенню на рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області; ЗКПО 26304855; р/р UA398201720355289002000015950; в ДКСУ м.Київ; МФО 820172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися із м.Харків без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

5) у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова