Ухвала суду № 92687714, 06.11.2020, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

06.11.2020

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

копія Справа № 401/2552/20 Провадження № 4-с/401/20/20

06 листопада 2020 року м.Світловодськ

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Мельничик Ю.С., при прийнятті скарги Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області на дії начальника Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Дусмурадової Л.Ю.,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року представник скаржника - ОСОБА_1 , в інтересах скаржника, звернулася до суду зі скаргою на дії начальника Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Дусмурадової Л.Ю., та просить суд:

- визнати неправомірними дії начальника Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Суми) у Полтавській області щодо відмови у задоволенні скарги Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області стосовно винесення повідомлення про повернення виконавчого документу (постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.06.2020 № 401/1206/20 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу на користь держави 340 грн.) стягувачу без прийняття до виконання від 16 вересня 2020 року;

- визнати неправомірним та скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу (постанова Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.06.2020 № 401/1206/20 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу на користь держави 340 грн.) стягувачу без прийняття до виконання, виданого старшим державним виконавцем Кременчуцького районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Стрельцовою Анною Сергіївною;

- зобов`язати Кременчуцький районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) прийняти на виконання та винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 червня 2020 року № 401/1206/20 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу 340 грн. на користь держави.

Перевіривши скаргу та додані до неї документи приходжу до висновку, що у відкритті провадження слід відмовити з таких підстав.

У ч.3 ст.3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У відповідності до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Тобто, зазначеною нормою ЦПК України передбачено можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.

Згідно ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів скарги, 16 вересня 2020 року старшим держаним виконавцем Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Стрельцовою А.С. винесено повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання, а саме постанови Світловодського міськрайонного суду від 30 червня 2020 року (справа №401/1206/20), якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу 340 грн. з конфіскацією знарядь вчинення правопорушення, а також стягнуто на користь Рибного господарства України заподіяну шкоду у сумі 85 грн.

На підставі ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області 08 жовтня 2020 року зверталося зі скаргою до начальника Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Дусмурадової Л.Ю. та просило визнати дії щодо винесення повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання незаконним, скасувати його та зобов’язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження. Постановою начальника Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Дусмурадової Л.Ю. від 19 жовтня 2020 року у задоволенні вказаної скарги було відмовлено.

Отже, з вищевказаного слідує, що оскаржувані дії начальника органу державної виконавчої служби стосуються примусового виконання судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.4 Листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 № 24-152/0/4-13 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі", юрисдикційність розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС залежить від спеціалізації суду, який ухвалив рішення, що підлягає примусовому виконанню органами ДВС.

Справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб’єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця як окремої категорії адміністративного спору. У частині першій цієї статті зазначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно п.4 ч.1 ст.20 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті, тобто: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.

Враховуючи вищевикладене, у порядку цивільного судочинства належить розглядати скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання виконавчих документів, виданих на підставі судових рішень, ухвалених відповідно до норм ЦПК та поданих сторонами виконавчого провадження.

Оскільки у поданій скарзі скаржник - Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області оскаржує дії начальника органу державної виконавчої служби у зв’язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, то скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому у відкритті провадження за вказаною скаргою слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 757/62025/17-ц (провадження 14-619цс18).

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути також оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На виконання вимог ч.5 ст.186 ЦПК України, суд роз`яснює скаржнику, що розгляд поданої ним скарги відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 186, 260, 353, 354, 447 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою Управління Державного агентства рибного господарства у Кіровоградській області на дії начальника Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Дусмурадової Л.Ю.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду Ю.С. Мельничик

Згідно з оригіналом