Ухвала суду № 92686912, 06.11.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3347/17

провадження № 2-з/361/216/20

06.11.2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2020 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

04 листопада 2020 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить забезпечити вищевказаний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 0520481600:02:002:0231, площею 2,0869 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: 24450, Вінницька область, Бершадський район, Джулинська сільська рада, яка на даний час перебуває в оренді за договором оренди землі від 22.09.2014 р. з Фермерським господарством ”Троянда Агро”, зі строком дії до 21.09.2024 року з забороною відчуження, розпорядження земельною ділянкою без її вилучення та без заборони користування нею та її використання, доходи нараховані за оренду паю зі сторони Фермерського господарства ”Троянда Агро”, на користь ОСОБА_2 , та накладено арешт на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме автомобіль марки ”HYUNDAY 130”, 2011 року випуску, дата реєстрації 22 травня 2014 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, даний вид забезпечення позову не вплине та не ускладнить життя відповідача, не порушить його права, свободи і законні інтереси. При цьому, застосування даного виду забезпечення позову є ефективним, законним і справедливим для забезпечення вимог позивача про відшкодування моральної шкоди. Так як вказана земельна ділянка, автомобіль є єдиним нерухомим та рухомим майном відповідача, то у випадку його відчуження реально неможливо буде виконати рішення суду.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України ”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову” № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до вимог ч.1 та ч. 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Дослідивши матеріали позовної заяви, заяву та додані до неї матеріали встановлено, предметом позову, стосовно якого позивач ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення, є відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 060 504 грн., які позивач просить стягнути із ОСОБА_2 на свою користь.

05 жовтня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

06 жовтня 2020 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. заяву позивача ОСОБА_1 задоволено частково, накладено арешт на рухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_2 , а саме автомобіль марки ”HYUNDAY 130”, 2011 року випуску, дата реєстрації 22 травня 2014 року. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

У вказаній ухвалі суд зазначив, що з урахуванням всіх обставин, при вжитті заходів забезпечення позову суд виходив із розміру заявлених позовних вимог, бере до уваги те, що даний вид забезпечення позову не позбавляє права власності відповідача на належне йому майно, а лише по своїй суті є тимчасовим обмеженням у праві розпорядження таким майном, у той же час забезпечить позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. За таких обставин, суд наклав арешт на автомобіль марки Hyundai, що належить відповідачу.

При цьому, суд зазначив, що не можуть бути вжиті заходи забезпечення позову відносно земельної ділянки площею 2,0869 га, яка розташована за адресою: 24450, Вінницька область, Бершадський район, Джулинська сільська рада, оскільки зі змісту заяви та доданих документів вбачається, що така земельна ділянка на даний час перебуває в оренді за договором оренди землі від 22.09.2014 р. з Фермерським господарством ”Троянда Агро”. Отже, накладення арешту на вказану земельну ділянку призведе до порушення прав ФГ ”Троянда Агро”, яке є стороною договору оренди, проте не є учасником даної справи.

В даному разі суд вирішуючи питання про забезпечення позову, бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися майном іноді призводить до незворотних наслідків. Таким чином в задоволенні заяви в частині накладення арешту на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 0520481600:02:002:0231, площею 2,0869 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: 24450, Вінницька область, Бершадський район, Джулинська сільська рада, яка на даний час перебуває в оренді за договором оренди землі від 22.09.2014 р. з Фермерським господарством ”Троянда Агро”, зі строком дії до 21.09.2024 року з забороною відчуження, розпорядження земельною ділянкою без її вилучення та без заборони користування нею та її використання, доходи нараховані за оренду паю зі сторони Фермерського господарства ”Троянда Агро”, на користь ОСОБА_2 – відмовити.

Враховуючи, що ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 жовтня 2020 року було накладено арешт на автомобіль марки ”HYUNDAY 130”, 2011 року випуску, дата реєстрації 22 травня 2014 року, який належить відповідачу, тобто задоволена в цій частині заява про забезпечення позову, тому повторно подана заява в цій частині є необґрунтованою, та повторно вирішення вказаної вимоги не потребує.

За таких обставин, приходжу до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 – 153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Радзівіл А.