Ухвала суду № 92686764, 03.09.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5760/18

Провадження № 1-кп/359/88/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

суддів Муранової-Лесів І.В., Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Тоцькій К.О.,

за участю:

прокурора Малашич Ю.Ю.,

представника потерпілого Криган Л.А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисників Ємець С.М., Каленіченко Л.С., Сороки З.І.,

Танчук М.А.,

розглядаючи в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.27, ч.3 ст.146, ч.3 ст.27, ч.2 ст.127, ч.3 ст.27, ст.340, ч.3 ст.27, п.п.3, 12 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

1. Прокурор Малашич Ю.Ю. звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується в участі у злочинній організації створеній з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також участі у вчиненні злочинів злочинної організації, в організації викрадення людини, вчиненому щодо двох осіб, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілим фізичних страждань та спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті, а саме у керуванні підготовкою вказаного злочину та його вчиненням, в організації вчинення катування, тобто умисного заподіяння сильного фізичного болю, фізичних та моральних страждань шляхом мучення та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілих вчинити дії, що суперечать їх волі - отримати від них відомості та визнання, здійсненого за попередньою змовою групою осіб, а саме у керуванні підготовкою вказаного злочину та його вчиненням, в організації незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчиненого із застосуванням фізичного насильства, а саме у керуванні підготовкою вказаного злочину та його вчиненням, в організації умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіянні смерті іншій людині, вчиненого щодо викраденої людини, за попередньою змовою групою осіб, а саме у керуванні підготовкою вказаного злочину та його вчиненням.

У зв`язку з тим, що судовий розгляд вказаного провадження на даний час не закінчено, а строк дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчується, посилаючись на вагомість доказів вчинення обвинуваченим особливо тяжких та тяжких насильницьких злочинів, наявні ризики його ухилення від суду, вчинення перешкод до встановлення об`єктивної істини в інший спосіб, - просила суд продовжити тримання під вартою на строк 60 днів.

На думку прокурора, слід врахувати тяжкість злочину, яка свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи обвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що ОСОБА_3 може ухилитись від суду.

Прокурор зазначає, що це не самодостатня підстава для продовження найбільш суворого запобіжного заходу, але в сукупності з іншими відіграє не менш значиму роль. Не зважаючи на завершення дослідження письмових доказів та перехід до стадії доповнень, на переконання сторони обвинувачення, сукупність представлених доказів дає обґрунтовані підстави вважати, що в разі зміни запобіжного заходу ОСОБА_2 буде вживати всіх заходів до уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор вважає, що ризик переховування від суду є очевидним. В разі зміни запобіжного заходу обвинуваченому, та його вірогідного в такому випадку ухилення від суду, - потерпілих фактично буде позбавлено права до доступ до суду, зокрема гарантії, які надають потерпілим від злочинів шляхом позитивного зобов`язання захищати життя («Осман», п. 115-122) і розслідувати смерть («Пол та Одрі Едвардс проти Сполученого Королівства»).

Тому, в разі переховування обвинуваченого, ризик якого залишається високим, стане неможливим подальше судове провадження та реалізація загальних засад кримінального провадження, зокрема і принципу змагальності сторін, доступу до правосуддя під час судового розгляду, що також зумовлює подальше застосування тримання під вартою щодо нього.

Відповідно, прокурор наполягає на існуванні ризику перешкоджання кримінальному провадженню і будь-який інший спосіб, в разі зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на більш м`який.

За таких обставин більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор Малашич Ю.Ю. підтримала вказане клопотання та просили його задовольнити.

2. Представник потерпілого - адвокат Криган Л.А. та потерпілий ОСОБА_1 підтримали позицію прокурора.

3. Захисники Ємець С.М., Каленіченко Л.С. та Танчук М.А. заперечили проти задоволення клопотання прокурора. В обґрунтування зазначили, що жодних доказів існування будь-якого ризику на даний час не існує. Доказів вчинення злочинів саме ОСОБА_2 стороною обвинувачення не надано. Тому просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора повністю, без обрання будь-якого запобіжного заходу. Крім того, захисник Танчук М.А. надала відеозапис з інтернет-сайту виступу ОСОБА_6 за посиланням « ОСОБА_7 », в якому він звернувся до Президента України ОСОБА_8 та розповів про замовників викрадення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .

Захисник Сорока З.І. підтримала позицію інших захисників та просила обрати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

4. Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисників.

ІІ. Положення процесуального закону, якими керується суд при розгляді клопотання.

5. Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

6. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

7. Згідно з ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

8. Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та (або) суду; а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

9. Згідно з п.2, п.4 ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців.

ІІІ. Мотиви, якими керується суд при розгляді клопотання.

10. Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 08 липня 2020 року продовжено строк тримання ОСОБА_2 під вартою до 06 вересня 2020 року включно. Однак у розгляді кримінального провадження оголошена перерва до 29 вересня 2020 року. Ця обставина свідчить про необхідність невідкладного розгляду питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

11. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні декількох тяжких злочинів, а також особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі. Неодноразовість перетину Державного кордону України на виїзд та в`їзд ОСОБА_2 , їх кількість та системність, з великою ймовірністю вказує на можливість обвинуваченого залишити територію України. Ці обставини не виключають ризику, що під впливом тяжкості покарання обвинувачений може переховуватися від суду та у такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню. В українському тлумачному словнику слово «ризик» – це усвідомлена можливість небезпеки. Таким чином, слово «ризик» передбачає в кримінальному законодавстві можливі негативні наслідки в майбутньому.

Наявність у ОСОБА_2 міцних соціальних зв`язків не є беззаперечними обставинами, що унеможливлюють незаконне перетинання ОСОБА_2 державного кордону України поза пунктами пропуску.

Крім того, оцінку обґрунтованості пред`явленого обвинувачення суд уповноважений надати виключно під час оголошення вироку суду, а не в процесі розгляду суто процесуального питання про доцільність продовження дії обраного запобіжного заходу. Тому суд критично оцінює посилання сторони захисту на відсутність доказів винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Досліджений у судовому засіданні відеозапис з інтернет-сайту виступу ОСОБА_6 за посиланням « ОСОБА_7 » не має юридичного значення для вирішення питання про продовження тримання ОСОБА_2 під вартою.

12. Згідно рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 в справі № 1-28/2017, акцентовано увагу на тому, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

13. Суд приходить до переконання, що ступінь раніше встановленого ризику не зменшилася, менш суворий запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю, об`єктивно не спроможний запобігти наведеним ризикам.

14. Конституційний Суд України в своєму рішенні №4р/2019 від 13.06.2019, у справі №3-208/2018(2402/18) зазначав, що обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 19.10.2009 №26-рп/2009).

15. Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011).

16. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів проти учасників акцій протесту «Євромайдану», а також у співучасті у вчиненні вбивства одного з них. У зв`язку з тим, що судовий розгляд цього кримінального провадження викликає суспільний резонанс на території України, він постійно висвітлюється як засобами масової інформації різними телеканалами, так і шляхом його он-лайн транслювання.

17. Продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою сприятиме забезпеченню кримінального судочинства. Досягнення такої цілі становить суспільний інтерес, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого.

18. З огляду на це суд дійшов до переконання про доцільність продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою на 60 днів.

ІV. Недопустимість визначення розміру застави.

19. Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

20. ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства, що спричинили загибель людини. З цих підстав суд вважає недопустимим визначення застави обвинуваченому.

Керуючись: ч.3 ст.331, ч.2 ст.376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Малашич Юлії Юріївни про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою - задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому в АДРЕСА_1 , продовжити строк тримання під вартою до 24 години 00 хвилин 01 листопада 2020 включно.

ОСОБА_2 утримувати в ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції в м. Києві (м. Київ пров. Косогірний, 7).

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Повний текст ухвали буде проголошено о 08:50 год. 07.09.2020.

Головуючий суддя Ю.В. Кабанячий

Судді: І.В. Муранова-Лесів

Є.О. Борець