Ухвала суду № 92686462, 05.11.2020, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою)

Справа № 348/1450/20

Провадження № 1-кп/348/391/20

05 листопада 2020 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

прокурора: Іроденко О.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Антошка Р.В.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090200000464 за обвинувальним актом від 14.08.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

В підготовче судове засідання від прокурора поступило клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обставини, зазначені в клопотанні.

Клопотання прокурора обґрунтоване тим, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка по кримінальному провадженні, та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Зокрема ризик переховування обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке належить до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а тому ОСОБА_1 , усвідомлюючи неминучість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не одружений, на утриманні нікого не має, не має постійного місця проживання, так як винаймає житло, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки. Ризик впливу на потерпілого та свідка по кримінальному провадженні підтверджується тим, що розгляд кримінального провадження ще не розпочато, потерпілий та свідок ще не були допитані в судовому засіданні та не давали покази, тому перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе чинити на них тиск. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, також на розгляді в Надвірнянському районному суд знаходяться обвинувальні акти про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України, а тому перебуваючи на волі він зможе продовжити займатись кримінально-протиправною діяльністю.

На підставі зазначеного сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 , та забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків.

Позиція сторін кримінального провадження.

Прокурор Іроденко О.С. в підготовчому судовому засіданні клопотання підтримала, надала суду пояснення, аналогічні тексту клопотання, просила суд клопотання задоволити та обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 -адвокат Антошко Р.В. в підготовчому судовому засіданні заперечив проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема прокурором не доведено належним чином, що обвинувачений ОСОБА_1 буде переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка по кримінальному провадженні чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Дані ризики є необґрунтованими та ґрунтується на припущеннях. Також просить суд врахувати, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце проживання, проживає у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні неповнолітню дитину, працює по тимчасових заробітках, тобто має міцні соціальні зв`язки. Просить обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки він не має жодного наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка по кримінальному провадженні, чи вчиняти інші кримінальні правопорушення. Також зазначив, що перебування під вартою негативно впливає на його матеріальне становище та матеріальне становище його сім`ї. Крім того перебуваючи на волі він матиме змогу працювати та відшкодувати завдані збитки потерпілому.

Потерпілий ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлявся завчасно належним чином.

Оцінка і мотиви суду.

Заслухавши думку учасників справи, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), поєднаному із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 має статус обвинуваченого у даному кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. У зв`язку із цим до ОСОБА_1 як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Суд вважає, що з врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правпорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не одружений, не має постійного місця проживання, так як проживає в орендованому житлі, по місцю фактичного проживання характеризується негативно, що в свою чергу свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків. Посилання сторони захисту про наявність в обвинуваченого міцних соціальних зв`язків суд вважає необгрунтованими та не підтвердженими належними доказами.

Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 (особливості поведінки, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування, тощо) і приходить до висновку, що ризик переховуватися є досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання.

При оцінці ризику впливу на потерпілого та свідка по кримінальному провадженні необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Ризик впливу на потерпілого та свідка по даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинуваченому відомі їх особи, потерпілий та свідок ще не були допитані в судовому засіданні, так як судовий розгляд даного кримінального провадження ще не розпочато.

Отже на даний час існує обґрунтована загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на потерпілого та свідка у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності, не має постійного місця праці та джерела прибутку, а також відносно нього судом вже розглядаються обвинувальні акти щодо вчинення ним кримінальних правопорушень проти власності, тому на даний існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити займатись злочинною діяльністю.

Таким чином посилання сторони захисту на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є безпідставними, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази про існування ризиків, передбаченийх ст. 177 КПК України.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність в ОСОБА_1 статусу обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину та доведених ризиків, відомостей щодо особи обвинуваченого, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

Так, особистого зобов`язання для запобігання трьом доведеним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_1 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу.

Посилання сторони захисту про можливість застосуваня до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд вважає необгрунтованими, оскільки враховує характер висунутого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав ОСОБА_1 , але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само особу обвинуваченого, що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, на даний час проживає в орендованому житлі, в будь-який момент може змінити фактичне місце проживання. Тому застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не дає змоги в повній мірі нівелювати існуючі ризики, у тому числі переховування від суду.

Оскільки прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора і наявність підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином керуючись вимогами ст.ст. 182, 183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого ОСОБА_1 , інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слід визначити заставу ОСОБА_1 у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 грн.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, зокрема прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утриматись від спілкування з усіма потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні; здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Антошка Р.В. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовільнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 16 год. 30 хв. 03 січня 2021 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Визначити при цьому заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 43940 (сорок три тисячі дев`ятсот сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA158201720355259002000002265; МФО: 820172; Код отримувача: 26289647; Банк отримувача: ДКС України, м.Київ.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Антошка Р.В. про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.