Рішення № 92686456, 05.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2020 року місто Київ №640/22025/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Неклесі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу

за позовомАкціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування"до третя особаШевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго"про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування

постанови про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 у ВП№6580094,

за участі:

представника позивача - Лозової Н.В.,

представника відповідача - не з`явився,

представника третьої особи - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго", в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 у виконавчому провадженні №6580094;

- визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 у виконавчому провадженні №6580094;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) кошти у сумі 1047, 28 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що постанова Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 ВП №6580094 винесена вже після добровільної сплати АТ "Укргазвидобування" боргу за виконавчим документом платіжним дорученням від 18.08.2020 №320807. Окрім цього, позивач акцентував увагу суду на тому, що на момент винесення оскаржуваної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 21.08.2020 державним виконавцем не було розпочато дій спрямованих на примусове виконання рішення, яке, в свою чергу, виконано позивачем добровільно. Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача щодо винесення спірної постанови, в примусовому порядку з рахунків АТ "Укргазвидобування" були списані грошові кошти в сумі 1047,28 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/22025/20 та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до наданих до суду пояснень від 13.10.2020 представник позивача зауважив, що правових підстав для винесення постанови від 21.08.2020 у рамках виконавчого провадження №6580094 у відповідача не було, оскільки позивачем до винесення такої постанови було сплачено борг у розмірі 11 787,17 грн в добровільному порядку, що узгоджується із нормами матеріального та процесуального права, а також враховуючи висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у справах з подібними правовідносинами, викладеними у них.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2020 відповідачем надано суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №6580094 та відзив на позовну заяву.

Правом щодо надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи здійснено із врахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.03.2003 у справі № 15/62-03 стягнуто з дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії бурового управління "Укрбургаз" на користь ВАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії 301,38 грн пені, 11252,26 грн інфляційних, держмито в сумі 115, 53 грн, судові витрати 118 грн.

В стягненні 7197,83 грн - за перевищення договірної величини споживання електроенергії залишено без розгляду.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Харківської області 14.03.2003 видано наказ, який в подальшому було пред`явлено до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві 27.05.2003 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 14.03.2003 № 15/62-03 щодо стягнення з дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь ВАТ «Полтаваобленерго» в особі Полтавської філії боргу у розмірі 11 787,17 грн.

02.06.2003 відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження №652 від 22.04.2002 про стягнення з ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» на користь фізичних та юридичних осіб до вирішення питання по суті.

Між тим, 18.08.2020 позивачем в межах виконавчого провадження №6580094 сплачено суму боргу у розмірі 11 787,17 грн.

В той же час, 21.08.2020 року відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП№ 6580094, у відповідності до якої постановлено стягнути з дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконавчий збір у розмірі 589,36 грн. (далі по тексту - оскаржуване та/або спірне рішення).

Позивач, вважаючи дії відповідача постанову про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 в рамках виконавчого провадження №6580094 протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1404-VІІІ заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В контексті положень частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ (у редакції чинній до 28 серпня 2018 року) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За приписами пунктів 1-6 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно із пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1404-VІІІ у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

При цьому, положеннями частини третьої статті 40 Закону № 1404-VІІІ визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

З аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VІІІ слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби, а розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

Між тим, з 28 серпня 2018 року частину другу статті 27 Закону №1404-VІІІ змінено, (Законом України №2475-VIII від 3 липня 2018 року) та визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Тобто, з урахуванням редакцій Закону №1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості Акціонерного товариства «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» база обрахунку виконавчого збору змінювалась.

Так, у період до 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору становив - 10 відсотків фактично стягнутої суми, тоді як, у період після 28 серпня 2018 року розмір виконавчого збору складав - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.

З матеріалів справи вбачається, що 21.08.2020 Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №6580094.

Як вказано судом вище, положення статті 27 Закону №1404-VІІІ (у редакції чинній у період до 28 серпня 2018 року) зменшували відповідальність позивача, як боржника, в порівнянні з нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ (у редакції чинній з 28 серпня 2018 року), оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми, що підлягає примусовому стягненню.

Таким чином, з урахуванням того, що зміни внесені Законом №2475-VIII погіршили становище боржника, а також те, що державним виконавцем не здійснено жодних примусових дій щодо виконання наказу Арбітражного суду Харківської області від 14.03.2003 у справі №15/62-03, а позивачем самостійно виконано рішення суду у період зупинення виконавчих дій, суд вважає, що у Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.

Суд зазначає, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року справа №2540/3203/18, у постанові Верховного Суду від 14.05.2020 року у справі №640/685/19.

З огляду на наведене, у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений у спірній постанові, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону №1404-VIII.

Зазначене дає підстави для висновку, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову не врахував принципу пропорційності, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

З огляду на наведене, доводи позивача щодо протиправності дій Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 ВП№ 6580094 та протиправності оскаржуваної постанови є обґрунтованими.

Додаткового суд звертає увагу, що в ході розгляду адміністративної справи встановлено також порушення відповідачем положень частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ, адже оскаржувана постанова прийнята 21.08.2020 року, а постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону №1404-VІІІ прийнято відповідачем 14.09.2020 року.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

З приводу позовних вимог в частині стягнення на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) коштів у сумі 1047, 28 грн, суд зазначає наступне.

Матеріалами адміністративної справи підтверджено факт сплати позивачем грошових коштів у сумі 539, 49 грн (виконавчого збору) згідно оскаржуваної постанови.

При цьому, у судовому засіданні 26.10.2020 представником позивача повідомлено про те, що з урахуванням заявлених позовних вимог стягненню на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) коштів підлягає виключно розмір виконавчого збору, а тому, на думку суду, сума 1047, 28 грн, яка зазначена позивачем у позовній заяві, є необгрунтованою.

Однак, щодо стягнення грошових коштів у сумі 539, 49 грн (виконавчого збору) згідно оскаржуваної постанови, суд акцентує увагу на наступному.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 року за №1650/24182 затверджено Порядок повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який прийнято на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.

В даному випадку, після набрання рішенням законної сили в у даній адміністративній справі, кошти сплачені позивачем на виконання спірної постанови будуть вважатися помилковими, а тому останній не буде позбавлений можливості звернутися в порядок та спосіб, встановлений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 з метою їх повернення.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів передчасними та станом на час вирішення спору по суті не обґрунтованими.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки адміністративний позов підлягає до задоволення частково, то судовий збір підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Бурове управління "Укрбургаз" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 у виконавчому провадженні №6580094.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення виконавчого збору від 21.08.2020 у виконавчому провадженні №6580094.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (04032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Бурове управління «Укрбургаз» Акціонерного

товариства "Укргазвидобування" (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська, 86, код ЄДРПОУ 00156392) судовий збір у розмірі 4 204 грн (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.