Рішення № 92686156, 04.11.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2020 року справа № 580/2244/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі — позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.03.2020 № 0003330507, № 0003300507 та від 30.03.2020 № 0003810507.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з його боку при реалізації алкогольних напоїв порушень мінімальної роздрібно ціни не було, висновки контролюючого органу ґрунтуються на підставі даних, отриманих щодо торгової марки товару, без перевірки реалізованих алкогольних напоїв на відповідність кодам УКТ ЗЕД. Факт не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій спростовується наявністю фіскального чека. Також позивач вказує, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не поширюється на фізичних осіб-підприємців, відтак, останні можуть за бажанням вести облік товарних запасів. З цих підстав, на думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі на підставі даного позову, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Заперечуючи проти позову, до суду 25.08.2020 подано відзив, в якому відповідач зазначає, що фактичною перевіркою встановлено здійснення позивачем продажу алкогольних напоїв за ціною, нижчою за встановлену роздрібну ціну на такі напої. Разом з тим, позивач видав товар, але при цьому не роздрукував та не видав відповідний розрахунковий документ, тобто, не провів покупку через зареєстрований, опломбований переведений у фіскальний режим роботи, реєстратор розрахункових операцій. Також позивач здійснював реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання. З огляду на зазначене, на думку відповідача, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Наказом голови Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2020 № 63 посилено особливий режим суду під час карантину, у зв`язку з тим, що у декількох працівників діагностовано захворювання на СOVID-19.

У період з 12.10.2020 по 13.10.2020 включно, суддя Черкаського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 перебував у відпустці, а надалі з 15.10.2020 по 03.11.2020 включно на лікарняному, з огляду на що розгляд справи здійснюється у перший робочий день — 04.11.2020.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та взятий на облік у контролюючому органі 13.08.2018, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Посадовими особами контролюючого органу на підставі пп. 80.2.2, 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України проведено фактичну перевірку позивача з 19.02.2020 тривалістю 10 діб.

Копію наказу від 18.02.2020 та копії направлень на проведення перевірки від 19.02.2020 під підпис вручено позивачу 21.02.2020 о 11 год. 40 хв.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки за дотримання суб`єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 02.03.2020 № 48/23/23/05/ НОМЕР_1 (далі – акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

1) п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР;

2) п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України;

3) п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957;

4) ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Не погоджуючись із висновками акта перевірки, позивач подав до Головного управління ДПС у Черкаській області заперечення від 17.03.2020.

24.03.2020 відповідачем залишено без задоволення заперечення, а висновки акта перевірки – без змін.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області складено податкові повідомлення-рішення:

- № 0003330507 від 27.03.2020 в сумі 10 000,00 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни та такі напої;

- № 0003300507 від 27.03.2020 в сумі 62 484,00 грн за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання;

- № 0003810507 від 30.03.2020 в сумі 1,00 грн за встановлення вперше протягом календарного року в ході перевірки не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

13.04.2020 позивач подав скаргу до Державної податкової служби України з вимогою скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.06.2020 № 19142/6/99-00-06-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення – без змін.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, вважаючи податкові повідомлення-рішення необґрунтованими і протиправними, позивач звернувся до суду з даними позовом.

Щодо позовної вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.03.2020 № 0003810507, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР), суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Судом встановлено, що до початку проведення фактичної перевірки та під час здійснення перевіряючими контрольної закупки, позивач видав товар, однак не роздрукував та не видав відповідний розрахунковий документ.

Позивачем не підтверджено факт роздрукування чеків під час здійснення контрольної закупки, а отже, і факт не проведення покупки через реєстратор розрахункових операцій.

З огляду на викладене, суд висновує про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.03.2020 № 0003810507.

Щодо позовної вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.03.2020 № 0003330507, суд зазначає про таке.

Основні засади щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000,00 гривень.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР надається визначення основних понять і термінів, відповідно до яких:

- мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.

- мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Статтею 18 Закону № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанова № 957) затверджено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Згідно з Постановою № 957 (у редакції станом на час проведення перевірки) мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту для горілки становить 447,00 грн.

У розділі «Примітки» вказано постанови зазначається механізм розрахунку мінімальної ціни, а саме: мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки горілки становить 89,40 грн. (447*0,5*40/100).

В акті перевірки зазначено, що ревізорами-інспекторами перед початком фактичної перевірки проведено контрольну закупку за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 159/3, зокрема, семи пляшок горілки «Хортиця срібна» місткістю по 0,5 л. та міцністю 40 % обертів кожна за ціною по 80,00 грн.

До матеріалів справи позивачем долучено копію фіскального чеку від 21.02.2020, відповідно до якого позивачем ніби-то реалізовано сім пляшок горілки «Хортиця срібна» місткістю по 0,5 л. та за ціною 90,00 грн кожна, однак суд критично оцінює даний документ з огляду на таке.

По-перше, з даного фіскального чеку неможливо встановити, ким реалізовано товар та за якою адресою.

Обов`язок зазначення таких відомостей визначається Положенням про форму та зміст розрахункових документів від 21.01.2016 № 13 (у редакції чинній на момент проведення перевірки), відповідно до п. 2 Розділу ІІ якого касовий чек повинен містити такі обов`язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» тощо.

По-друге, у наданому позивачем фіскальному чеку, зазначений час проведення операції з продажу товару, а саме 12 год. 12 хв. Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що реалізація товарів перевіряючим відбулась під час проведення контрольної закупки, яка проводилась до 11 год. 40 хв. Так як об 11 год. 40 хв. позивачу вручено направлення і наказ на проведення фактичної перевірки.

Відтак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реалізації алкогольних напоїв за мінімальною роздрібна ціною, встановленою Постановою № 957, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 № 0003330507 на суму 10 000,00 грн.

Щодо позовної вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.03.2020 № 0003300507, суд зазначає про таке.

Перевіркою встановлено зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 31 242 грн, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Статтею 20 зазначеного Закону встановлено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром), позаяк за відсутності облікованих товарів їх реалізація є неможливою та не відбувається.

Згідно з даними складених під час перевірки актів зняття залишків товарних запасів на торговельному об`єкті, в яких здійснює господарську діяльність позивач, які підписані ФОП ОСОБА_1 , у магазинах знаходились необліковані алкогольні напої та тютюнові вироби.

Жодних підтверджуючих документів на придбання та транспортування цих товарів позивач ні під час перевірки, ні після її завершення, а також під час адміністративного оскарження не надав.

Тому суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 № 0003300507 є правомірним.

Згідно з ч. 1-2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірность і обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, відсутні підстави для їх скасування, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72 76-79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування рішень – відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький